Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как противостоять манипуляциям мужчин? Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






VII. Методичне забезпечення занять





Місце проведення занять: навчальна кімната, пологова зала, кабінет функціональної діагностики, палати вагітних.

Оснащення: історії пологів, криві КТГ, транспарації по даній темі і т.д.

Контрольні запитання

1. Що включає в себе поняття ФПН?

2. Причини ФПН.

3. Класифікація ФПН.

4. Діагностика ФПН.

5. Що таке біофізичний профіль плода?

6. Що таке внутрішньоутробна затримка розвитку плода?

7. Класифікація ЗРП.

8. Методи діагностики ЗРП.

9. Основні принципи профілактики і лікування ЗРП.

10. Які особливості ведення вагітних з ЗРП?

11. Тактика проведення пологів при ЗРП.

Завдання до самостійної роботи студентів

1. Робота з навчальною літературою при низькому вихідному рівні знань.

2. Проведення обстеження вагітної: збирання анамнезу, загальний огляд,
визначення терміну вагітності, відповідності розмірів матки терміну
вагітності, очікуваної маси плода.

3. Складіть план дослідження вагітної додатковими методами обстеження.


 

4. Оцініть дані, отримані при обстеженні вагітної лабораторними та
іншими методами.

5. Складання плану лікування.

Ситуаційні задачі для перевірки рівня засвоєння матеріалу

1. Вагітна 27 років поступила у відділення допологової підготовки.
Термін вагітності — 37 тижнів. Дані анамнезу: вагітність перша, вагітна бага­
то палить, вживає багато кави.

Об'єктивно: екстрагенітальної патології не виявлено. Висота стояння дна матки — середина між пупком і мечевидним відростком. Положення плода поздовжнє, головне, голівка над входом в малий таз. Серцебиття плода — 138 уд./хв. УЗС-розміри плода відповідають 34 тижням вагітності, плацента менша за розмірами і тонша.

Запитання

1) Діагноз.

2) Основні причини затримки розвитку плода.

3) Ваші подальші дії.

2. У відділення патології вагітності поступила вагітна з вагітністю 36
тижнів. Обтяжливий акушерський анамнез — самовільні викидні при
вагітності строком 20, 24, 27 тижнів. Попередні вагітності супроводжувались
пізніми гестозами. Вагітна лікувалась у відділенні з приводу загрози перери­
вання вагітності на 12—13 і 20—21 тижні. Два тижні тому у жіночій консуль­
тації відмічена невідповідність розмірів матки строку вагітності, рухи плода
маловиражені, серцебиття — приглушене.



Запитання.

1) Діагноз.

2) Сучасні методи дослідження плода.

3) Тактика лікаря.

Завдання для НДРС

1. Провести бібліографічний пошук за темами "Фетоплацентарна недос­
татність", "Синдром затримки внутрішньоутробного розвитку плоду".

2. Скласти огляд літератури за темами: "Патогенетичні аспекти розвитку
порушень фетоплацентарного комплексу при вагітності", "Віддалені
наслідки синдрому ЗВУР плода", "Шляхи підвищення ефективності
лікування ФПН".

3. Провести аналіз ефективності ранньої діагностики ФПН за даними
архівного матеріалу жіночої консультації.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

акушерство. —
1.Степанковская К.: Здоровье, 1994.

Г. К., Венцковский Б. М. Неотложное

-62 с.


 




2. Стрижаков А.Н., Михайленко Е.Т. Задержка развития плода. — К.: Здоровье,
1988. —184 с.

3. Савельева Г.М., Федорова М.В., Клименко П.А. Плацентарная недостаточность.
— М.: Медицина, 1991. — 276 с.

МИМОВІЛЬНІ АБОРТИ

I. Науково-методичне обгрунтування теми

Проблема мимовільного переривання вагітності має не лише медичне, а й соціальне значення, оскільки вона пов'язана з питанням безпліддя, мертвона-родження, появи хворих, недоношених і гіпотрофічних дітей, які дають ви­сокі показники дитячої смертності.

