Усього пасиви

Звіт про прибутки і збитки, що, як і балансовий звіт, повинен містити крім показників за звітний фінансовий рік і зведення за попередній період. Він також має горизонтальний формат для повного і скороченого варіантів. У ньому надходження і витрати класифікуються за характером операцій. Як і у випадку з балансовим звітом, його повна і скорочена форми мають однакову структуру, але скорочена форма містить менший обсяг зведень, що подаються.

Результати роботи компанії підрозділяються на прибуток від основного виду діяльності, фінансові результати, прибутки та збитки від звичайних і надзвичайних операцій.

Коментарі до бухгалтерських звітів надають користувачам додаткову інформацію до тієї, котра ввійшла в балансовий звіт і звіт про прибутки і збитки. Характерними рисами, що входять у звітні бухгалтерські документи Португалії є:

- проведення податкових коректувань у річному звіті про прибутки і збитки (наприклад, для прискореної амортизації);

- сумнівні борги;

- отримані субсидії і податкові пільги.

Якщо провідна компанія контролює більш 50 % голосуючих прав чи призначення більшості членів ради директорів, то вона зобов'язана подавати консолідовані бухгалтерські документи, якщо група компаній, у яку вона входить, перевищує два з трьох встановлених обмежень:

- загальний обсяг активів — 7,5 мільйонів євро;

- чистий товарообіг — 15 мільйонів євро;

- середня чисельність працюючих — 250 чоловік.

Однак зазначені обмеження не поширюються на ті групи, у яких хоча б одна з компаній зареєстрована на будь-якій фондовій біржі в ЄЕС.

Не обов'язково подавати консолідовані звіти й у наступних випадках:

- якщо дочірня компанія не впливає на загальну ситуацію;

- коли для одержання інформації необхідно понести значні витрати;

- якщо дочірня компанія знаходиться в країні, де політика національного уряду обмежує можливості головної компанії на контроль за нею;

- якщо дочірня компанія купується для швидкого перепродажу;

- якщо дочірня компанія займається діяльністю, що різко відрізняється від основної групи.

Консолідовані документи включають: балансовий звіт, звіт про прибутки і збитки і коментарі до цих звітів. Формат документів, що подаються ідентичний тим, що вже діють для окремих компаній з одним винятком - у них повинна бути показана частка участі дочірніх компаній.

Крім цього, рекомендується ввести звіт про джерела фінансування і про використання фондів.

Консолідовані документи групи компаній і залежних від них компаній готуються постатейним методом.

Якщо в групі є асоційовані члени, їхня частка враховується методом капіталів.

Відмінність між дочірньою і асоційованою компанією полягає в тому, що в першій інвестор має визначений вплив на прийняті рішення, а в другій - правом деякого контролю володіє вся група.

Якщо в групи є частка в багато груповій компанії, тобто тій, котрою одночасно керують дві і більше компаній, варто застосовувати метод пропорційної консолідації. Відповідно до нього в показники групи включається частина активів і пасивів багато групової компанії, що відповідає частці групи. Гудвіл від консолідації повинний списуватися, як правило, за 5 років максимум.

Однак цей період може бути продовжений, якщо очікується, що передбачуваний термін дії гудвілу буде більшим.

Гудвіл може з'явитися в активах компанії тільки в тому випадку, якщо вона купує іншу компанію і платить більше, ніж складає балансова вартість (активи мінус борги) компанії, що продається. Отже, гудвіл може з'явитися тільки в результаті угоди.

Гудвіл амортизується, як правило, за 5 років, якщо тільки не буде обґрунтована необхідність продовження цього терміну. У цьому випадку максимальний період продовжується до 20 років, але про це треба вказувати в коментарях до щорічних звітних документів.

Як і в інших країнах Європи (Великобританія, Франція, Іспанія, Данія, Ірландія), амортизація гудвілу в Португалії не піддається оподатковуванню.

Угоди в іноземній валюті перераховуються за поточним обмінним курсом на час їх здійснення. Наприкінці фінансового року грошові статті перераховуються за курсом на останній день року.

Якщо активи в іноземній валюті принесли прибутки чи збитки, вони безпосередньо відображаються в звіті про прибутки та збитках. Однак при одержанні різниці від перерахування пасивів в іноземній валюті через звіт про прибутки та збитки проводяться тільки збитки і реалізовані надходження.

Нереалізовані надходження показуються в пасиві балансового звіту доти, поки не буде твердої впевненості, що їхнє надходження неминуче відбудеться, у цьому випадку їх можна відносити на прибуток. Різниця від перерахування позик, призначених для фінансування створення основних фондів, може розглядатися як частина їхньої собівартості.

Податкове законодавство дозволяє робити переоцінку основних фондів.

Для цього можна користуватися пропорціями переоцінки, що засновані на індексі споживчих цін.

Ці переоцінки необов'язкові для компанії і робляться за умови, що міністерство фінансів внесе корективи в поточне законодавство. З податкової точки зору компанії можуть віднімати з оподатковуваної бази до 60 % додаткової амортизації з переоцінених основних фондів. Однак у щорічних бухгалтерських звітних документах необхідно показувати амортизаційні відрахування в повному обсязі, незважаючи на те, що якась частина з них податком не обкладається.

Основою оцінки основного капіталу є вартість придбання чи собівартість виробництва, до яких додаються витрати на транспортування, страхування, організацію робіт і митні збори. У собівартість матеріальних активів можна включати фінансові витрати на обслуговування позик, призначених для фінансування робіт з основними фондами на період їхнього проведення. Такі операції дозволено здійснювати тільки для основного капіталу і заборонено для оборотного.

Матеріальні активи повинні систематично амортизуватися протягом корисного терміну їх служби чи користування ними.

Витрати на дослідження і розробки можуть капіталізуватися, якщо є достатньо підстав вважати, що компанія отримає в майбутньому з проведених досліджень відчутну користь. У цьому випадку інформація про це повинна бути подана в коментарях до звітних документів, а витрати повинні максимально швидко списуватися. При цьому максимальний термін списання не повинен перевищувати 5 років. Якщо є мотивовані докази необхідності продовження періоду, інформація про це повинна бути надана в коментарях до звітних документів.

Для оцінки матеріально-технічних запасів застосовується найнижчий показник із значень їх собівартості чи ринкової вартості. Остання визначається як вартість відновлення сировини і чистої вартості їх виробництва.

В оцінку матеріально-технічних запасів включаються не тільки безпосередні витрати на їх виробництво, але і частина постійних виробничих платежів. Однак не включаються загальуправлінські і фінансові витрати.

До методів оцінки матеріально-технічних запасів відносяться метод середньої зваженої, «останнім надійшов – першим використаний», «першим надійшов - першим використаний», стандартного запасу і інші методи.

Компанії, що займаються роздрібною торгівлею, можуть оцінювати свої запаси по ціні їх продажу за мінусом валового прибутку.

Для сировини можна використовувати метод базового запасу, тобто визначеної його кількості за встановленою ціною. Цей метод може застосовуватися за таких умов:

- якщо ця сировина не призначена для діяльності компанії в цілому;

- якщо її обсяг, вартість і склад не змінюються досить суттєво;

- якщо оборот використання сировини дуже високий.

У незавершених контрактах, якщо можна обчислити прибутки, отримані в процесі їх поточної реалізації, використовується метод процентного виконання.

Його застосування необов'язкове, і прибутки можуть бути розраховані після завершення контракту в цілому.

До фінансової оренди відносять угоди, що надають орендарю право купити згодом орендовану ним річ, при цьому її вартість зараховується до його активів і пасивів. В міру виплати орендних платежів витрати на них розподіляються між виплатами по зобов'язаннях і фінансових витратах, що показуються в звіті про прибутки і збитки як витрати. Активи, що були капіталізовані, піддаються амортизації, термін якої залежить від періоду їхнього корисного терміну служби чи протягом терміну, обумовленого в умовах орендної угоди.

