Оцінка умов труда при виконанні будівельних робіт у літній період просто неба

Оцінка фактичних умов мікроклімату виробничого середовища здійснюється на підставі довідок місцевих органів гідрометеорологічної служби щодо температури зовнішнього повітря.

Показники рівня температури зовнішнього повітря виробничого середовища відображаються у Карті оцінки шкідливості виробничого середовища відповідно до додатка К.

Ступінь шкідливості виробничого середовища, з урахуванням факторів, встановлюється в балах за класифікацією, наведеною у додатку К, за показником температури зовнішнього повітря виробничого середовища, який є інтегральним показником, що характеризує мікроклімат виробничого середовища, який формується за рахунок сумарного впливу теплового, інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювання сонця.

Кількість балів зазначається у Карті оцінки шкідливості виробничого середовища. При цьому для оцінки впливу шкідливих факторів на умови труда враховується тривалість їх дії упродовж робочої зміни та питома вага тривалості періоду, в якому зафіксована відповідна температура зовнішнього повітря виробничого середовища.

Бали, встановлені за ступенем шкідливості виробничого середовища, розраховуються за формулою (1):

С_шф = С_шг х У_іп х Т, (1)

де С_шф – фактичний ступінь шкідливості виробничого середовища, балів. Зазначається у графі 7 Карти оцінки шкідливості виробничого середовища;

С_шг – ступінь шкідливості виробничого середовища, балів; приймається за показниками додатку К;

У_іп – питомий показник тривалості і -го періоду, в якому зафіксована відповідна температура зовнішнього повітря виробничого середовища в звітному місяці;

Т – коефіцієнт відношення часу дії шкідливих факторів до тривалості робочої зміни; визначається за формулою (2) і зазначається у графі 6 Карти оцінки шкідливості виробничого середовища.

При визначенні фактичної тривалості дії шкідливих факторів час, відведений на додаткові перерви у роботі, вираховується з тривалості робочої зміни. Час, відведений на зазначені перерви у роботі, приймається у відсотках від тривалості робочої зміни (таблиця 2, графа 4).

Таблиця 2

Коефіцієнт відношення часу дії шкідливих факторів до тривалості робочої зміни визначається за формулою (2):

Т_рз – Т_рз х (П_тп: 100)

Т = ––––––––––––––––––––, (2)

Т_рз

де Т – коефіцієнт відношення часу дії шкідливих факторів до тривалості робочої зміни;

Т_рз – тривалість робочої зміни, хвилини;

П_тп – показник тривалості перервупродовж робочої зміни (приймається за графою 4 таблиці 2).

Якщо протягом звітного місяця відбувалося коливання температур, показники, наведені у графі 4 таблиці 2, визначаються як середньозважені, виходячи з питомої ваги днів з відповідними температурами у звітному місяці. Для періодів, у яких температура не перевищувала +27⁰С, показник графи 4 дорівнює нулю.

У такому випадку середньозважений коефіцієнт відношення часу дії шкідливих факторів до тривалості робочої зміни визначається за формулою (3) і зазначається у графі 6 Карти оцінки шкідливості виробничого середовища:

Т_рз – Т_рз х К_сзтп

Т_сзв = ––––––––––––––––, (3)

Т_рз

де Т_сзв – середньозважений коефіцієнт відношення часу дії шкідливих факторів до тривалості робочої зміни;

Т_рз – тривалість робочої зміни, хвилини;

К_сзтп – середньозважений коефіцієнт для обчислення тривалості перервупродовж робочої зміни за періодами з відповідними показниками температури зовнішнього повітря виробничого середовища; розраховується за формулою (4).

П_тпі х У_іп

К_сзтп = ––––––––––––––––, (4)

100

де П_тпі – показник тривалості перервупродовж робочої зміни відповідного і -го періоду;

У_іп – питомий показник тривалості і -го періоду, в якому зафіксована відповідна температура зовнішнього повітря виробничого середовища в звітному місяці.

