Знайомство без посередника

Коли люди знайомляться безпосередньо, тобто без 3-ої особи, для цього вживаються такі словесні формули: “Будьмо знайомі!”; “Я хочу (хотів би) з Вами познайомитись”; “Мені конче треба з Вами познайомитись”; “Ви не проти, щоб ми познайомилися?”; “Чому б нам не познайомитися?”; “Дозвольте відрекомендуватися” та ін. Після цих формул ідуть фрази самоназивання: “Моє ім’я...”; “Моє прізвище...”; “Мене звати..”; “Я-...” Використання цих стандартних фраз у неофіційних ситуаціях не є обов’язковим, і адресант може відрекомендуватися, назвавши тільки своє ім’я (прізвище, по-батькові), напр.: “Я хотів би з Вами познайомитись, Андрій”; “Будьмо знайомі Михайло Кнір”; “Дозвольте відрекомендуватися - Микола Петрович Маренків”.

Називання імені, імені й по-батькові, імені та прізвища чи й усіх трьох компонентів особової назви, як говорилося, залежить від характеру комунікативної ситуації, складу учасників комунікативного акту, їхнього віку, роду занять, статі і та ін. Коли знайомляться пасажири в купе потягу, в салоні літака тощо, називати своє прізвище без особливої потреби немає сенсу. Коли ж знайомляться, скажімо, учасники конференції, то не назвати свого прізвища було б порушенням етикету. Те ж стосується називання професій, посад та інших характеристик комунікантів. Тепер на конференціях, симпозіумах, з’їздах тощо учасникам пришпилюють карточки (ідентифікатори, бейжі), на яких, крім прізвища, імені, звань, титулів, указана посада, організація, країна та ін.

Знайомство зазвичай супроводжується потиском рук. Українці, як і росіяни, поляки, словаки та ін., роблять це майже обов’язково, в англосаксонському світі партнери обмежуються поклоном і рук не подають. Першими руку простягають жінки, особи старші за віком, вищі за соціальним становищем. Руку треба простягати рішуче, але не холерично і не сповільнено. Вона має бути простягнена не на всю її довжину, проте й не надто близько до власного тіла. Неетично подавати руку, як “порожню рукавицю”, не стискаючи долоню партнера. Потиск має бути короткий, але енергійний. Руку партнера можна трохи затримати, але не трясти нею і не накривати лівою рукою. Не заведено подавати руку з розчепіреними пальцями, долонею донизу або догори. Всі ці жести мають психологічне тлумачення, яке промовляє не на користь людини, що ними послуговується. Відомо, що люди владні, агресивні звичайно практикують домінуюче рукостискання – руку подають долонею вниз. Пасивні пристосуванці, що часто змінюють свою думку в ході розмови, застосовують підлегле рукостискання – руку простягають долонею вгору.

Date: 2016-02-19; view: 692; Нарушение авторских прав