Тема. Буддизм. На сучасному етапі історії нашої країни особливе місце серед соціальних, історичних, психологічних факторів національно-духовного життя посів релігійний

ВСТУП

На сучасному етапі історії нашої країни особливе місце серед соціальних, історичних, психологічних факторів національно-духовного життя посів релігійний фактор.

Релігія – складне духовне утворення та суспільно-історичне явище. Однією з історичних місій релігії було і залишається формування свідомості єдності людського роду, значущості моральних засад, вічних цінностей.

Правильне орієнтування у релігійно-церковних питаннях є необхідною умовою гуманітарної освіченості фахівця будь-якого профілю; він повинен мати уявлення про духовну спадщину людства, загальнолюдські цінності, зосереджені у вченнях найбільш поширених релігій. У цьому й полягає мета вивчення науки релігієзнавства.

Дослідження релігії неухильно приводить до становлення філософсько-світоглядних питань про людину, світ, суспільство. Розмірковуючи над ними, людина приходить до певної світоглядної позиції. Тому при розгляді даних питань релігієзнавство спирається на спадщину філософської думки, на історію природничих та соціальних наук, особливо на досягнення сучасної науково-технічної революції, на наукове пояснення релігії.

Вивчення курсу „Релігієзнавство” передбачає проведення:

а) лекцій;

б) семінарських занять;

в) самостійної роботи.

Форма підсумкового контролю – залік.

1 ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ „РЕЛІГІЄЗНАВСТВО”

2 ТЕМИ ТА ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО НИХ

Семінарське заняття № 1

Тема. Релігієзнавство як наука

Мета: розглянути предмет, структуру релігієзнавства, особливість релігії як соціального явища.

План

1. Предмет та структура курсу „Релігієзнавство”.

2. Сутність та структура релігії.

3. Первісні релігійні уявлення.

Рекомендації щодо підготовки

1. Розкриття першого питання вимагає з’ясування основних етапів становлення релігієзнавства як наукового дослідження релігії.

Історія релігієзнавства виявляє такі основні школи, надбання яких стало грунтом для виникнення і розвитку сучасної науки: міфологічна (А. Кун, М. Мюллер), антропологічна (Е.-Б. Тейлор, Г. Спенсер), теософська (О. Блаватська), біологічна (З. Фрейд).

Дослідження цих наукових шкіл грунтувалися на різноманітних підходах щодо визначення поняття релігії та її походження.

Висвітлюючи дане питання треба усвідомлювати, що сучасне тлумачення релігієзнавства грунтується на здобутках різноманітних наукових шкіл і носить узагальнюючий характер.

Розглядаючи структуру курсу доцільно виділити два основні компоненти:

1. Історія релігії (походження, становлення і розвиток різних форм релігій).

2. Теорія релігіі:

- філософія релігії (сутнісне значення релігії, тлумачення релігійної символіки);

- психологія релігії (вплив релігійних вірувань на особистість);

- соціологія релігії (соціальні функції релігії, становлення релігійних організацій).

2. Друге питання вимагає аналізу різних визначень поняття релігії та визначення сутності релігії як форми суспільної свідомості. Доцільно буде порівняти різні форми відображення дійсності й на основі цього вказати суттєві особливості релігії: віру в надприродне, фантастичне відображення дійсності.

Аналізуючи структуру релігії слід дати визначення кожному із структурних компонентів. Виділяють три основні структурні компоненти: релігійну свідомість, релігійний культ (релігійна діяльність), релігійні організації.

3. Відповідь на останнє питання вимагає визначення часу виникнення перших релігійних вірувань та характеристики їх видів. Науковці в своїх працях вказують різні дати, обгрунтовуючи свої погляди. Найчастіше зустрічається дата 35-40 тисяч років тому, в період формування первіснообщинного ладу. Археологічні дослідження вказують на появу в цей період обрядів поховання, а також предметів і зображень, які, вважається, мали релігійне значення.

На основі цих знахідок і робиться висновок про існування первісних релігійних уявлень.

Слід дати визначення магії, фетишизму, тотемізму, анімізму. Аналізуючи первісні форми релігії, треба визначити чи мають місце ці ранні релігійні уявлення в сучасному житті. Якщо вони існують і дотепер то в якому вигляді?

Контрольні питання:

1. Що вивчає релігієзнавство?

2. Що таке релігія? Які її специфічні властивості?

3. Охарактеризуйте первісні форми релігії.

Література:[6, 9, 10, 11, 12, 15, 17, 20, 24]

Семінарське заняття № 2

Тема. Ранні національні релігії

Мета: охарактеризувати особливості ранніх національних релігій, розглянути становлення і віровчення релігій Стародавнього світу.

1. Релігія Стародавнього Єгипту.

2. Релігія Стародавньої Індії.

3. Релігія Стародавньої Персії.

Рекомендації щодо підготовки

1. Розглядаючи релігію Стародавнього Єгипту, треба згадати історію об’єднання племінних держав номів в єдину державу Єгипет, адже особливості єгипетської релігії зумовлені впливом первісних племінних релігійних вірувань (тотемізму, магії, анімізму). Саме тому всі божества мають елементи зооморфізму.

З розвитком держави в Єгипті сформувався культ космічних сил. Вивчення єгипетської міфології дасть повне уявлення про космічні божества.