II. Навчально-виховні цілі

Для формування умінь студент повинен знати:

1) етіологію і патогенез мимовільних абортів;

2) стадії мимовільних абортів;

3) клініку мимовільних абортів в різних стадіях,

4) діагностику мимовільних абортів;

5) тактику і особливості їх ведення.

У результаті проведення заняття студент повинен уміти:

1) діагностувати стадію мимовільного аборту;

2) визначати строк вагітності;

3) скласти план лікувальних заходів залежно від клінічної ситуації.

III. Базові знання

1. Визначення строку вагітності.

2. Визначення строку своєчасних пологів.

3. Визначення строку передчасних пологів.

4. Визначення строку мимовільних абортів.

5. Визначення маси та довжини плода на різних строках вагітності.

6. Механізм дії на міометрій лікувальних препаратів, які застосовують
для пролонгування вагітності.

IV. Зміст навчальногоматеріалу

Етіологія. За даними різних авторів, мимовільні аборти складають 2—8% загальної кількості вагітних.

Мимовільні аборти можуть бути зумовлені такими причинами, як захво­рювання матері, інфантилізм, інтоксикація організму, ізоантигенна не-


сумісність крові матері і крові плода тощо. До етіологічних факторів нале­жать порушення функцій залоз внутрішньої секреції та нервової системи, анатомічні і функціональні особливості, характерні для інфантилізму, гострі і хронічні інфекції, важкі гестози вагітності, захворювання серцево-судинної та інших систем. Серед етіологічних факторів окреме місце посідає істміко-цервікальна недостатність, запальні захворювання і ендокринні порушення внаслідок штучних абортів.



Неабияке значення мають багатоплідна вагітність, аномалії розвитку і за­хворювання плода, передлежання плаценти, інші ускладнення вагітності, хромосомні порушення, генетичні ускладнення.

Клініка. Мимовільним абортом (аЬогїиз зропіапеоиз) є мимовільне пере­ривання вагітності внаслідок різних факторів протягом перших 28 тижнів. Розрізняють мимовільне переривання вагітності в ранні (до 16 тижнів) і пізні строки (до 27 тижнів). Термін "пізній аборт" рекомендують замінити на "не­своєчасні пологи" (рагіиз іттіпепз), або "пологи незрілим недоношеним пло­дом", згідно з ВООЗ. Повторні мимовільні аборти називають звичним абор­том (аЬогидз ЬаЬііиаііз). Найчастіше мимовільне переривання вагітності настає в ранні строки — до 9 тижнів, надалі частота його знижується, досягаючи мінімуму до 22—23 тижня, а потім знову зростає до 26—28 тижня вагітності.

Залежно від ступеня розвитку процесу:

1) загрожуючий аборт (аЬогшз іттіпепз);

27 аборт, що почався (аЬоіїиз іпсіріепз);

3) прогресуючий аборт (аЬогїиз рго^гесііепз);

4) неповний аборт (аЬогшз іпсотріеиаз);

5) повний аборт (аЬоітиз сотріеіиз).

Розрізняють також аборт, що не відбувся (тіззесі аЬогШз). Первинна заги­бель плода із затримкою плідного яйця в матці, інколи на тривалий строк.

Найчастіше вагітні із загрозою аборту відзначають біль у нижніх відділах живота, періодичні напруги матки. Кров'янисті виділення при загрожуючому аборті відсутні, тонус матки збільшений.

При аборті, що почався, біль більш виразний, з'являються кров'янисті виділення. Плідне яйце відшаровується на невеликому протязі, тому матка відповідає строку вагітності.

Прогресуючий аборт характеризується переймоподібними болями в низу живота, значною кровотечею. Канал шийки матки розкритий, плідне яйце пере­буває у каналі шийки матки. Ця стадія може перейти у наступну (неповний та повний аборт). У цих випадках клінічні прояви прогресують, канал шийки матки розкритий, матка м'якої консистенції, розмір її менший за строк вагітності.

При неповному аборті у матці залишаються плідні оболонки, плацента чи її частина. При повному аборті плідне яйце повністю виділяється з порожни­ни матки. Кровотеча припиняється.


 




Інфікований аборт, внаслідок його затяжного перебігу, може стати причиною генералізованих септичних захворювань аж до септичного шоку. Розділяють не-ускладнений інфікований, ускладнений інфікований і септичний аборт.

Діагностика. Для ефективного патогенетичного лікування надзвичайно важ­лива диференційна діагностика мимовільного аборту ендокринного генезу і пе­реривання вагітності іншої етіології. Виявлення причин звичного мимовільного аборту складається з обстеження невагітної жінки (у випадках звичного невино-шування) і обстеженнях при клінічних ознаках загрози переривання вагітності.

При нагляді за перебігом вагітності у жінок із загрозою переривання вагітності, в тому числі із звичним невиношуванням, застосовуються діагнос­тичні тести, які ще до клінічних проявів можуть свідчити про порушення пе­ребігу вагітності:

1) вимірювання базальної температури у перші 12 тижнів вагітності (тем­
пература нижче 37 °С свідчить про загрозу переривання);

2) цитологічне дослідження вагінальних виділень (1—2 рази на тиждень);

3) динамічне дослідження ХГ;

4) дослідження рівня плацентарного лактогену (ПЛ) у плазмі крові;

5) дослідження екскреції сумарних естрогенів, кількість яких в нормі зро­
стає зі строком вагітності;

6) визначення екскреції прегнандіолу (зниження рівня його у І триместрі
вагітності — прогностично негативна ознака загрози переривання
вагітності).

Велику інформативну цінність можуть дати результати УЗД: виявлення серцевих тонів плода, початок формування плаценти, вимірювання матки, плідного яйця, діагностика клінічних проявів загрози переривання вагітності (наприклад, збільшення скорочувальної активності матки).

Протягом II і III триместрів вагітності характер скорочувальної діяльності матки можна визначити при застосуванні гістерографії і тонусметрії.

Для виключення істміко-цервікальної недостатності на 18—20 день циклу виконують гістеросальпінгографію. У здорових жінок в 2 фазі під впливом прогестерону відбувається звуження перешийку матки, при пошкодженні в області перешийку цього не відбувається, і він розширений більш ніж на 0,5 см. Через те що така ж картина може бути пов'язана з недостатністю функції жовтого тіла, гістеросальпінгографію виконують після 3-денного внутрішньом'язового введення 1 мл 1 % розчину прогестерону. При недос­татності жовтого тіла без органічного пошкодження перешийок матки вияв­ляється звуженим, при органічному ушкодженні — розширеним. При вагітності істміко-цервікальну недостатність встановлюють за допомогою методів спеціального акушерського дослідження (дані УЗД шийки матки під час вагітності, зміни шийки матки під час вагітності, обтяжений акушерський та гінекологічний анамнез).


Лікування. При вагітності строком 2—4 тижні мимовільні аборти частіше викликаються хромосомними аномаліями і лікуванню не підлягають.

Лікування повинно бути комплексним і забезпечувати лікувально-охоронний режим:

а) постільний режим;

б) психотерапія, седативні засоби — відвар пустирника, валеріани, тріок-
сазин 0,3 г 2—3 рази на добу, тазепам 0,01 г, седуксен 0,005 1—2 рази;

в) спазмолітична терапія — но-шпа 0,04 г 3 рази, баралгін 2,0
внутрішньом'язово 2 рази на добу;

г) патогенетично обумовлена гормональна терапія залежно від причин за­
грози, гормональних показників, КПІ, строку вагітності. Зважаючи на нега­
тивний вплив естрогенних препаратів на розвиток ембріону, можливість їх
тератогенної дії, від призначення їх вагітним, особливо у ранніх строках, тре­
ба стримуватись. В схему комплексного лікування залучають прогестерон
(1,0 1% розчину внутрішньом'язово через день). Гормональне лікування про­
водять при клінічній картині загрози аборту і аборту, що почався. Доза пре­
парату та в значній мірі його вибір залежать від гормональної недостатності.