Для короткотермінових оренд платежі по них обраховуються як витрати в період їх здійснення.

14.5 Особливості оподаткування

У Португалії податкове законодавство дуже впливає на бухгалтерські питання. Це особливо виявляється в проблемах, пов'язаних з старінням запасів готових виробів, переоцінками й амортизаційними відрахуваннями основних фондів, резервами для амортизації активів, конфіденційними витратами, дотаціями на культуру, зростанням чи втратою вартості капітального майна і непередбачених податкових витрат. Деякі з них доцільно розглянути.

1. Резерви на старіння запасів готових виробів. Вони визначаються більш детально в податкових правилах, ніж у Загальному плані бухгалтерської справи.

2. Переоцінка основних фондів. Тільки 60 % від додаткових амортизаційних відрахувань не підлягають оподатковуванню. Однак у щорічних бухгалтерських звітних документах необхідно показувати амортизаційні відрахування в повному обсязі, незважаючи на те, що якась частина з них податком не обкладається.

3. Амортизація основних фондів. Дозволеними методами є прямолінійний і зменшення вартості. Прискорена амортизація дозволяється, якщо основні фонди використовуються щодня в двох і більше змінах. Основний капітал з вартістю менше 100 євро може списуватися безпосередньо як витрати після його придбання.

4. Резерви для амортизації інвестицій. Ці резерви не підлягають оподатковуванню, що спричиняє протиріччя між підходом істиного і

неупередженого представлення і податковими правилами.

5. Амортизація гудвілу. У цьому випадку податок не стягується.

6. Резерв на неплатоспроможність. Близько 25 % боргів, термін настання виплати яких наступив від 6 місяців до 1 року, але не здійснився, податком не обкладаються. Якщо затримка в платежі досягає 2 років, ця умова поширюється на 100 % розмірів боргу компанії. Однак є випадки, коли податкові пільги в подібних випадках не діють:

- якщо боржник є компанією, підконтрольної уряду;

- коли компанія володіє не менш 10 % акцій боржника і навпаки.

Якщо боржник стає банкрутом, усі не виплачені ним борги компанії вважаються податковими збитками.

7. Конфіденційні витрати. Це витрати, що не показуються, але вони вимагають додаткового 10 відсоткового оподатковування, навіть якщо компанія зазнає збитків.

8. Дотації на культуру. Вони обмежені 0,2 % чистого доходу за фінансовий рік, якщо тільки їхнім одержувачем не є держава чи державний інститут - у цьому випадку обмежень немає і усі вони податками не обкладаються.

Для того щоб обчислити, скільки треба заплатити по пенсійних схемах, застосовуються прийоми страхової справи. У цих перерахуваннях з-під оподатковування можна вивести до 15 % заробітної плати. Ці перерахування враховуються як витрати в звіті про прибутки і збитки і як заборгованість у пасиві балансового звіту.

Система бухгалтерського обліку і звітності в Португалії традиційно знаходиться під сильним впливом Франції. Це виявляється як у діючих нормах, так і в тій ролі, що приділяється в країні податковому законодавству. Однак можна помітити і вплив англійської бухгалтерської системи, що особливо наочно видно в добровільному прийнятті принципу пріоритету сутності над формою.

Питання для самоперевірки та самоконтролю.

1. Дайте характеристику юридичної основи бухгалтерської системи

Португалії?

2. Як проводиться аудит в Португалії?

3. Які бухгалтерські професії існують в Португалії?

4. Охарактеризуйте бухгалтерські принципи, що використовуються в

Португалії?

5. Як проходить представлення бухгалтерських звітних документів в

Португалії?

15. Облік в Іспанії

Date: 2016-02-19; view: 370; Нарушение авторских прав