Крім культу космічних сил в Єгипті існував культ померлих. За релігійними уявленнями, мерці переходили в інше життя, яке вважалося продовженням земного існування. Це зумовило пишність обрядів поховань. Для повноти відповіді треба розглянути історію будови єгипетських пірамід, їх значення у загробному житті фараонів.

2. Аналізуючи релігію Стародавньої Індії, потрібно звернути увагу на особливості суспільної будови. Основні догмати брахманізму зумовлені кастовою системою суспільства, яка була закріплена законами Ману.

Брахманізм грунтується на таких основних положеннях:

- вчення про сансару (перевтілення душі після смерті);

- вчення про карму (відповідальність людини за свої вчинки);

- вчення про дхарму (визначення соціального обов’язку і місця людини в суспільстві).

3. Характеризуючи релігію Стародавньої Персії – зороастризм – особливу увагу слід звернути на дуалізм, який зумовив основні релігійні догмати:

- боротьба добра і зла, світла і темряви, правди і неправди;

- людина вільна обирати собі місце в цій боротьбі;

- вшанування чотирьох чистих стихій.

Контрольні питання:

1. В чому полягає особливість ранніх національно-державних релігій?

2. Які первісні форми релігії проявлялися у віруваннях давніх єгиптян?

3. Що таке карма?

4. В чому виявляються особливості зороастризму?

Література: [ 6, 11, 12, 15, 17, 18]

Семінарське заняття № 3

Тема. Пізні національні релігії

Мета: охарактеризувати особливості пізніх національних релігій та порівняти їх з ранніми національними релігіями, розглянути віровчення сучасних національних релігій.

1. Священні книги та течії іудаїзму.

2. Конфуціанство як релігійно-філософсько-етична система Китаю.

3. Індуїзм.

Рекомендації щодо підготовки

1. Знання історії виникнення і формування іудаїзму допоможе з’ясувати основні догмати релігії:

- віра в єдиного Бога Яхве;

- віра в богообраність єврейського народу;

- віра в прихід Месії;

- віра в Судний день.

Основи іудейської релігії та культу (омовіння, обрізання, мезуза і цицит, вшанування суботи) викладені в Священних книгах іудеїв: Торі й Талмуді.

2. Розглядаючи конфуціанство треба визначити, що це не тільки релігія, а й етико-політичне, філософське та соціальне вчення.

Основи конфуціанства були закладені у VI ст. до н.е. Конфуцієм. Це релігійне вчення оголосило владу правителя (імператора) священною, а поділ людей на вищих та нижчих – всезагальним законом справедливості. Основні проблеми конфуціанства: моральна природа людини, життя в родині, суспільстві, державі.

На думку засновника, суспільство тримається на стосунках між:

- імператором і підлеглим;

- батьком і сином;

- чоловіком і дружиною;

- старшим і молодшим;

- друзями.

3. Індуїзм являється поширеною в сучасній Індії системою світосприйняття, яка включає в себе і філософський, і релігійний, і соціальний компоненти, що тісно переплетені між собою. В основу віровчення індуїзму покладено релігійні та філософські ідеї брахманізму (дхарма, карма, сансара, мокша).Серед розмаїття богів найбільш поширені та шановані Брахма, Шива і Вішну, які складають Тримурті (тріаду) головних індуїстських богів і уособлюють три основні функції – творчу, руйнівну і охоронну.

Контрольні питання:

1. Розкрийте характерні риси пізніх національно-державних релігій?

2. Охарактеризуйте догматику і культ іудаїзму.

3. Чим конфуціанство відрізняється від інших державних релігій?

4. Які ідеї індуїзм перейняв з брахманізму?

Література: [ 6, 11, 12, 15, 17, 18]

Семінарське заняття №4

Тема. Буддизм

Мета: розглянути шлях формування першої світової релігії, ознайомитися з біографією засновника релігії та буддійським культом.

1. Передумови виникнення буддизму.

2. Життя і вчення Сіддхартхи Гаутами (Будди).

3. Буддійський культ.

Рекомендації щодо підготовки

1. Перехід до феодальних відносин, розвиток землеробства та ремесел, активізація торговельних зв’язків, розвиток релігійно-філософських учень – все це вказувало на потребу виникнення нової релігії та зміни брахманізму, який освячував кастову систему і певною мірою рабовласницький лад. За релігійною точкою зору, буддизм виникає з просвітленням царевича Гаутами, який вказав людству шлях позбавлення від страждань.

2. Засновник буддизму – царевич Сіддхартха Гаутама (Шак’ямуні) народився бл. VI-V ст. до н.е. на Півночі Індії. Після свого «пробудження» став Буддою; від цього епітету пішла назва релігійної системи. Вчення Будди викладено у його проповіді про «Чотири Благородні Істини» і «Восьмирічний Шлях».

3. Буддійський культ розвивався разом з розвитком чернечої громади (сангхи). Буддизм визнає необхідність шанування Будди Шак’ямуні (особливо у махаяні), поклоніння буддам і бодхисатвам, реліквіям, об’єктам природи тощо. Специфічною формою культової практики є самозаглиблення (медитація).

Контрольні питання:

1. Якими були передумови виникнення буддизму?

2. Чому царевича Гаутаму назвали Буддою?

3. Що таке сангха?

4. Як досягнути стану нірвани?

Література: [ 12, с. 198-215; 22, тема 6; 26]

Семінарське заняття № 5