В сучасній гормонотерапії застосовують такі препарати, як "Дуфастон" (ретропрогестерон) — прогестаген, дія якого подібна до ендогенного прогес­терона (без естрогенного, андрогенного та анаболічного ефектів). При звич­ному викидні — 1 таб. х 2 рази з 11-го по 23 день циклу до зачаття, потім безперервно, після 20 тижня вагітності дозу поступово знижують. При загро­жуючому аборті — одномоментно 4 таб., при зберіганні симптомів — кожні 8 год по 1 таб. (протягом тижня) з поступовим зниженням дози. "Утрожестан" — натуральний прогестерон для перорального та інтравагінального застосування (відсутність затримки рідини в організмі, відсутність збільшення маси тіла, токолітичний ефект). Призначають 2—4 капе, до 12 тижнів вагітності інтравагінально в день за 2 прийоми. "Пніпрал" — р-селективний токолітик для орального та в/в застосування. При гострому токолізі — в/в повільно в дозі 10 мкг (в 10 мл 0,9 % КаСІ протягом 5—10 хв), при масивному токолізі — в/в крап 0,3 мкг/хв при добовій дозі 430 мкг, при подовженому токолізі — введення в/в крап в дозі 0,075 мкг/хв, за відсутності скорочень призначають в таб. по 500 мг кожні 3 год, потім кожні А—6 год;

д) препарати, що зменшують скорочувальну діяльність матки (то-
колітична терапія) — токолітики (переважно у II триместрі);
Р-адреноміметики, курс лікування 7—14 днів (алупент, партусистен [за схе­
мою: 0,5 мг на 250 мл 5 % розчину глюкози, внутрішньовенне, спочатку зі
швидкістю 1—1,5 мкг/хв, збільшуючи швидкість до 2 мкг/хв, за 15—20 хв до
припинення інфузії препарат призначають у вигляді таблеток по 5 мг.

У першу добу вводять 25—30 мг партусистену, потім добову дозу у випадку зменшення скорочувальної активності матки знижують до 5 мг протягом 3—7


 




днів. Бриканіл, ритодрину гідрохлорид — в/в введення: 50—100 мкг/хв, збіль­шуючи дозу на 50 мкг/хв кожні 10—20 хв доти, доки частота скорочень контро­люється, (побічні ефекти при максимальній дозі 350 мкг/хв), інгібітори просто-гландинсинтетази (індометацин, похідні саліцилової кислоти). Слід пам'ятати про можливі кардіотропні побічні явища при лікуванні цими препаратами. Ато-сібан (антагоніст окситоцину); нітрогліцерин (в/в при гострому токолізі в терміні вагітності від 18 до 28 тижнів вагітності, ефективний при латентній фазі І пері­оду), нітродерм (при пролонгованому токолізі).

є) немедикаментозні засоби для зниженння скорочувальної діяльності матки (електрорелаксація, голкорефлексотерапія, електроанальгезія, ендона-зальна гальванізація);

є) фізіотерапія (електрофорез магнію, СМТ).

Гормональну терапію поєднують з призначенням вітамінних препаратів (групи В, аскорбінової кислоти, токоферола ацетату). Рекомендується раціональне харчування з використанням продуктів, багатих білком, вітамі­нами та ін.

При поєднанні мимовільних абортів з екстрагенітальною патологією про­водять лікування відповідних захворювань.

Лікування вагітних з істміко-цервікальною недостатністю

Використовують як консервативні, так і хірургічні засоби лікування. Хірургічному лікуванню підлягають вагітні:

1) з наявністю в анамнезі мимовільних абортів і передчасних пологів;

2) з прогресуючою недостатністю шийки матки.

Серед операцій найпоширеніші: метод Широдкара (накладання цирку­лярного шову на шийку матки), модифікації цього методу (МакДональда, круговий шов за методом Любимової, П-подібні шви за методом Маме-далієвої, шви за методом Сценді).

