Малюнок 7.1 - Загальна схема системи

Далі скористаємося методом еквівалентування [12]. У такому випадку імовірність відмови кожного елемента даної структури qi буде визначатися по формулі (7.1):

qi=1-pi, (7.1)

де pi - імовірністю безвідмовної роботи.

Імовірності безвідмовної роботи кожного елемента системи приведені в таблиці 7.2

Таблиця 7.2 - Дані про надійність системи зв'язку.

Характеристики надійності еквівалентних елементів для з'єднувальних ліній на першому етапі розрахунку обчислюються по формулі (7.2):

Р_ІКМ = 1 - (1- р_сл)^N, (7.2)

де р_сл - імовірність безвідмовної роботи з'єднувальної лінії, що входить до ІКМ-тракту;

N - кількість ліній, що входять в ИКМ-тракт.

З урахуванням вираження (7.2) для ІКМ-120, ІКМ-30 імовірність відмови Р_ІКМ-120 і Р_ІКМ-30 відповідно складає:

Р_ІКМ-120 = 1 - (1-0.95)¹²⁰ = 0.9999,

Р_ІКМ-120 = 1 - (1-0.95)³⁰ = 0.9999.

Характеристики надійності еквівалентних елементів для абонентських ліній на першому етапі розрахунку обчислюються по формулі (7.3):

Р_АЛ = 1 - (1-р_аб)^N, (7.3)

де р_аб - імовірність безвідмовної роботи абонентської лінії;

N – загальна кількість абонентськіх ліній.

З урахуванням вираження (7.3) імовірність відмови абонентських ліній відповідно складає:

Р_АЛ = P_АЛ1-30000 = 1 - (1-0.99)³⁰⁰⁰⁰ = 0.8352

Після даних перетворень система приймає вигляд структури, зображеної на малюнку 7.2:

Малюнок 7.2 - Загальна схема системи після перетворень

Дана система являє собою послідовну структуру, імовірність безвідмовної роботи якої розраховується по формулі (7.4):

Pc = Р_ІКМ-120^N1 х Р_ІКМ-30^N2 х Р_AЛ, (7.4)

де Р_ІКМ-120- імовірність безвідмовної роботи ланки системи, що містить з'єднувальні лінії, включені в ІКМ-120;

Р_ІКМ-30 - імовірність безвідмовної роботи ланки системи, що містить з'єднувальні лінії, включені в ІКМ-30;

Р_AЛ - імовірність безвідмовної роботи ланки системи, що містить абонентські лінії;

N1 - кількість ланок системи, що містять ІКМ-120;

N2 - кількість ланок системи, що містять ІКМ-30.

Обчислимо імовірність безвідмовної роботи взагалі:

Рс = 0.9999 х 0.9999 х 0.8352 = 0.835.

Це вираження характеризує наступна структурна схема (див. мал. 7.3):

Малюнок 7.3 - Структурна схема системи після кінцевого перетворення

Розрахуємо коефіцієнт ремонтоздатності системи зв'язку [12]:

, (7.5)

де tп - середня нароботка на відмову;

tр - середній час ремонту.

Для системи зв'язку, що проектується середня нароботка на відмову становить 9000 годин, а середній час ремонту становить 1 годину. З урахуванням цих даних:

.

Всі расчитані показники задовольняють поставленим технічним вимогам.

8 ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУВАННЯ БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ЗВ'ЯЗКУ

8.1 Визначення капітальних витрат

Визначення капітальних витрат доцільне проводить окремо по станційним, лінійним і цивільних спорудженням на основі питомих капітальних витрат в гривнах на один номер ємності [13].

Визначимо капітальні витрати по станційним спорудженням в розрахунку для одного номера ємності на основі формули (8.1):

Кст = Куд ст ´ N ´ К, (8.1)

де Куд ст - питомі капітальні витрати по станційному обладнанню на номер ємності мережі, у.е;

N - задана місткість мережі (N = 30 000);

К - курс гривни до долара США на 25.03.2000 (К = 5,6)

У цей час, згідно з даними, наданими Донецькою Дирекцією Укртелекому, з урахуванням ціни, що встановлюється виробником - компанією Lucent Technologies, вартість включення одного номера ЦАТС 5ESS в міську мережу становить 150 у.е.

У результаті, Кст = 150 ´ 5,6 ´ 30 000 = 25200000, грн.

Визначимо капітальні витрати по лінійним спорудженням в розрахунку для одного номера ємності по формулі (8.2):

Ксл = (Каб лин ´ N + Ксл ´ Nнапр ´ К, (8.2))

де Каб лин - питомі капітальні витрати по абонентським лініям, у.е;

Ксл - питомі капітальні витрати по з'єднувальним лініям, у.е;

N - задана місткість мережі (N=30 000);

Nнапр - середня кількість з'єднувальних ліній (Nнапр =3000), шт;

К - курс гривни до долара США на 25.03.2000 (К=5,6).

Питомі капітальні витрати по абонентським лініям проводяться з розрахунком середней довжини, рівної 2,5 км. Згідно з розцінками, встановленими Донецькою Дирекцією Укртелекому на 14.11.1999 г вартість 1 км кабеля ТПП 500х2х0.5, з урахуванням прокладки нитки 1 км кабеля в каналізації становить 1280 у.е. Таким чином, у розрахунку на одного абонента, вартість 1 пари жил проводу кабеля ТПП 500х2х0.5, протяжністю 2,5 км становитиме 6,4 у.е.

Питомі капітальні витрати по з'єднувальним лініям також проводяться з розрахунком середньої довжини, яка становить 1 км. Згідно з відпускними цінами на одномодовий магістральний волоконно-оптичного кабель, що виробляється компанією Reichle & De-Massari AG (українське представництво) вартість 1 км, з урахуванням його прокладки, становить 2150 у.е.

Разом, Клс = (6,4 ´ 30000 + 2150 ´ 3000) ´ 5,6 = 7525000, грн.

Визначимо капітальні витрати по цивільним спорудженням з розрахунку на один номер ємності по формулі (8.3):

Кгр = Куд гр ´ N, (8.3)

де Куд гр - питомі капітальні витрати по цивільним спорудженням (технічна будівля АТС), рівні 200 грн;

N - задана місткість мережі (N=30 000).

У результаті, Кгр = 200 ´ 30 000 = 6 000 000, грн.

У результаті, загальна величина капітальних вкладень з розрахунку на 30000 номерів визначається по формулі (8.4):

Кобщ = Кст + Клс + Кгр, (8.4)

де Кст - капітальні витрати по станційним спорудженням, грн;

Клс -капітальні витрати по лінійним спорудженням, грн;

Кгр -капітальні витрати по цивільним спорудженням, грн.

У результаті, Кобщ = 38730000, грн.

Значення, отримані на основі формул (8.1) - (8.3) представимо у табл. 8.1

Таблиця 8.1 - Питомі капітальні витрати на 30000 номерів

Також необхідно визначити вартість будівельно-монтажних робіт, які становлять 30 % від вартості обладнання.Для цього скористаємося формулою (8.5):

Смонт = Кст х 0.3, (8.5)

де Кст - капітальні витрати по станційним спорудженням, грн.

У результаті, Смонт = 7560000, грн.

Визначимо планові накопичення в розмірі 30 % від вартості будівельно-монтажних робіт по формулі (8.6):

Сплан = Смонт х 0.3, (8.6)

де Смонт - вартість будівельно монтажних робіт, грн.

У результаті, Сплан = 2268000, грн.

Визначимо інші витрати в розмірі 10 % від вартості будівельно-монтажних робіт по формулі (8.7):

Спроч = Смонт х 0.1, (8.7)

де Смонт - вартість будівельно монтажних робіт, грн.

У результаті, Спроч = 756000, грн.

Визначимо питомі капітальні витрати по формулі (8.8):

Куд = Кобщ / N, (8.8)

де Кобщ - загальна сума системи, грн;

N - задана ємність мережі (N=30 000).

Загальну суму системи можна визначити по формулі (8.9):

Кобщ = Кст + Клс +Кгр, (8.9)

де Кст - капітальні витрати по станційним спорудженням, грн;

Клс -капітальні витрати по лінійним спорудженням, грн;

Кгр -капітальні витрати по цивільним спорудженням, грн.

Після підрахунків, Кобщ = 49310000, грн.

У результаті, Куд = 1644, грн.

Також необхідно зазначити, що всі капітальні вкладення здійснюються в течії нульового року, і з розрахунком на період 5 років більше не проводяться.

Загальний розрахунок капітальних витрат зведемо в табл. 8.2

Таблиця 8.2 - Капітальні вкладення

8.2 Розрахунок витрат виробництва

8.2.1 Розрахунок заробітної плати

Для станції ємністю 30 000 номерів передбачена чисельність 15 чоловік. Оптимальна організація труда, його продуктивність, забезпечуються раціональним плануванням чисельності працівників зв'язку, здійснюється на основі укрупнених нормативів чисельності.

Для розрахунку річного фонду оплати труда необхідно визначити чисельність обслуговуючого персоналу засобів зв'язку, їх кваліфікацію і часові тарифні ставки, місячні посадові оклади. Чисельність працівників визначається з урахуванням типових штатів і встановлених норм обслуговування, згідно з наказами Міністерства зв'язку України, діючими на сучасному періоді.

Розрахуємо середньомісячну заробітну плату по обслуговуванню телефонної станції ємністю 30 000 номерів:

Заробітна плата - це заробіток розрахований, як правило, в грошовому вираженні, який за трудовими договорами власник або уповноважений ним орган виплачує за виконану роботу або надані послуги.

Заробітна визначається по формулі (8.10):

Зп = оклад + премія, (8.10)

У такому випадку, заробітна плата начальника зв'язку:

Зп = оклад + премія,

де оклад - 300 грн;

премія - 20 % від окладу = 60 грн.

У результаті, Зп = 300 + 60 = 360, грн.

Заробітна плата інженера зв'язку:

Зп = оклад + премія,

де оклад - 250 грн;

премія - 20 % від окладу = 50 грн.

У результаті, Зп = 250 + 50 = 300, грн.

Заробітна плата інженера електроніки:

Зп = оклад + премія,

де оклад - 210 грн;

премія - 20 % від окладу = 42 грн.

Разом, Зп = 210 + 42 = 252, грн.

Заробітна плата електромеханіка лінійних споруд:

Зп = оклад + премія,

де оклад - 150 грн;

премія - 20 % від окладу = 30 грн.

Разом, Зп = 150 + 30 = 180, грн.

Заробітна плата для 4 розряду електромонтера станційних споруд визначається по формулі (8.11):

Зп = Тр ´ Чс + премія + доплати, (8.11)

де Тр - кількість часів роботи в місяць (Тр = 174 години),

Чс - часова тарифна ставка, грн

премія - 20 % від окладу, грн

доплати - 6 % від окладу, грн

Разом, Зп = 174 ´ 0,66 + 17,42 + 2,61 + 2,61 = 137.48, грн.

Заробітна плата для 5 розряду електромонтера станційних споруд також визначається по формулі (8.11):

Зп = 174 (0,75 + 19,8 + 2,97 + 2,97 = 156,24, грн.

Заробітна плата для 6 розряду електромонтера станційних споруд також визначається по формулі (8.11):

Зп = 174 (1,31 + 34,58 + 5,18 + 5,18 = 272,88, грн.

Весь розрахунок заробітної плати по підприємству зведемо в таблицю 8.3:

Таблиця 8.3 – Фонд заробітної плати за рік

8.2.2 Розрахунок відрахувань на соціальні потреби

Відрахування на соціальні потреби являють собою форму перерозподілу національного фонду на фінансування суспільних споживачів.

У витратах на соціальні потреби відбиваються обов'язкові відрахування по встановленим законодавством нормам по органах державного страхування, що включають:

Витрати на соціальне страхування встановлюються в розмірі 37,5 % від фонду оплати труда, які становлять 14 690 грн і розподіляються як - 88 % пенсійний фонд = 12 930 грн і 12 % соціальні потреби = 1 763 грн, а так само фонд зайнятості - 3 %, який становить 440,72 грн.

Сума відрахувань на соціальні потреби становить 15130,72 грн.

8.2.3 Розрахунок амортизаційних відрахувань

У загальному вигляді, розрахунок амортизаційних відрахувань здійснюється по формулі (8.12):

, (8.12)

де - балансова вартість основних фондів по кожній групі на початок періоду, що розглядається, грн;

На - норма амортизації, %.

На основі закону України “Про оподаткування прибутку" від 28.05.97, згідно з пунктом 6.1 статті 8 норма амортизаційних відрахувань для апаратури зв'язку становить 25% в рік від балансової вартості.

Лінійні і громадянські споруди відносяться до 1ой категорії і норма амортизації для них складає 5% в рік.

Амортизаційні відрахування по станційному обладнанню можна визначити по формулі (8.13):

, (8.13)

де - балансова вартість станційного обладнання на початок періоду, що розглядається, грн;

На _ст - норма амортизації для станційного обладнання, %.

Амортизаційні відрахування по лінійним спорудженням визначимо по формулі (8.14):

, (8.14)

де - балансова вартість лінійних споруд на початок періоду, що розглядається, грн;

На _лс - норма амортизації для лінійних споруд, %.

Амортизаційні відрахування по громадянським спорудженням визначимо по формулі (8.15):

, (8.15)

де - балансова вартість громадянських споруд на початок періоду, що розглядається, грн;

На _гр - норма амортизації для громадянських споруд, %.

Загальна сума амортизаційних відрахувань визначається по формулі (8.16):

А = Аст + Алс + Агр, (8.16)

де Аст амортизаційні відрахування по станційному обладнанню, грн;

Алс - амортизаційні відрахування по лінійним спорудженням, грн;

Агр - амортизаційні відрахування по цивільним спорудженням, грн.

Результати обчислень на основі формул (8.13)-(8.16) зведемо в таблицю 8.4

Таблиця 8.4 - Амортизаційні відрахування на термін 5 років

8.2.4 Витрати на електроенергію

Витрати на електроенергію для виробничих потреб визначаємо з урахуванням споживаної потужності обладнання, що проектується і діючих тарифів на період розрахунку за 1 КВт-час електроенергії для підприємств зв'язку.

На основі «Порядку встановлення тарифів на електроенергію», прийнятого Національною Комісією Регулювання Електроенергетики України на 10.10.1999 г 1 КВт*ч електроенергії становить 0,36 грн.

Витрати на електроенергію можна визначити на основі формули (8.17):

Ел.ен = ((У ´ И ´ п) / (ч ´ к ´ 1000)) ´ 365 ´ Ц, (8.17))

де У - витрата струму в ГНН на одну тисячну групу - 35 А;

І - напруження батареї - 60 В;

П - кількість тисячних груп, шт;

Ч - ККД ЕПУ, рівне 0.6;

К - коефіцієнт концентрації (К=0,1);

1000 - переклад Вт в КВт;

Ц - тариф на 1 КВт*година, грн.

У результаті, Ел.ен. = ((35 (60 ´ 30) / (0,6 ´ 0,1 ´ 1000)) ´ 365 ´ 0,36 = 138 000, грн.

Всі розрахунки заробітної плати, відрахувань на соціальні потреби, амортизаційних відрахувань і витрат на електроенергію зведемо в таблицю 8.5:

Таблиця 8.5 - Витрати виробництва

Також необхідно зазначити, що підприємство буде відноситься до власності «Донецтелекома», тому ліцензування, а також плата за оренду каналів і використання телефонної каналізації не проводиться.

8.3 Розрахунок обсягів продукції

Доходи предприятія умовно мають 2 джерела: це доходи отримані за підключення абонентів, що відносяться до різних категорій, а також доходи за похвилинну оплату розмови абонентів [13].

У залежності від категорії абонента, на основі положення, прийнятого Державним Комітетом Зв'язку і Інформатизації України, а також з урахуванням розцінок, що встановлюються Донецькою Дирекцією Укртелекому, встановлюються наступні тарифи:

Плата за установку основного телефонного апарату

- Для підприємств - 650 грн без ПДВ

- Для населення - 160 грн без ПДВ

За одну повну або неповну хвилину розмови всіх видів підключення телефону:

- Для підприємств - 0,015 грн без ПДВ;

- Для населення - 0,007 грн без ПДВ.

Необхідно врахувати, що установка телефонних апаратів для всіх категорій призначується першим роком, і в подальшому на термін, рівний 5 років більше не проводиться. Для розрахунків похвилинной оплати використовуються середнестатистичні дані, надані підприємством «Донецктелеком»:

- Середня тривалість розмов в день 1 квартирного абонента становить 75 хвилин;

- Середня тривалість розмов в день 1 абонента категорії 2 або 3, з урахуванням підвищеного навантаження становить 150 хвилин;

У цьому випадку, обсяг продукції за рік по кожній категорії можна визначити на основі формули (8.18):

Об'єм _i = C_{ед i} х N_{мин i} x N_дн х N _{аб i,} (8.18)

де C_{ед i} - вартість хвилини розмови для i-ой категорії абонентів i, грн;

Nмин _i - кількість хвилин розмови для i-ой категорії абонентів, мін;

Nдн - кількість днів в році, днів;

N _{аб i} - кількість абонентів кожної i-ой категорії, аб.

Визначимо сумарний обсяг продукції в грошовому вираженні, який чисельно рівний сумі прибутків підприємства за рік і отримані дані представимо в таблиці 8.6.

Таблиця 8.6 - Розрахунок обсягу продукції за рік

8.4 Розрахунок прибутку підприємства

Прибуток підприємства - це різниця між прибутками і витратами. Прибуток визначається по формулі (8.19):

П = Дс - Ииз, (8.19)

де Дс - власні доходи підприємства, які рівні обсягу продукції в грошовому вираженні, грн;

Ииз - витрати виробництва, грн.

Так як період, що розраховується становить 5 років, то єдиноразове підключення абонентів призначується першим роком, і в наступні 4 роки не здійснюється. Всі розрахунки прибутку, отримані на основі формули (8.19) з урахуванням податку на прибуток, який становить 30% від суми прибутку представимо в таблиці 8.7:

Таблиця 8.7 - Прибуток підприємства

8.5 Визначення економічної ефективності системи

Для визначення економічної ефективності системи скористаємося методом чистої дисконтованої вартості, так як прибуток підприємства змінюється по роках, а капітальні вкладення здійснюються тільки лише в течії нульового року, тобто до введення системи в роботу.

Чиста дисконтована вартість (ЧДС) - це різниця між приведеними у часі сумарними кап.вкладеннями і прибутками від цих вкладень, також приведеними у часі. Для розрахунку чистої дисконтованої вартості скористаємося формулою (8.20):

(8.20)

где К – капітальні вкладення (), грн;

Д – доходи підприємства (), грн;

- коефіцієнт дисконтування ();

- депозитна ставка ( =0,3);

Т – число років інвестиційного циклу (Т=5), років;

t – теперішній рік.

Всі розрахунки приводяться до початкового року, результати обчислень представимо в табл. 8.8

Таблиця 8.8 - Розрахунок чистої дисконтованої вартості

У результаті, ЧДС = - 5851000 грн.

Якщо чиста дисконтована вартість > 0, то проект вважається ефективним.

У цьому випадку, при ЧДС = - 5851000 грн, це говорить про те, що на проміжку інвестиційного циклу, що розглядається проект є не вигідним. Однак, по характеру прибутку, з урахуванням дисконтування, можна говорити про те, що при збільшенні інвестиційного проекту на 1-2 роки, проект буде вигідним.

8.6 Визначення строку окупності системи

Термін окупності - це час, в течії якого окупаються витрати за рахунок прибули від реалізації виробленої продукції. Він повинен бути мінімальним.

Термін окупності капітальних вкладень визначимо графічно(див. рис 8.1):

Малюнок 8.1 - Визначення терміну окупності системи

На мал. 8.1 по осі абсцис відкладається число років інвестиційного циклу, в цьому випадку 5 років, а по осі ординат - в від’ємної півплощині сума капітальний вкладень, до якої в течії кожного року додається сума прибутку. Точка перетину графіка з нульовим значенням осі ординат і буде визначати термін окупності системи.

З мал. 8.1 видно, що термін окупності системи виходить за межі розраховуємого періоду, рівному 5 років, однак по характеру зростання прибутку можна судити, що в останній рік вона починає значно підвищуватися.

Взагалі, для підвищення показника економічної ефективності, а також скорочення терміну окупності в подальші 5 років передбачається підключення цифрових абонентів, які є абонентами ISDN, а також абонентами розрізнених локальних мереж.

Підключення цих абонентів в даний момент не є доцільним, так як кількість цих абонентів є дуже малою, але в наступні 5 років їх кількість значно зросте, що пов'язано зі стрімкими темпами розвитку, а також знижками вартості на послуги засобів зв'язку і телекомунікацій.

Цей фактор, а також тенденції до постійного збільшення прибутку підприємства дозволяють судити, про те, що система орієнтовно окупиться за 6-7 років.

Додаток Б

Малюнок Б.1 - План розподілу пар жил кабелю абонентів Ворошиловського району

Додаток В

Малюнок В.1 - Зображення реального РП Ворошиловського району з урахуванням напрямків прокладення трас живильного кабелю

Додаток Д

Малюнок Д.1 - Схема напрямків зв’язку між існуючими МАТС і проєктуємою АТС 5ESS

Додаток Е

Малюнок Е.1 - Спрощена функціональна схема однієї площини модуля СМ

Додаток Є

Малюнок Є.1 - Схема спроєктованої станції на базі цифрової системи комутації 5ESS

Додаток Ж

Малюнок Ж.1 – План розташування обладнання станції