Засоби, що застосовуються при набряку легень

Набряк легень - це тяжкий, небезпечний для життя стан організму, який вимагає невідкладної допомоги. Він може виникнути при підвищенні гідростатичного тиску крові в легеневих судинах, що найчастіше спостерігається при гострій лівошлуночковій серцевій недостатності, та при первинному підвищенні проникності альвеолярної стінки, що буває при її пошкодженні хімічними агентами. Незалежно від причини, небезпека при набряку легень зумовлюється переходом рідкої частини плазми крові з розчиненими в ній білками через стінку альвеол і накопиченні її в альвеолах і дрібних бронхах. Завдяки піноутворенню можливе повне заповнення піною альвеол, бронхів і верхніх дихальних шляхів. Це призводить до тяжких порушень дихання і розвитку гіпоксії, яка може стати причиною смерті хворого.

Невідкладна допомога при набряку легень передбачає негайне припинення піноутворення як безпосередньої причини гіпоксії і смерті хворих. Вона спрямована на зниження гідростатичного тиску у судинах малого кола і зменшенню венозного припливу до серця, зменшенню об'єму циркулюючої крові і проникності альвеолярно - капілярних мембран, поліпшенню оксигенації тканин, відновленню прохідності дихальних шляхів, корекції кислотно - основного стану і електролітного балансу, нормалізації роботи серця тощо.

Припинення піноутворення і відновлення прохідності дихальних шляхів здійснюється за допомогою піногасників - спирту етилового або антифомсилану, тому що вони знижують поверхневий натяг рідини. Хворим звичайно через носовий катетер проводять інгаляцію киснем, який попередньо пропускають через 50 - 90% спирт етиловий. Використовують також інгаляційно антифомсилан.

Зниження артеріального тиску, зокрема у малому колі кровообігу, як і зменшення венозного припливу до серця, досягається застосуванням ганглюблокуючих засобів - бензогексонію, пентаміну, гігронію, а також α - адреноблокаторів (фентоламіну), натрію нітропрусиду, морфіну гідрохлориду. Знижуючи артеріальний і венозний тиск, ці засоби зменшують кровонаповнення легень і перехід плазми крові у просвіт легеневих альвеол.

Цей ефект доповнюється призначенням сечогінних засобів екстреної дії (фуросеміду, кислоти етакринової), які зменшують кількість циркулюючої крові і викликають дегідратацію легень. Такі сечогінні, як сечовина і маніт також зменшують гідратацію легень. Після внутрішньовенного введення вони підвищують осмотичний тиск у крові, тому сприяють переходу води з набряклих легень у судинне русло. Ці препарати зменшують також гідратацію інших органів і тканин. Вони протипоказані при набряку легень, який пов'язаний із серцевою недостатністю.

Високоефективними при набряку легень є також глюкокортикостероїди, зокрема преднізолон. Їх використовують шляхом уведення у вену. У тих випадках, коли набряк легень супроводжується серцевою недостатністю, застосовуються швидкодіючі серцеві глікозиди - строфантин, корглікон тощо, морфіну гідрохлорид.

Для поліпшення оксигенації тканин проводиться постійна інгаляція кисню із швидкістю 10 - 15л./хв.. через носові катетери або інтубація з наступною штучною вентиляцією легень.

При вираженому ацидозі вводиться натрію гідрокарбонат (по 100 - 150мл 4%розчину) під контролем кислотно - основного стану крові. Здійснюється корекція електролітного складу, відповідно до показників іонограми.

Долікарська допомога хворим із набряком легень здійснюється середнім медичним працівником у такому об'ємі: негайно викликають швидку допомогу. Необхідно зручно посадити хворого, опустивши ноги з ліжка Якщо є можливість, треба накласти жгути на нижні кінцівки або зробити гарячу ванну для ніг, поставити гірчичники на литков м’язи, спину. Забезпечити доступ свіжого повітря, заспокоїти хворого. Застосувати нітрогліцерин (по 1 таблетці під язик через кожні 5 - 10хв до приїзду лікаря). При високому артеріальному тиску показані гіпотензивні засоби - дибазол, клофелін і ін.. Доцільне використання сечогінних засобів (ввести у вену 4 - 6мл 1% розчину фуросеміду або усередину 2 таблетки). При виділенні піни з рота і носа необхідно безперервно відсмоктувати її резиновою грушею. Про всі ці заходи доповісти лікареві.