Хірургічну корекцію істміко-цервікальної недостатності застосовують у 11—17 тижнів вагітності. Протягом післяопераційного періоду (2—3 доби) призначають спазмолітичні і токолітичні препарати.

V. План організації заняття

 

Організаційний момент 2 % навчального часу
Мотивація теми 3 % " "
Контроль вихідного рівня знань 20 % " "
Самостійна робота студентів під контролем викладача 35 % " "
Контроль остаточного рівня знань 20 % " "
Оцінка знань студентів 15 % " "
Узагальнення викладача, завдання додому 5 % " "

VI. Основніетапи заняття

А. Підготовчий — мотивація теми, контроль рівня базових знань.

Б. Основний — самостійна робота студентів пЙ керівництвом викладача:

- обстеження хворих із загрозою переривані вагітності у приймально­
му відділенні;

- визначення плану ведення хворих залеж*10 від стадії мимовільного
аборту на ранніх строках;

- визначення плану ведення вагітних із загрР30Ю переривання вагітності
в пізніх строках;

- демонстрація оперативного втручання при прогресуючому, неповному
та повному мимовільному абортах в малій операційній гінекологічного
відділення;

- аналіз історій хвороб.

В. Заключний — контроль засвоєння матеріалу» оцінка роботи кожного студента, завдання додому.

VII.Методичне забезпечення

Місце проведення заняття: навчальна кімната, рщщлення патології вагітних. Обладнання: таблиці, набір інструментів для операції аборту, набір ліків для терапії прогресування вагітності.

Контрольні запитанння та завдання

1. Етіологія і патогенез мимовільних абортів-

2. Стадії розвитку мимовільних абортів.

3. Клініка загрожуючого мимовільного аборту-

4. Клініка прогресуючого мимовільного аборту-

5. Клініка неповного мимовільного аборту.

6. Клініка повного мимовільного аборту.

7. Клініка завмерлої вагітності.

8. Методи діагностики загрози переривання вагітності.

9. Методи лікування загрози переривання в^гі™001*-

10. Діагностика і лікування прогресуючого мимовільного аборту.

11. Діагностика і лікування неповного мимоеДльного аборту.

12. Діагностика і лікування повного мимовіл£ного аборту.

13. Діагностика істміко-цервікальної недостач™00™-

14. Методи лікування істміко-цервікальної нАД°статності.

15. Профілактика звичного викидня.

Завдання для самостійної роботи

1. Збирання анамнезу у вагітної жінки.

2. Визначення строку вагітності.


 




3. Вивчення даних клініко-лабораторних досліджень.

4. Складання плану дослідження і терапії у даному випадку.

Ситуаційні задачі

№ 1. Вагітна 22 років звернулась до жіночої консультації зі скаргами на кровотечу, біль в низу живота. Строк вагітності 9—10 тижнів. Вагінальне дослідження: шийка матки розкрита на 3 см, надмірна кровотеча, матка збільшена до 9 тижнів. Діагноз. Тактика.

№ 2. Повторно вагітна 33 років, п'ять мимовільних абортів в анамнезі. Строк вагітності — 12 тижнів. Скарги на біль в низу живота. Вагінальне дослідження: шийка матки вільно пропускає 2 см, матка збільшена до 11—12 тижнів вагітності. Діагноз. Тактика.

№ 3. Повторно вагітна 27 років, 2 мимовільних аборти у строках 22 та 24 тижні вагітності, конусна ДЕК в анамнезі. Строк вагітності 15—16 тижнів. Скарги на тяжкість в низу живота. Вагінальне дослідження: шийка матки скорочена до 1,5 см, вільно пропускає 1 п/п, матка збільшена до 16 тижнів вагітності. Діагноз. Тактика.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Степанківська Г. К, Михайленко. Акушерство. — К., 2000.

2. Травянко Т. Д., Сольский Я. П. Справочник по акушерско-гинекологической
зндокринологии. — К: Здоров'я, 1989.

3. Практическое акушерство/ Под ред. В. Й. Серова. — М., 1990.

4. В. А. Уіпікег. Ншпап Кергосіисііоп, 1996 Уоі. 11, рр. 1435 — 1437.

ШТУЧНЕ ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ В РІЗНІ СТРОКИ

І. Науково-методичне обгрунтування теми

Проблема регулювання народжуваності (запобігання та переривання вагітності), питання свідомого батьківства та планування сім'ї викликають не лише наукову та практичну зацікавленість в акушерстві, а й мають велике соціальне значення. За даними ВООЗ, щорічно у світі понад 35 млн жінок (близько 8 %) переривають вагітність.

У зв'язку з негативним впливом на організм жінки переривання вагітнос­ті, яке часто призводить до запальних захворювань геніталій, безпліддя, ми­мовільних викиднів, передчасних пологів та інших ускладнень вагітності та пологів, питання оптимального вибору методу штучного переривання вагіт­ності набуває першочергового значення.


II. Навчально-виховні цілі

Для формування умінь студент повинен знати:

1) анатомічну будову жіночих статевих органів;

2) показання та протипоказання для штучного переривання вагітності;

3) класифікацію абортів;

4) методи знеболювання при виконанні штучного аборту;

5) складові вакуумного апарату;

6) техніку виконання штучного аборту в ранні строки;

7) методи штучного переривання вагітності в пізні строки;

8) ускладнення медичного аборту.

У результаті проведення заняття студент повинен уміти:

1) визначити показання та протипоказання для виконання штучного абор­
ту;

2) визначати строк вагітності;

3) скласти план обстеження та підготовки до операції штучного перери­
вання вагітності в ранні строки;

4) скласти план обстеження та підготовки до операції штучного перери­
вання вагітності в пізні строки;

5) виконати основні етапи штучного переривання вагітності в ранні стро­
ки під керівництвом викладача;

6) знати інструментарій, необхідний для штучного переривання
вагітності;

7) знати методи догляду за хворими в післяопераційному періоді.

III. Базові знання

1. Будова внутрішніх статевих органів жінки.

2. Визначення строку вагітності.

3. Загальний та спеціальний анамнез у вагітної.

4. Ознаки вагітності.

5. Методи обстеження вагітних та породіль.

6. Розміри матки в різні строки вагітності.

7. Визначення маси та довжини плода на різних строках вагітності.

8. Механізм дії на міометрій лікарських засобів з групи спазмолітиків,
утеротоніків, аналгетиків.

IV. Зміст навчального матеріалу

Абортом (від аЬогїш ^^гинути, зганяти) є будь-яке переривання вагітності протягом перших Я тижнів. Розрізняють нереривання вагітності в ранні (до 16 тижнів) і в пізні строки (16 — до т тижнів). Термін "пізній аборт" рекомендують замінити на "несвоєчасні пологи" (раїіиз іттіпепз), або "пологи незрілим недоношеним плодом", згідно з рекомендаціями ВООЗ.


 




Залежно від методів та причин переривання вагітності розрізняють штуч­ний (аЬогшз аггіГісіаііз) та мимовільний (аЬогіиз зропіапеиз) аборти. Повторні мимовільні аборти називають звичним викиднем (аЬогшз ЬаЬііиаііз).

Залежно від ступеня розвитку процесу розрізняють:

1) загрожуючий аборт (аЬоіїиз іттіпепз);

2) аборт, що почався (аЬогшз іпсіріепз);

3) прогресуючий аборт (аЬогїиз рго^гесііепз);

4) неповний аборт (аЬогшз іпсотріешз);

5) повний аборт (аЬогіиз сотріешз).

Розрізняють також аборт, що не відбувся (тіззесі аЬогііоп). Первинна за­гибель плода із затримкою плідного яйця в матці інколи може спостерігатись на тривалий строк. Переривання вагітності поза лікувальним закладом — кримінальний аборт. Медичний штучний аборт виконується тільки у спеціалізованому відділенні при багатопрофільній лікарні або в пологовому будинку.

Показання до медичного аборту можуть бути соціальними або медични­ми. Соціальні показання визначаються самою жінкою, за цими показаннями може бути виконаний тільки ранній медичний аборт (в перші 12 тижнів вагітності).

