Порівняння експортооріентованої моделі економічного розвитку та моделі імпортозаміщення

Перевагами імпортозаміщення є концентрація ресурсів на прискореному розвитку, збільшення питомої ваги промисловості, підвищення доходів та зайнятості населення; недоліками – низька конкурентоспроможність продукції обробної промисловості, зростання ресурсоємності економіки; межею зростання в рамках цієї моделі є потенціал сировинного експорту.

Імпортозаміщення дає змогу розбудувати національну промисловість, розвивати стратегічні сектори, сконцентрувати виробництво і створити належну інфраструктуру, воно підвищує зайнятість і забезпечує високий рівень національних заощаджень. Недоліком даної стратегії є закритість економіки, що означає низьку конкурентоспроможність вітчизняної продукції, обмеження впливу ринкових механізмів на регулювання економіки.

Перевагами моделі експортоорієнтації є інтеграція у світове господарство, структурна перебудова економіки за рахунок вивозу конкурентноздатної продукції, залучення іноземних інвестицій, стимулювання НТП; недоліки – залежність розвитку країни від кон`юнктури світових ринків; межі – можливості підтримки конкурентоспроможності експорту за рахунок заниженої оплати праці, обмеження також накладають загальні обсяги імпорту, за рахунок яких здійснюється оновлення технологічної бази виробництва.

Перевагами експортоорієнтованої стратегії є створення нових укладів в структурі економіки за рахунок впровадження у виробництво досягнень НТП, концентрація виробництва, висока конкурентоспроможність виробленої продукції, можливості залучення іноземних інвестицій у національну економіку, орієнтація на широкий зовнішній ринок. Зауважено, що негативними рисами цієї моделі також не можна нехтувати: можлива ситуація, коли стимулюється розвиток не стратегічних секторів, а тих, продукцію яких вимагають іноземні ринки (однобокість індустріального розвитку); штучне стримування споживання і низькі доходи населення дають невисоку ємність внутрішнього ринку і країна потрапляє у залежність від економічної ситуації в країнах-споживачах її експортної продукції.