Компенсацію додаткових витрат робочого часу робітників і часу роботи будівельних машин та механізмів, пов’язаних зі зниженням продуктивності труда при виконанні будівельних робіт у літній період просто неба за підвищеної температури зовнішнього повітря виробничого середовища, можна розраховувати на підставі наведених у таблиці 2 усереднених коефіцієнтів до відповідних норм (трудовитрат робітників і часу роботи будівельних машин та механізмів) залежно від температури зовнішнього повітря виробничого середовища.

Якщо протягом звітного місяця відбувалося коливання температур, наведений у графі 3 таблиці 2 коефіцієнт визначається як середньозважений, виходячи з питомої ваги днів з відповідними температурами у звітному місяці. Для періодів, у яких температура не перевищувала +27⁰С, коефіцієнт графи 3 дорівнює одиниці.

Середньозважений коефіцієнт графи 3 розраховується за формулою (5):

К_сзч = К_іп х У_іп, (5)

де К_сзч – середньозважений коефіцієнт до норм трудовитрат робітників і нормативного часу роботи будівельних машин та механізмів, що враховує додаткові витрати робочого часу робітників і часу роботи будівельних машин та механізмів;

К_іп – коефіцієнт і -го періоду звітного місяця з відповідною температурою зовнішнього повітря виробничого середовища;

У_іп – питомий показник тривалості і -го періоду, в якому зафіксована відповідна температура зовнішнього повітря виробничого середовища в звітному місяці.

Розміри доплати до тарифної ставки залежно від фактичних умов труда встановлюються відповідно до таблиці 3.

Таблиця 3

Розмір доплати до заробітної плати за умови труда визначається за формулою (6):

Д_тс х У_тс

Д_з = –––––––––––––, (6)

100

де Д_з – розмір доплати до заробітної плати за умови труда, %;

Д_тс – розмір доплати до тарифної ставки середнього розряду, %;

У_тс – питома вага тарифної частини у заробітній платі, %.

Розрахунок розміру коштів при взаєморозрахунках за виконані будівельні роботи в літній період просто неба при температурі зовнішнього повітря більше +27⁰С провадиться шляхом обчислення вартості додаткових трудових витрат і додаткового часу експлуатації будівельних машин та механізмів.

Додаткові трудовитрати робітників і додатковий час експлуатації будівельних машин та механізмів визначаються шляхом застосування до нормативних витрат труда робітників і нормативного часу експлуатації машин та механізмів дробової частини середньозваженого коефіцієнта К_сзч (5.2.4.4.1 ДСТУ-Н Б Д.1.1-5:2013), а їх вартість визначається відповідно за ДСТУ-Н Б Д 1.1-2 та ДСТУ-Н Б Д 1.1-4.

Додаткові витрати по заробітній платі визначаються застосуванням до розміру заробітної плати при звичайних умовах поправочного коефіцієнта К_з, розрахованого за формулою (7):

К_сзч х К₁ – 1

К_з = –––––––––––––, (7)

К_сзч – 1

де К₁ – коефіцієнт до зарплати, що враховує доплату за умови труда при впливі шкідливих факторів виробничого середовища, який визначається за формулою (8):

Д_з

К₁ = 1 + ––––––– (8)

100

На підставі отриманих показників оцінки фактичних умов труда розраховуються кошти на виконання будівельних робіт у літній період виходячи із загального обсягу робіт, виконаних у звітному місяці.

Заходи щодо профілактики шкідливої дії несприятливих умов труда будівельників при роботі в літній період просто неба здійснюються за рахунок зазначеного збільшення загальновиробничих витрат у частині, яка спрямована на дотримання санітарно-гігієнічних та інших спеціальних вимог і за чинним порядком нарахування загальновиробничих витрат (ДСТУ-Н Б Д.1.1-3) належить до решти статей загальновиробничих витрат.

Якщо проектною документацією передбачено додаткові заходи з догляду за конструкціями при температурі зовнішнього повітря виробничого середовища більше ніж +27⁰С, кошти на ці заходи відшкодовуються підряднику додатково за погодженими із замовником технічними рішеннями та розрахунками.

Приклад розрахунку розміру доплати до заробітної плати та збільшення нормативних трудовитрат робітників і нормативного часу роботи будівельних машин та механізмів наведено у додатку Л.