Медичні показання до штучного переривання вагітності виникають, коли вагітність та пологи загрожують здоров'ю і життю жінки захворюванням ЦНС, які супроводжуються психічними розладами, органічні захворювання серця, судин, печінки, нирок, злоякісні новоутворення, відкриті форми тубер­кульозу легень, тіреотоксичний зоб, ліковані без ефекту токсикози вагітності та ін. За цими показаннями штучне переривання вагітності може бути вико­нане і пізніше 12 тиж. вагітності.

Гострі та хронічні запальні захворювання жіночих статевих шляхів, ерозії шийки матки, гострі інфекційні захворювання (ангіна, грип, пневмонія та ін.), III—IV ступінь чистоти піхви є відносними протипоказаннями до проведення штучного аборту, який доцільно проводити після відповідного курсу лікування.

Переважна більшість медичних абортів виконується під загальним знебо­люванням (в/в короткочасний наркоз). В деяких випадках при штучному аборті за медичними показаннями, особливо в повні строки вагітності, може виникнути необхідність у наркозі із застосуванням міорелаксантів та керова­ного дихання.

Ранній медичний аборт виконують шляхом розширення цервікального каналу з наступним видаленням плідного яйця та слизової оболонки матки. Маємо відмітити, що штучний аборт виконується не під контролем зору, а це створює певні труднощі під час операції та загрозу можливих ускладнень.


Перед операцією виконують вагінальне дослідження для визначення розмірів та положення матки. Потім вагіну розкривають дзеркалами, оброб­ляють спиртом та 5% спиртовим розчином йоду. Передню губу шийки матки захоплюють кульовими щипцями та виводять. Зондуванням визначають розміри порожнини матки та напрямок цервікального каналу, який потім розширюють розширювачами Гегара, як правило, до 11—12-го номеру. Після розширення каналу відокремлюють та вилучають плідне яйце з порожнини матки гострою кюреткою. Вишкрібання слід проводити вкрай обережно, пам'ятаючи про можливу загрозу пошкодження рихлої набряклої матки інст­рументами. Операція вважається закінченою, коли з порожнини матки вида­лені усі частини плідного яйця, матка добре скорочується, кровотеча відсутня.

Медичний аборт можливо виконати за допомогою апаратів для вакуум-екскохлеації. Перші етапи операції при цьому до розширення цервікального каналу такі ж, як при інструментальному способі. Після розширення каналу в порожнину матки до її дна вводять трубку вакуум-аспіратора, потім протягом 5—8 с створюють розрідження до 0 5—0,6 атм.

Цей метод має переваги перед вишкрібанням: потребу меншого розши­рення цервікального каналу; в порожнину матки вводять менше інструментів, що знижує кількість ускладнень; значно знижується крововтрата; тривалість операції скорочується до 2—3 хв; менш травмується м'язовий шар стінки матки; операція вакуум-екскохлеації переноситься жінками значно легше.

Міні-аборт — це видалення плідного яйця вакуум-апаратом при затримці менструації не більше 15—20 днів, проводиться в умовах жіночої консультації.

Після штучного аборту жінка знаходиться у стаціонарі під наглядом ме­дичного персоналу. Необхідно спостерігати за загальним станом, температу­рою тіла, динамікою скорочення матки та виділеннями зі статевих шляхів. За відсутності ускладнень після штучного аборту, жінку виписують зі стаціонару через 24—48 годин. Перед випискою проводять вагінальне дослідження. Жінка має знаходитись під наглядом лікаря жіночої консуль­тації до першої нормальної менструації.

Пізній медичний аборт виконується різними методами залежно від строку вагітності, загального стану здоров'я жінки, акушерського анамнезу.

Консервативний метод переривання вагітності полягає у штучному збуд­женні скорочень матки шляхом призначення медичних препаратів тономо-торної дії (окситоцин, міфіген, простогландини та ін.) на фоні введення ест­рогенних гормонів (фолікулін, естрадіол).

