Главная Случайная страница



Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника







Вимоги до визначення поняття у словнику





У процесі визначення поняття слід пам’ятати про такі вимоги.

1. Поняття та його визначення мають бути пропорцій­ними.

Наприклад, якщо ми визначимо поняття «центри­фуга» як апарат для розподілу рідинних неодно-рідних сис­тем без застосування фільтрів, то таке визначення буде ширшим, ніж саме поняття, через те, що воно охоплює й поняття «фільтри», що не належить до поняття «центри­фуга». Правильним буде визначення поняття «центрифу­га» як апарата для розподілу рідинних неоднорідних систем під дією відцентрових сил.

2. Ознака для визначення поняття мусить бути суттє­вою для відповідної ґалузі знання або діяльності.

(Напри­клад, якщо ми визначимо поняття «метали» як прості ре­човини, що мають блиск, то це визначення не буде придат­ним для матеріалознавства. Суттєвою для нього буде ознака, що характеризує специфічну побу-дову атомів ме­талу.) Цю вимогу слід враховувати під час визначення по­нять, що використовують у різних ґалузях, наприклад, тер­мін «золото» матиме різні виз-начення у геології, матеріа­лознавстві, хімії, економіці.

 

Класифікація термінологічних словників за призначенням

За призначенням словники поділяють на декілька груп:

1. Словники узусу (слово «узус» походить від латинсько­го «usus» — 1. зви-чай, правило; 2. вживання, використання). До цих словників (які мають функції реєструвальних) належить більшість існуючих термінологічних словників, що відбивають стан термінології у певній ґалузі знання на теперішній час.

2. Регламентувальні словники. Вони можуть бути двох видів:

- словники стандартизова­них термінів (тобто стандарти на терміни)

- словники ре­комендованих термінів.

Стандарт на терміни має такі частини:

- Вступну

- основну

- абеткові покажчики.

У вступній частині зазначають сфе­ру поширення стандарту, надають відо-мості про неприпус­тимі синоніми та еквіваленти.

В основній частині матеріал розташовано у двох графах: перша має назву «Термін», друга — «Визначення». У першій графі наведено номер терміна, власне стандартизований термін, його ско-рочена форма (якщо термін є словосполученням) та його еквіва­ленти європейсь-кими мовами. Визначення понять розта­шовано у другій графі. До визначень мо-жуть додаватися рисунки, схеми, графіки тощо.



3.Інформаційні словники. Прикладом цієї групи словників є інформаційно-пошу­ковий тезаурус. Його використовують під час автоматич­ного оброблення інформації. Кожна словникова стаття по­чинається терміном — дескриптором. До нього наводяться синоніми, а також інші терміни, пов’язані з ним родо-видовими або асоціативними відношеннями.

Наведемо фраг­мент такого тезауруса.

д. Електросталь с. Електродугова сталь с. Сталь, виплавлена у дугових печах р.-в. Сталь вакуумно-дугового переплаву р.-в. Сталь плазмено-дугового переплаву Довідка: д. — термін-дескриптор, с. — синонім, р.-в. — термін, пов’язаний з дескриптором родо-видовими відно­шеннями.

 

4. Систематизовані словники (класифікатори, рубрикатори, частотні словники та словники терміносистем).

Класифікатори — це системно й алфавітно впоряд­ковані назви об’єктів науки і техніки та характеристики цих об’єктів.

 

Інші класифікації термінологічних словників

За тематичним охопленням термінів є

- багатоґалузеві,

- ґалузеві

- вузько-ґалузеві

словники.

За кількістю мов термінологічні словники бувають

- одномовними

- перекладними (дво-, тримовні й багатомовні).

Розташовування термінів у термінологічних словниках може бути різним:

- за абетковим

- за абетково-гніздовим (тобто в одному гнізді об’єднано спільноко-реневі слова, або сполучення термінологічного характеру)

- за статистич­ним (за спадом частоти появи терміна у текстах) та за те­матичним принципами.

Усі спеціальні словники поділяють на два види:

- словни­ки, що адресовано людині

- словники, що орієнтовано на роботу з комп’ютером.

До перших належать одномовні та перекладні словники, частотні, а також рубрикатори й класифікатори.

Для автоматичного оброблення тексту призначені ін­формаційно-пошукові тезауруси та різні типи власне електронних словників (основ, зворотів, афік-сів).

 

Українська термінологічна лексикографія

Українська термінологічна лексикографія започаткована в другій половині XIX ст. працями І. Гавришкевича («По­чаток до уложення термінології ботанічної руської», 1852), І. Верхратського («Початки до уложення номенклатури і терміно­логії природописної, народної», 6 випусків, 1864-1879; цього автора вважають фундатором української термінології), О. Роговича («Опыт словаря народних наз-ваний растений Юго-Западной России с некоторыми поверьями и рассказами о них», 1874) та ін.

Інтенсивного розвитку українська термінографія набула з кінця 20-х рр. XX ст., задовольняючи потреби у ґалузевих словниках.

За кілька років було складено близько 20 шкіль­них термінологічних словників з природознавства, геогра­фії, фізики, хімії та ін.

Починаючи з 1918 р., створюються словники-проекти фізичної, природничої, сільськогоспо­дарської, технічної та ін. термінологій, ботанічної та зооло­гічної номенклатур.



До 1933 р. було видано понад 80 термінологічних словників (переважно російсько-українських).

Аналіз навіть певної частини з них — технічних словни­ків — дозволяє виокремити низку концептуальних положень, якими керувалися тогочасні лексикографи, а саме:

- основу кожної української терміносистеми мають ста­новити слова рідної мови;

- іншомовні терміни треба засвоювати безпосередньо з мови-продуцента без прямого виливу будь-якої мови-посередника;

- у термінах повинно бути дотримане оптимальне спів­відношення між прийнятою назвою та поняттєвим змістом, вкладеним у цей термін.

Проте назвати ці лексикографічні праці беззастережно словниками з певних ґалузей знання або діяльності не мож­на, бо вся серія навіть мала назву «Матеріали до україн­ської термінології і номенклатури». Те, що було зібране в словниках 20-х років, потребувало ще серйознішого обго­ворення, і їх автори, як правило, були свідомі цього.

Та події 30-х років, зокрема, політичні репресії, перервали цей природний науковий процес і не дали можливості провес­ти подальшу роботу. Основним завданням автори таких словників ставили не стільки унормування української термінології, скільки збирання і опрацювання народного і літературного термі­нологічного матеріалу. Безперечно, у цих словниках зібрано надзвичайно бага­тий і цінний матеріал, але в наш час механічно передру­ковувати їх і рекомендувати як нормативні термінологічні словники не можна. Взагалі, використовуючи ці словники, варто враховувати фактор часу.

Другий етап у створенні серії українських термінологіч­них словників припадає на 50-80-ті роки XX століття. У 1957 році було створено Словникову комісію, яка мала визначати основні принципи укладання термінологічних словників.

Упродовж 1959-79 років було видано низку ґалузевих словників (понад 70), переважно російсько-українських, що відбивали тогочасний стан розвитку фізики, гідротехніки, електротехніки, теплотехніки, гірничої справи, ботаніки, ветерина-рії, хімії, швейного виробництва тощо.

Серед них можна згадати «Російсько-укра-їнський технічний словник» (1961, 80000 термінів), «Російсько-український сіль-сько­господарський словник» (1963, близько 32 000 термінів).

Певним недоліком виданих словників була орієнтація на принцип мінімальних розходжень з російськими анало­гами (в основному це призвело до калькування російських термінів). У зв’язку з тим, що російською мовою друкува­лися майже всі наукові праці та підручники, то відповідно і науковці здебільшого користувалися російською терміно­логією. Названий період позначився поступовим спадом процесу творення й унормування української наукової термінології.

