5 факторна модель Альтмана
(1968 р)
| Z = 1,2 Х1 + 1,4 Х2 + 3,3Х3 + 0,6Х4 + 0,999Х5
| Х1 – відношення власного оборотного капіталу до сукупних - активів,
Х2 - відношення нерозподіленого прибутку до сукупних активів
Х3 – відношення прибутку до виплати відсотків, податків до сукупних активів,
Х4 – співвідношення між власним і залученим капіталом
Х5 – відношення виручки від продажу продукції до сукупих активів.
| Якщо Z менше 1,8, ризик банкрутства високий,
1,9 ≥Z≥2,7 – імовірність середня,
2,8 ≥Z ≥29 – невелика,
вище 3.0 – СПД має
|
Модифікована модель Альтмана (1973 р.) для компаній, акції яких не котирувались на біржі
(Z критичне =1,23)
| Z =0,717 Х1 + 0,847 Х2 + 3,107Х3 + 0,42Х4 + 0,995Х5
|
Дискримінантна модель розроблена російськими економістами на базі 5 факторної моделі Альтмана 1968 р.
| Z =1,2 Х1 + 1,4 Х2 + 3,3Х3 + 0,6Х4 + 1Х5
| Х1 – відношення оборотного капіталу до активів,
Х2 - відношення резервного капіталу та нерозподіленого прибутку до активів,
Х3 – відношення прибутку до оподаткування до сукупних активів,
Х4 – відношення статутного та додаткового капіталу до позичкових зобов’язань,
Х5 – відношення виручки від реалізації до активів.
|
|
Дискримінантна модель розроблена на базі 5 факторної моделі Альтмана, що застосовується у західній практиці фінансового аналізу
| Z = 3,ЗК1 +1,0К2 +0,6Кз +1,4К4+1,2К5
| де К1=Прибуток до сплати відсотків і податків / Активи
К2= Виручка від реалізації/ Активи
К3=Ринкова вартість власного капіталу/ Залучений капітал
К4= Реінвестований прибуток / Активи
К5= Власні обігові кошти/ Активи
|
|
2-чинникова Альтмана
| Z = - 0,3877 – 1,0736Х1 + 0,0579Х2
| Х1 – коефіцієнт покриття;
Х2 – коефіцієнт фінансової залежності.
| Z < 0 – ймовірність більше 50%; Z > 0 – менше 50%.
|