Хірургічні методи:

1. Вагінальний кесаревий розтин застосовують при вагітності 16—20 тиж., якщо за медичними показаннями необхідно терміново перервати


 




вагітність (важка форма гестозу, гіпертонічна хвороба, гостра серцево-судинна недостатність і т.п.) при непідготовлених пологових шляхах.

2. Інтраамніальне введення гіпертонічних розчинів.

3. Екстраамніальне введення медичних препаратів.

Граміцидін — антибіотик, має виражений токсичний ефект, викликає гос­тре порушення матково-плацентарного кровотоку, некроз судин децидуальної оболонки — використовується для переривання вагітності у ІІ-му триместрі, при вагітності, яка завмерла. Пологова діяльність викликається в середньому через 7,5 години, аборт відбувається через 17 годин з моменту введення; при введенні гіпертонічного розчину аборт відбувається через 40 годин. Введення проводиться інтраамніально через вагіну, або трансабдомінально — доза: 2 мл 5 % спиртового розчину граміцидину в 40 мл фізіологічного розчину.

Простим Е2 (Дінопростон) застосовується: при внутрішньоутробній за­гибелі плода — в/в інфузія зі швидкістю 0,5 мкг/хв, поступово швидкість мо­же збільшуватись до 4 мкг/хв з інтервалами не менше години; при медичному аборті — в/в інфузія зі швидкістю 2,5 мкг/хв перші 30 хв, поступово швидкість може збільшуватись до 5 мкг/в протягом 4 годин, далі до 10 мкг/хв (концентрація розчину 5 мкт/мл); при екстраамніальному введенні — інсти­ляція в порожнину матки через катетер Фоля розміром до 12—14 О (концен­трація розчину 100 мкг/мл) спочатку мл розчину, потім по 2 мл залежно від реакції матки, з інтервалом не менше 1 год.

Простий Р2а (Цінопрост) застосовується: при перериванні вагітності від 16 до 20 тиж. — інтраамніальне введення (пункція плідного міхура, видалення не менш 2 мл амніотичної рідини, повільне введення 40 мг (8 мл) препарату) — призначають не більше 2 днів; при внутрішньоутробній загибелі плода — в/в введення препарату зі швидкісію 2,5 мкг/хв при концентрації 15 мкг/мл протя­гом 30 хв, поступово швидкість можна підвищувати на 2,5 мкг/хв до 20 мкг/хв. Якщо перші 12—24 години немає ефекту, застосування припиняють.

Необхідно також зупинитися на можливих ускладненнях при проведенні медичних абортів:

- перфорація матки та пошкодження внутрішніх органів;

- кровотечі;

- запальні захворювання;

- плацентарний поліп;

- загострення хронічних запальних процесів внутрішніх статевих ор­
ганів;

- вторинне безпліддя;

- тяжкі ускладнення в пологах (прирощення плаценти) спостерігаються в
4 рази частіше у жінок, які перенесли аборт, у них також частіше спо­
стерігаються розриви матки.


V. План організації заняття

 

Організаційний момент 2 % навчального часу
Мотивація теми 3 % " "
Контроль вихідного рівня знань 20 % " "
Самостійна робота студентів під контролем викладача 35 % " "
Контроль остаточного рівня знань 20 % " "
Оцінка знань студентів 15 % " "
Узагальнення викладача, завдання додому 5 % " "

VI. Основні етапи заняття

А. Підготовчий — мотивація теми, контроль рівня базових знань.

Б. Основний — самостійна робота студентів під керівництвом викладача:

- збір анамнезу у вагітних у генікологічному відділенні;

- демонстрація оперативного втручання при медичному аборті на ранніх
строках;

- визначення методу переривання вагітності в пізніх строках;

- демонстрація оперативного втручання при різних стадіях аборту в
малій операційній гінекологічного відділення;

- аналіз історій хвороб.

В. Заключний — контроль засвоєння матеріалу, оцінка роботи кожного студента, завдання додому.








Date: 2015-12-12; view: 136; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2018 year. (0.06 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию