Малюнок 5.9 - Схема включення абонентської лінії через щит перемикання

На схемі включення абонентської лінії через щит перемикання зображене: ИГ - випробувальне гніздо, УР1 і УР2 - вугільні розрядники

Вугільні розрядники УР-500 оберігають станційні прилади від пошкоджень їх високим напруженням, а термічні котушки ТК-0,25 - від пошкоджень великим струмом. Зображення вугільного розрядника УР-500 і термічної котушки ТК-0,25 приведене в Додатку Ї.

Для даної мережі зв'язку на 30 000 абонентів використовується кросове обладнання фірми Reichle&De Massari, що входить в комплект постачання станції 5ESS. У обладнанні використовуються захисні смуги і термічні котушки, конструктивно декілька відмінні від описаних, однак принцип дії пристроїв захисту абсолютно однаковий.

5.4.3 Вибір вступних пристроїв мережі зв'язку

Кінці кабелів на лінії необхідно вводити в кінцеві пристрії: бокси, розподільні коробки і кабельні ящики. Ці пристрої захистять кінці кабелів від проникнення вологи і створять зручність для приєднання провідника до будь-якої жили кабелю [10].

5.4.3.1 Вибір кабельних боксів

Кабельний бокс БКТ являє собою чавунну коробку зі зьомною задньою кришкою [10].

На лицьовій стінці боксу прорізані вікна, у яких укріплені пластмасові колодки з наскрізними клемами - плінтами. З зовнішньої сторони плінта наскрізна клема має гвинт для приєднання провідника, а з внутрішньої - металеву луджену пластинку з отвором (перо), до якого припаюють жилу кабелю. У нижній частині боксу зроблений отвір із запресованою лудженою сталевою втулкою, через яку кінець кабелю вводять усередину боксу і закріплюють його у втулці. Кожна колодка постачена 20 клемами, розташованими в два ряди, для включення 10 пар жив. Нумерація плінтів на боксах і пара на плінтах починається з нуля, як показано на мал..

Бокси будуть встановлюватися в спеціальних шафах, називаних розподільними. Корпус боксу постачений лапками для зміцнення його болтами на каркасі розподільної шафи.

У даному випадку, для проектованої мережі зв'язку доцільно застосовувати бокси ємністю 100х2, 50х2, 30х2 і 20х2, відповідно на 10, 5, 3 і 2 плінти.

Зображення кабельного боксу приведено у Додатку Й.

5.4.3.2 Вибір розподільних коробок

Також необхідно використовувати розподільні коробки, наприклад, КРТ-10, що складається з чавунного корпуса і відкидної кришки [10]. Усередині корпуса укріплений бокс 10х2 з одним плінтом. Кабелі розпаюють у рукавичках на десятипарні і включають їх у розподільні коробки, установлювані на сходових клітках і в коридорах. Розподільні коробки кріплять до стінки за лапки двома шурупами.

Зображення розподільної коробки приведено у Додатку Й.

5.4.3.3 Вибір кабельних ящиків

Кабельні ящики необхідно встановлювати безпосередньо на кабельних чи опорах на горищах будинків при переході кабельної лінії в повітряну [10].

На плінті кабельної ящики укріплені запобіжники і вугільні розрядники, що захищають кабель від небезпечних напруг і сильних струмів, що можуть виникнути в проводах повітряної лінії. Крім того, плінт закритий металевою кришкою, що захищає його від атмосферних опадів і механічних ушкоджень. Для висновку з-під кришки ізольованих провідників, що приєднуються до проводів повітряної лінії, у підставі зроблено два спеціальних отвори. Кабельні ящики кріплять до стовпа чи дошці за лапки двома шурупами.

У даному випадку, доцільно застосовувати кабельні ящики ЯКГ-20-2 для включення 20 пар проводів із двома плінтами.

Зображення кабельного ящика приведено у Додатку Й.