90-ті роки XX ст. — початок XXI ст. є найпродуктивніши­ми у розбудові української термінографії. Визначальним для цього процесу стає законодавче закріплення за україн­ською мовою статусу державної, поширення її функцій. У процесі укладання нових термінологічних словників починають брати активну участь як лінгвісти, так і фахів­ці різних ґалузей знання та діяльності. Упродовж 1990-2007 рр. в Україні вийшло понад 600 ґа­лузевих словників.

Серед словників, що охоплюють термі­нологію багатьох ґалузей знань, можна виділити:

- «Російсько-український словник наукової термінології» у трьох книгах (близько 320 000 термінів), перша з яких — «Російсько-український словник наукової термінології. Сус­пільні науки» (до 100 000 термінів) вийшла у 1994 р., дру­га— «Російсько-український словник наукової термінології. Біологія. Хімія. Медицина» (близько 100 000 термінів) — 1996 р., третя — «Російсько-український словник наукової термінології. Математика. Фізика. Техніка. Науки про Зем­лю та Космос» (близько 120 000 тер-мінів) — 1998 р.

- «Українсько-російський словник наукової терміноло­гії» за загальною редак-цією Л. О. Симоненко (К., 2004);

- «Словник-довідник термінів судової медицини» О. Герасименка (редактор-лексикограф Л. О. Симонен­ко - К., 2002).

Названі словники є нормативними, вони обіймають загальнонаукову та широковживану термінологію різних ґа­лузей знання або діяльності.

 

Сьогодні в української термінографії спостерігаються дві тенденції:

- беззастежне відновлення термінології 20-30-х років, спрямоване на заміну вже усталених термінів (наприклад, «Словник фізичної лексики. Українсько-англійсько-німецько-російський» В.Козирського, В.Шендеровського, де відомі всім зі шкільної лави терміни діаметр, мастило, ма­ятник, трубо-провід замінено відповідно словами: попере­чник, шмаровидло, вагадло/ хитун, руровід /рурогін та бага­то інших подібних словників);

- зловживання іншомовними, переважно англійськими термінами, що особливо помітно у сферах обчислювальної техніки (інтерфейс, кластер, драйвер, модем, файл, сканер, джойстик, трекбол, хаб, тачпад),економіки (менеджер, лі­зинг, консалтинг), банківсько-фінансової справи (дефолт, інвес-тор та ін.)

Найпоширенішим типом в українській термінографії є перекладний двомовний словник. Більшість двомовних словників, виданих в Україні, — російсько-українські та українсько-російські.

У Харкові сьогодні активно діє Термінологічний центр в інституті НДПІАСУтрансгаз. З 1995 р. Термінологічний центр, укладаючи тримовні тлу-мачні словники для потреб ґалузі, створив Єдину термінологічну базу даних (ЄТБД), яка містить близько 26 000 українських термінів, їхні ро­сійські та англійські відповідники (вибір цих мов зумов­лено тим, що саме англійською та російською мовами в Україну надходить основний потік науково-технічної ін­формації), а також тлумачення українською та російською мовами. Для цього було оброблено близько 2 000 літера­турних джерел, перш за все, законодавчі та нормативні акти, стандарти та словники Міжнародної організації зі стандартизації (150) і Міжнародної електротехнічної ко­місії (ІЕС), державні національні стандарти України (ДСТУ), міждержавні стандарти (ГОСТи), енциклопедич­ні видання, тлумачні та перекладні словники, праці з термінознавства та лексикографії, довідники та підручники з відповідних ґалузей знань, статті в наукових виданнях, ма­теріали науково-технічних конференцій тощо.

Досвід свідчить, що використання цих словників значно полегшує упорядку-вання та опрацювання документації, перекладання її з української та на українську мову, а та­кож дозволяє підвищити якість текстів завдяки правиль­ному вживанню стандартизованої та рекомендованої термінології.

Розділ ІІІ. Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні

Лекція 11








Date: 2016-02-19; view: 931; Нарушение авторских прав



mydocx.ru - 2015-2021 year. (0.024 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию