Класифікація готових лікарських форм

1. Тверді лікарські форми

(таблетки, порошки, драже, карамелі, пастилки, гранули та ін.).

2. Рідкі лікарські форми

(розчини, настої і відвари, настойки, екстракти, емульсії, сус­пензії, мікстури та ін.).

3. М'які лікарські форми

(мазі, пасти, супозиторії, лініменти, креми, гелі).

4. Лікарські форми для ін'єкцій

(препарати в ампулах, флаконах, стерильні розчини).

Лікарські препарати і лікарські форми, складові яких, дози і спосіб виготовлення наведено у Фармакопеї, називають офіцинальними, а лікарські форми, які готують в аптеці за рецептом лікаря, — магістральними.

Перевага готових лікарських форм полягає у швидкості та зручності у застосуванні, а також у високій точності у дозуванні.

Сучасні лікарські форми:

· це перш за все мікрокапсуліровані ГЛФ (капсули, спансули), і трансдермальні лік. форми (пластирі, мазі, гелі) в яких використані сучасні покриття і основи завдяки яким лікарські речовини всмоктуються з різною швидкістю. Наприклад - це пролонговані нітрати, креон. Це дозволяє:

a) пролонгувати дію лікарських засобів;

b) уникнути токсичної дії на слизові оболонки;

c) уникнути токсичних пиків концентрації препаратів у плазмі крові;

· по друге, розробка комбінованих лікарських засобів, що особливо зручно для хронічно хворих та хворих літнього віку, яким потрібно приймати декілька препаратів. До того ж це дозволяє досягати потенціювання ефекту, завдяки чому знижувати концентрацію препаратів, що в свою чергу знижує токсичні ефекти. Наприклад - це антигипертензивні препарати, бисептол, амоксиклав.

Відповідно до Закону України «Про лікарські засоби», Державна фармакопея України — це правовий акт, що містить загальні вимоги до лікарських засобів, фармакопейні статті (монографії), методи контролю за якістю лікарських засобів. Державна фармакопея має законодавчий характер.

Фармакопейна стаття – нормативно-технічний документ, який встановлює вимоги до лікарського засобу, його упаковки, умов і терміну зберігання та методів контролю якості лікарського засобу.

Аптека - (грец. apotheke — склад, сховище і лат. officina — майстерня) − заклад охорони здоров’я, що функціонує на підставі ліцензії і в якому здійснюється роздрібна реалізація лікарських препаратів, виробів медичного призначення та інших товарів, виготовлення лікарських препаратів за правилами, встановленими чинним законодавством. Завданням аптеки є своєчасне забезпечення населення якісною фармацевтичною допомогою згідно з чинним законодавством та міжнародними стандартами Належної фармацевтичної (аптечної) практики — Good Pharmaceutical Practice (GPP).

Функції аптеки:

1. виготовлення ліків за індивідуальними рецептами та вимогами лікувально-профілактичних закладів (виробнича функція);

2. реалізація рецептурних та безрецептурних ліків та ВМП населенню та лікувально-профілактичним закладам, іншим організаціям і підприємствам відповідно до нормативних актів (торгова функція);

3. організація санітарно-просвітницької діяльності серед населення, фармацевтичної опіки пацієнтам та надання інформаційної допомоги лікарням із фармацевтичних питань (інформаційна функція);

4. надання першої медичної допомоги та відпуск лікарських препаратів і ВМП за пільговими та безоплатними рецептами (соціальна функція). Відповідно до нормативних актів.

Лікарські засоби за токсичністю поділяють на: