Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Шкода та користь, яку завдають грибки людині та тваринам





ЛУЇ ПАСТЕР 1822-1895
Мікологія, як наука, почала свій розвиток разом із мік-робіологією в останній чверті ХІХ століття, коли фунда-ментальні відкриття Луї Пастера та Роберта Коха разом із їх учнями зробили переворот у біології, який змусив перег-лянути погляди на природу виникнення деяких хвороб і стверджувати, що у ряді випадків за причиною хвороби стоїть дуже дрібний мікроорганізм, який можна виділити на штучному поживному середовищі чи побачити, у більшості випадків, під мікроскопом, що спростувало домінуючу до того часу теорію Рудольфа Вірхова про причину хвороби у порушенні цілісності тканин організму.

Мікологія – (від. грец. myces – грибок, logos – наука, думка, слово) – це самостійний окремий розділ біології, який вивчає різні види грибів від найпростіших до складних, їх класифікацію, морфологічну будову, фізіологію, біохімію, поширення у природі, екологічне та промислове значення, а також їх епідеміологічне та епізоотологічне значення.

РОБЕРТ КОХ 1843-1910
Гриби – це загадкове і ще не зовсім добре вивчене окреме царство мікроорганізмів (Fungi s. Mycota), яке налічує за різними даними від 80000 до 100000 еукаріо-тичних представників, які об’єднані в 20 класів та підроз-діляються на підкласи, порядки, родини, роди, види та штами. Гриби поділяють на недосконалі (розмножуються тільки безстатевим поділом – брунькуванням наприклад дріжджі) та досконалі (розмножуються безстатевим та статевим шляхом наприклад гриб мукор, аспергіл). Клітина грибів має схожу будову з клітинами інших еукаріот – первинні лізосоми, фагосоми, апарат Гольджі, ендоплазматична сітка, ядро, мітохондрії. Кількість ядер у клітині грибка може бути від одного (у дріжджів-цукроміцетів) до декількох десятків (у нижчих фукоміцетів). Клітинна стінка грибків на відміну від бактерій не містить муреїну в ній переважають мікрофібрилярний матрикс вуглеводного походження глікант (наприклад інулін, хітин, N-ацетилглю-козамін). В фізіологічному відношенні грибки мають схожі ознаки з твари-нними організмами – гетеротрофний тип живлення, потреба у вітамінах, утворення сечовини, синтез глікогену. Гриби (досконалі) мають наступну морфологічну будову: розгалужений міцелій, який складається з гіфів, коні-дієносців, конідій, стеригм (репродуктивних, спорових органів). Тіло грибка називають – талом. Розрізняють демацієві (пігментовані – коричневі та чорні) і гіалінові (не пігментовані) гіфоміцети. Гіфи грибка, що вростають у субстрат і відповідають за живлення – називають вегетативними гіфами. Гіфи, які ростуть над поверхнею субстрату, називають повітряними чи репродуктивними гіфами (вони відповідають за розмноження).

Гриби можуть рости на дуже збіднених середовищах та органічних суб-стратах навіть на бетонних стінах. Через високу ферментативну активність гриби активно використовуються в промисловому синтезі багатьох речовин. Ряд грибів синтезує дуже небезпечні токсини – афлотоксини, фузарини, фаллотоксини, мускарин, буфотенін та ін., які надзвичайно отруйні для людини та тварин.

Розмір грибків може бути від декількох мкм до 1 м і декількох кг (плодове тіло вищих грибів базидіоміцетів наприклад дощовик). Гриби – космополіти, вони живуть у воді, грунті, на деревах, стінах будинків, у реакторах атомних станцій і навіть на космічних кораблях та відкритому космосі при цьому із збереженням своїх біологічних властивостей і навіть посиленням їх.

1. Грибок роду Penici-llium А. Конідії; Б. Сте-ригми; В. Конідієносці 2. Грибок роду Fonse-caea А. Конідії; Б. Ко-нідієносці 11. Trichoderma А. Ко-нідії; Б. Конідієносці 12. Paladium А. Конідії; Б. Конідієносці

Грибки можуть нести користь людям їх використовуються в харчовій, фармацевтичній промисловості (зброджування вуглеводних субстратів з утво-ренням етанолу, оцту, лимонної кислоти; синтезу каротину, мікробіального протеїну, антибіотиків, антигельмінтиків), плодові тіла базидіоміцетів вико-ристовують в їжу людям (шампіньйони, маслюки, лисички). Грибки крім користі можуть нести багато негативного впливу: при неправильному збиранні та заготовці грубих кормів, зернофуражу, коренебульбоплодів вони пліснявіють та уражуються грибами фузаріями, аспергілами, мукорами, пеніцилами, стахіботріями, дендродохіями спричинуючи ряд дуже небезпечних для тварин та людей мікотоксикозів. При уражені зерен злакових культур (пшениці, жита) склероцитієм маточних ріжок і потрапляння такого зерна в хлібобулочні вироби виникає дуже небезпечний токсикоз – ерготизм.


 

 

Stachybotrys alternans var. Jateli (збудник стахіботріотоксикозу)

 

 


Академік А.Х. Саркісов (1908-2001)
Мікотоксикози – це комплексна назва для ряду хар-чових отруєнь тварин і людини, які спричинюються гриб-ками, що паразитують на харчових продуктах та кормах. Вперше термін мікотоксикози запропонував видатний ра-дянський вчений-міколог Арутюн Христофорович Саркісов у 1949 році. Це вчений тривалий час вивчав грибкові захворювання, очолював НДІ експериментальної ветеринарії у Москві, під його керівництвом було захищено багато дисертацій та вивчено нових захворювань і вперше в світі запропонована вакцина проти дерматомікозів тварин ЛТФ-130, за розробку якої вчений був нагороджений у 1971 році Орденом Леніна. Цю вакцину експортували за валюту і прибутки за 20 років її продажу перевищили витрати вете-ринарні за попередні 50 років роботи ветеринарної служби.

До найбільш поширених мікотоксикозів відносять: аспергілотоксикоз, стахіботріотоксикоз, фузаріотоксикоз «п’яний хліб», дендродохіотоксикоз, клявіцепспаспалітоксикоз, ерготизм, афлотоксикоз.

Всі ці отруєння спричинюються токсинами грибків, які паразитують на кормах та харчових продуктах. Хімічна будова цих токсинів гетерогенна і у своїй більшості вони стійкі проти дії високих температур. Грибки, які спричинюють ці отруєння мають тропність до певних злаків та органічних субстратів.

Табл. 1.







Date: 2016-02-19; view: 932; Нарушение авторских прав



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию