Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Приклад





Оцінити, чи забезпечується надійний захист виробничого персоналу в сховищі під час можливих аварій.

 

Вихідні дані.

1. Кількість людей в працюючій зміні — 420 чол.

2. Характеристики сховища:

а) площа приміщень для тих, що укриваються, – 178 м2.

б) площа допоміжних приміщень, – 46 м2.

в) висота приміщень – 3,0 м.

3. Кількість ФВК – 3шт.

4. Існує загроза забруднення об'єкту аміаком.

5. Аварійний запас води — 2650 л

6. Максимальна запланована тривалість укриття людей — 2 доби.

Розв'язок

1. Оцінюємо місткість захисної споруди.

Місткість сховища за площею (формула 1):

Оцінюємо місткість сховищ за об'ємом (формула 2):

Беремо найменше значення: 445 чол.

Висновок: Сховище здатне укрити працюючу зміну – 420 чол.

2 Оцінюємо можливості системи повітропостачання.

Відповідно до вихідних даних, система повітропостачання повинна забезпечити усі три режими роботи.

В режимі І повітрям можуть бути забезпечені (формула 3):

В режимі II повітрям можуть бути забезпечені (формула 4):

В режимі III повітрям забезпечені (за формулою 5):

NIII =150´ n =150´3=450 чол.

Висновок: В режимі І за нормою не забезпечено повітрям 420–360=60чол.

 

3. Оцінюємо систему водопостачання.

Визначаємо, скільки людей може бути забезпечено наявним аварійним запасом води. За формулою (6) маємо:

Висновок. В сховищі достатньо аварійного запасу води.

Підсумкова таблиця

Кількість людей в працюючій зміні, чол. Місткість сховища Оцінка системи повітропостачання Оцінка водопостачання
МП, чол. МО, чол. NI NII NIII NB, чол.
             

4. Загальні висновки.

1. Сховище не забезпечує надійного захисту виробничого персоналу під час можливої аварії, оскільки в режимі І не витримуються норми повітропостачання.

2. Для підвищення надійності захисту потрібно:

а) додатково подавати повітря в режимі І в об’ємі: 60 чол. ´∙10 м3/год. =600 м3/год,

Цього можна досягти установленням одного додаткового комплекту ФВК.
Додаток

Варіанти вихідних даних для вирішення задач оцінки захисних споруд

№ варі­анту Кількість людей у зміні, чол. Площа приміщень в укритті, м2 Висота примі­щень, h, м Кількість ФВК, n Аварійний запас води, В, літрів Максимальна тривалість укриття, Тмакс, діб
головних, Sукр допоміжних, Sдоп
               
 
1.       2,5      
2.       2,2      
3.       3,0      
4.       2,2      
5.       2,5      
6.       2,3      
7.       3,0      
8.       2,4      
9.       2,7      
10.       3,1      
 
11.       2,6      
12.       2,5      
13.       2,3      
14.       2,4      
15.       2,2      
16.       3,0      
17.       2,6      
18.       2,2      
19.       3,1      
20.       2,2      
 
21.       2,5      
22.       2,6      
23.       3,1      
24.       2,3      
25.       3,1      
26.       2,2      
27.       3,0      
28.       2,6      
29.       2,2      
30.       3,1      
 
31.       2,2      
32.       2,5      
33.       2,6      
34.       3,1      
35.       2,3      

 

Примітка:


Вбудоване протирадіаційне укриття

 

 


Окремо розташоване ПРУ

Навчально-методична розробка.

 

ТЕМА: ЗАСОБИ ТА МЕТОДИ ЗНЕЗАРАЖУВАННЯ

 

Учбова мета: вивчити засоби та методи проведення санітарної обробки людей, знезаражування техніки, майна,споруд та ін. поверхонь.

 

Час: 2 години

Метод проведення: лекція

Місце проведення: аудиторія циклу ЦО

 

Перелік наглядних посібників, ТЗО та контролю

Схеми:

1. а) знезаражування транспорту, будівель та техніки;

б) організація станції знезаражування техніки (СЗТ).

2. ЛЕТІ діафільм „Знезаражування території, будівель та обладнання”.

3. Дегазаційний комплект ДК-4.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Атаманюк В.Г. та ін. „Цивільна оборона”, м. „Вища школа”, 1986, с. 160-164.

2. Міхно Є.П. „Відновлення зруйнованих будівель”, „Воєн видав”, М. 1974, с. 9.

3. Стеблюк М.І.„Цивільна оборона”, підручник, К- 2005, с. 441-445.

4. Сусло С.Т., Заплатинський В.М., Харамда Г.М. Цивільний захист, навч. посібник, - К, - 2007

 

ЗАВДАННЯ НА САМОСТІЙУ РОБОТУ:

Вивчити засоби та методи знезаражування транспорту.

Знати особливості проведення санітарної обробки людей (часткової та повної).

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

 

1. Назвіть допустимі норми зараженості РР одягу та автомобіля.

2. Які засоби індивідуального захисту необхідно використовувати при знаходженні в зоні радіоактивного забруднення?

3. Порядок проведення часткової санітарної обробки людей.

4. Спеціальна обробка техіки та майна.

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

Навчальні питання час (хв.)
  Організація заняття та відповіді на контрольні запитання  
  Поняття про дезактивацію, дегазацію та дезинфекцію  
  Технічні засоби та методи знезараження автотранспорту і засобів технічного обслуговування  
  Засоби та методи знезаражування території, будівель, одежі та засобів індивідуального захисту  
  Висновки  

 

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

Тема 23. „Організація робіт зі знезаражування” є однією з найважливіших тем дисципліни.

Під час вивчення програмних питань цієї теми, повинна бути досягнута головна мета: навчити майбутніх фахівців у галузі автотранспорту, дорожнього і аєродромного будівництва організовувати та здійснювати знезаражування транспортних засобів і дорожньо будівельної техніки силами та засобами відповідних підприємств.

В процесі занять студенти повинні засвоїти порядок, засоби, та методи знезаражування автомобілів та іншої техніки, використання спеціальної техніки господарств для досягнення мети знезаражування, порядок визначення та виготовлення спеціальних розчинників і норми їх витрат під час виконання дегазації, дезактивації чи дезинфекції. Студенти повинні знати, якими підручними засобами можна скористатися для знезаражування, а також методи контролю повноти знезаражування.

Під час вивчення матеріалу, необхідно приділити увагу на необхідність використовувати схеми, плакати, дегазаційні комплекти та діафільм „Знезаражування території, будівель і обладнання”.

Після висновків необхідно поставити завдання студентам для самостійної роботи.

ВСТУП

В екстремальних ситуаціях, під час аварій на хімічних підприємствах, що призвели до розливу СДОР, аваріях на АЄС з викидом радіоактивних продуктів, а також при застосуванні супротивником ЗМЗ, величезні території можуть бути заражені ОР, РР та БЗ. Всі будівлі, споруди, технічне обладнання й транспорт, що знаходиться на зараженій території будуть заражені, що значною мірою ускладнить виконання РіНР.

Для створення необхідних умов при проведенні РіНР та відновлення нормальної життєдіяльності населення в районах зараження поряд з виконанням інших заходів, заражені об’єкти будуть знезаражуватись, а заражені люди будуть підлягати санітарній обробці.

Основні завдання знезаражування:

· Збереження працездатності виробничого персоналу та створення умов для безперервної роботи важливих промислових об’єктів на зараженій території;

· Скорочення до мінімум втрат серед населення та особливого складу рятувальників;

· Забезпечення нормальних умов для проведення РіНР у зоні лиха;

· Забезпечення умов безпечної експлуатації технічних засобів та обладнання і споруд у зоні зараження.

 

1. ПОНЯТТЯ ПРО ДЕГАЗАЦІЮ, ДЕЗАКТИВАЦІЮ ТА ДЕЗИНФЕКЦІЮ

 

Всі роботи зі знезаражування техніки, одягу, взуття, індивідуальних засобів захисту та санітарної обробки людей називають спеціальною обробкою.

В залежності від виду зараження (РР, ОР та БЗ), знезаражування різних поверхонь, відповідно, називають - дезактивацією, дегазацією, дезинфекцією. Зараження поверхні тіла людини незалежно від виду заражень називають санітарною обробкою.

Дезактивація – це вилучення радіоактивних речовин з поверхонь різних заражених об’єктів, а також очистка від РР води, харчових продуктів та фуражу що знаходятся у зоні лиха. У будь-яких випадках метою дезактивації є доведення радіоактивного забруднення до гранично допустимих величин. Дезактивація здійснюється механічним способом. При механічному способі радіоактивні речовини вилучаються з заражених поверхонь шляхом змиванням водою, чищенням щітками (віниками), а також витрушуванням, висмоктуванням пилососом або ж зрізанням зараженого шару.

Дегазація – це нейтралізація ОР, або вилучення їх з зараженої поверхні; дегазація здійснюється хімічним, фізичним, механічним та змішаним способами.

Хімічний спосіб дегазації полягає в проведенні ОР в неотруйні продукти за допомогою хімічної реакції.

Фізичний спосіб – в руйнуванні ОР високою температурою, в вивітрюванні ОР з зараженої поверхні або ж змиванні їх за допомогою палива або органічних розчинників.

Механічний спосіб полягає у вилученні зрізанням зараженого шару землі, снігу, фуражу, продуктів харчування.

Змішаний спосіб дегазації полягає в поєднанні вищенаведених способів.

Дезинфекція – знищення збудників інфекційних захворювань при руйнуванні токсинів у зовнішньому середовищі.

Дезинфекція в широкому розумінні поділяється на: дезинфекцію - знищення мікробів та токсинів і дезинсекцію – знищення комах (вошей, бліх та інших переносників інфекційних захворювань), дератизацію – знищення заражених гризунів.

Дезинфекція здійснюється хімічним, фізичним, фізико-хімічним та механічним способами.

Хімічний метод полягає у знищенні мікробів та токсинів хімічними (дезинфікуючими) препаратами.

Фізичний спосіб – знищення високими температурами.

Фізико-хімічний – поєднання високої температури з парами формаліну в спеціальній камері.

Механічний – відловлювання гризунів пастками та мишоловками з наступним знищенням.

У відповідності з викладеним,необхідно розуміти що спеціальна обробка включає:

· Санітарну обробку особового складу тоб-то, людей;

· Дезактивацію, дегазацію та дезинфекцію техніки, обладнання, одягу, засобів індивідуального захисту та іншого майна.

 

В залежності від обставин, наявності часу та засобів, спецобробка може виконуватись частково або ж у повному обсязі.

Частково спецобробка поєднує часткову санітарну обробку особового складу з частковою дезактивацією, дегазацією та дезинфекцією техніки та обладнання. Таку обробку організовує керівник виробництва чи командир формувань ЦО без зупинки виконання ними поставленого завдання. Вона проводиться відразу після зараження ОР та БЗ, а під час зараження РР на протязі 1-ї години безпосередньо в зоні зараження й проводиться (повторюється) після виходу з цієї зони.

Часткова санітарна обробка полягає в наступному:

· У вилученні радіоактивних речовин з відкритих ділянок тіла, одягу, засобів захисту, окрім того – витрушуванням або збирання пилососом;

· У знезаражуванні (вилученні ОР та БЗ) на відкритих ділянках тіла, окремих ділянках одягу та засобів захисту з використанням ІПП-8.

 

Під час проведення часткової санобробки в зоні радіоактивного зараження, засоби індивідуального захисту не знімають. Спочатку треба протерти, змести та струсити заражені засоби захисту, а також вилучити РР з відкритих ділянок тіла.

Якщо люди не одягли засоби захисту то після часткової санобробки це необхідно виконати. Під час проведення санобробки на зараженій місцевості спочатку знімають засоби захисту (окрім протигазу), витрушують їх, або протирають ганчір’ям змоченим водою (дезактивуючими розчиноми), а після цього не знімаючи протигазу змітають РР з одягу, пальто чи верхній одяг знімають і вибивають. Спорядження і взуття обмітають чи потирають зволоженим ганчір’ям (дезинфікуючим розчином). Після цього чистою водою змивають відкриті ділянки тіла, зовнішню частину протигазу та знімають його. Після чого миють чистою водою лице, полощуть рот та горло. У разі недостатньої кількості води ділянки тіла та протигаз протирають тампоном (рушником, носовою хусткою) змоченими водою. Взимку одяг та взуття можна знезаражувати протираючи незараженим снігом. При зараженні людей капельно-рідкими ОР необхідно не знімаючи протигаз негайно здійснити обробку відкритих ділянок тіла (шкіри), заражених ділянок одягу та взуття, а також зовнішньої сторони протигазу. Таку обробку необхідно здійснювати з використанням індивідуального протихімічного пакету.

При зараженні БЗ необхідно не знімаючи протигаз, змітаючи та струшуючи вилучити БЗ, що осіли на одязі та взутті. Якщо сприяють обставини пальто і піджак знімають і струшують. Роздягатися потрібно так, щоб відкритими ділянками тіла не торкатися зовнішньої (зараженої) сторони одягу. Після цього за допомогою ІПП обробляють зовнішню частину протигазу. При одночасному зараженні РР, ОР, БЗ в першу чергу знезаражують ОР, що потрапили на шкіру та одяг, а потім вживають заходів, що передбачені з знезараження РР та БЗ. У разі відсутності ІПП під час часткової санобробки потрібно використовувати воду та мило.

Часткова спеціальна обробка техніки, транспорту, одягу та взуття, а також ЗІЗ складається:

· При зараженні РР з вилученням останніх з усієї зараженої поверхні (змітання, змивання);

· При зараженні РВ (БЗ) – з обробки тих ділянок поверхні, до яких доводиться торкатись в процесі роботи.

 

Знезаражування транспорту здійснюється екіпажем.

Повна спеціальна обробка проводиться з дозволу вищестоящого штабу ЦО, як правило після виконання поставленого завдання і складається з:

· Повної санітарної обробки людей;

· Повної дезактивації, дегазації, дезинфекції техніки, транспорту, одягу, взуття та ЗІЗ.

Повна санітарна обробка здійснюється:

· В усіх випадках зараження людей та техніки капельно-рідинними ОР;

· Після проведення РіНР або інших робіт на заражених ділянках місцевості;

· При зараженні або підозри у зараженні населення БЗ.

 

Повна санітарна обробка здійснюється на санітарно-обмивочних пунктах (СОП) або на майданчиках санобробки, що розгортається у польових умовах. При радіоактивному зараженні повна санобробка здійснюється тільки в тому випадку, коли зараження тіла перевищує 50 Мр/год і полягає в ретельній обмивці всього тіла теплою водою з милом, заміни білизни, а в разі необхідності і одягу. Потрібно мати на увазі те, що санобробка, яка проводиться протягом однієї години після зараження РР запобігає пошкодженню шкіри, яка заражена рівнем радіації 7,5 Мр/год. Обробка, що була проведена протягом 3-4 годин запобігає пошкодженню шкіри, яка має зараження 1,3 Мр/год. Санобробка, що була проведена після 10-12 год. практично неефективна.

Це говорить про те, що часткову санобробку потрібно проводити ретельно, а з повною – не зволікати. Водночас з повною санобробкою населення здійснюється повне знезараження одягу, взуття та ЗІЗ на СЗО.

Повна спецобробка техніки та транспорту здійснюється на станціях знезараження транспорту (СЗТ) і включає в себе:

1. При зараженні РР у змиванні останніх дезактивуючими розчинами або водою з одночасною обробкою поверхні щітками дезактивуючих комплектів, обробка продовжується до досягнення встановлених норм (200 Мр/год);

2. При зараженні ОР і БЗ – у повному знезараженні поверхні спеціальними розчинами з частковою, або повною розробкою техніки з наступною чисткою та її змащенням.

 

Знезараження території вимагає більшої витрати сил та засобів. Наприклад, дегазація території площею 1 Га, яка потребує найменше 10 тон дегазуючого розчину. Тому дегазація території здійснюється в крайніх випадках і на обмежених ділянках.

 

 

2. ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ТА СПОСОБИ ЗНЕЗАРАЖУВАННЯ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ Й ЗАСОБІВ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ.

 

Технічні засоби, які застосовуються для знезаражування.

 

Для спецобробки транспорту та засобів технічного обслуговування застосовуються спеціальні машини, комплекти, прилади, техніка народного господарства, бочки, відра, віники, ганчір’я тощо.

Усі засоби спецобробки умовно можна поділити на табельні (які надходять на укомплектування підрозділів ЦО); машини, прилади і комплекти н/г, а також підручні засоби (бочки, відра, щитки, віники).

До табельних засобів спецобробки відносяться:

Ранцевий дегазаційний комплект, яким забезпечується транспортна одиниця РДК.

· Індивідуальний дегазаційний комплект, яким забезпечується транспортна одиниця ІДК-1.

Комплект призначений для спецобробки автотранспортної техніки з використанням стиснутого повітря від компресора автомобіля або автомобільного насосу. Комплект складається з: щітки, 2 ковпачків та сердечника розпилювача, брандспойту, рукава з краником та перехідником, рукав у зборі, спеціальної кришки від каністри, рукава з фільтром, з скребка хомута, ганчір’я, запасних частин, сумки.

Резервуаром для спеціального розчину є стандартна каністра, яка знаходиться на кожній машині. Зберігається комплект за спинкою, або під сидінням водія. Вага – 5 кг.

Дегазаційний комплект ДК 4, призначений для спеціальної обробки автотракторної техніки з карбюраторними двигунами. Цим комплектом забезпечується транспортні формування ЦО з рахунку 1 комплект на 10 транспортних одиниць. До нього входять інжектор, рукав рідинний (тонкий); рукав газорідинний (товстий), брандспойт з подовжувачем, 3 або 1 кришки з клапанами, мірник, газовідбірник із заглушкою, банка поліетиленова, щитки, ганчір’я, кріпильні деталі та ящик. Усі вище названі частини вкладаються до металевого ящика, який встановлюється на підлозі кузова автомобіля кришкою до переднього борту та кріпиться до нього кріпильними деталями. За допомогою ДК 4 можна знезаражувати автомобілі газорідинним засобом ГДК – 1 комплект на 10-15 одиниць. Вага – 32 кг.

Груповий дегазаційний комплект - ГДК, розрахований на обробку 10ти і більше одиниць техніки принцип його роботи подібний до принципу роботи дегазаційного комплекту ДК-4, але ГДК комплектується 200літровою ємкістю (бочкою).

 

До підручних машин, приладів і комплектів придатних до проведення знежзараження залучаються:

· Машини та прилади, які мають ємність і насос (поливомиючі машини, оприскувачі тощо);

· Насоси різного призначення (мотопомпи тощо);

· Машини для розкидання сипучих речовин (піскорозкидувачі);

· Машини, які обдувають поверхні або відсмоктують (компресори, пилососи тощо).

 

Вищезгадані технічні засоби використовують для знезаражування автотранспорту (споруд) у відповідності з їх технічними властивостями.

 

 

Спеціальна обробка автомобільного і іншого транспорту та засобів технічного обслуговування.

 

Спеціальна обробка автомобільного транспорту та засобів технічного обслуговування може бути частковою або повною. Часткова спецобробка здійснюється екіпажем (водієм) за розпорядженням начальника автоколони (під час слідування в колоні) або самостійно – під час виконання завдання самостійно. Воно проводиться відразу після в їзду з зараженої ділянки місцевості. З цією метою береться місці, яке розташоване осторонь дороги та по можливості біля водойму. Часткова спецобробка транспорту та засобів технічного забезпечення включає в себе:

· Часткову дезактивацію.

· Часткову дегазацію.

· Часткову дезинфекцію.

Часткова дезактивація здійснюється за допомогою табельних ІДК, ДК 4 або підручних (бочок, відер, щіток) засобів спецобробки. Замість дезактивуючи розчинів можна використовувати воду, водні розчини пральних порошків або мило, а також паливо із паливних баків. Най розповсюджене дезактивуючим розчином є 0,15 – 0,3% розчин порошка СФ-2 („Дон”, „Єра” тощо) у воді. У разі часткової дезактивації обробка здійснюється по всій території поверхні автомобіля, починаючи з верхньої і закінчуючи нижніми його ділянками. В останню чергу обробляються внутрішні ділянки кабіни (салон автобуса) шляхом протирання ганчір’ям, яке має бути змочене дезактивуючим розчином, водою або паливом (диз.паливо). Кінцевою метою часткової дезактивації є максимально зменшити шкідливий вплив радіоактивного випромінювання на обслуговуючий персонал. Після часткової обробки рівень радіоактивного зараження техніки може залишатися вище допустимих норм (вище 200 мр/год).

Часткова дегазація (дезинфекція) автотранспорту здійснюється також за допомогою табельних або підручних засобів спецобробки. Але знезараження здійснюється на не всіх поверхнях, а лише на тих ділянках з якими водій чи екіпаж стикається під час експлуатації даного транспорту. Особливо ретельно обробляються ручки дверей, вітрове скло, горловини та кришки паливних баків. У разі проникнення капель ОР до кабіни, обробці підлягає також сидіння, кермо з кермовою колонкою, важіль та педалі керування і прилади.

Якщо на даному транспорті перевозяться люди, то обробці підлягає внутрішня поверхня кузова та зовнішня сторона заднього борту до якого торкаються люди під час посадки (висадки).

Поряд із зазначеними дегазуючими розчинами, можна використовувати дегазуючи розчини №1 і №2, а в разі їх відсутності обробка здійснюється за допомогою диз. палива. В такому випадку, спочатку усуваються видимі каплі ОР (БЗ) з наведених вище поверхонь. Після цього останні ретельно витираються ганчір’ям, змоченим спец розчином чи паливом, а потім насухо витираються ці поверхні.

Дегазуючий розчин№1 – це 5% ДТ-6 (дегазатор твердий з шести активним хлораміном чи гексахлормеламін) розчинений у дихлоретані. Цей же розчин може бути виготовлений у вигляді 10% розчину ДТ-2 (дегазатор твердий з двоактивним дихлораміном) в дихлоретані.

Дегазуючий розчин №2 це водний розчин 2% їдкого натрію, 5% моноетаноламін і 20% аміаку. Його скорочено називають аміачним розчином.

Вищезгадані дегазуючі розчини використовують в послідовності їм наданих номерів, з витратою по 0,5 л. на 1 м2 зараженої поверхні. Така послідовність обробки дозволяє знешкодити любу ОР і ВЗ, а також зруйнувати хворобовідтворні токсини. В разі, коли тип ОР відомий, заражену поверхню обробляють тільки одним із розчинів. Так, наприклад, коли супротивник застосував іприт або У-гази обробляють тільки дегазуючим розчином №1, а коли зарин чи зоман - №2.

Ходова частина автомобіля і його кузов у літній час року може дегазуватися хлорним вапном або соляними гіохлорида кальцію (ДС-ГК та ДТС-ГК), але протягом 10-15 хвл. Після дегазації ці поверхні повинні бути вимиті чистою водою і витерті ганчір’ям тому, що вищеназвані дегазатори викликають корозію металевих поверхонь.

Повна спецобробка транспорту та засобів технічного обслуговування здійснюється з дозволу старшого начальника після виконання завдання і включає в себе повну дезактивацію, дегазацію і дезинфекцію транспорту та засобів технічного забезпечення до безпечного рівня. Повна спецобробка транспорту та засобів та засобів технічного забезпечення здійснюються на станціях знезараження транспорту (СТЗ), які розгораються територіальними формуваннями протирадіаційного та протихімічного захисту, формуваннями транспортної і комунально-технічною служб, а також полив очними відділеннями автогосподарств (АТП, СТО, автопарків).

Крім цього, транспорт може бути знезаражений на майданчиках спецобробки техніки та транспорту, які розгортаються військовими частинами ЦО.

 

Структурна схема СЗТ

 

Date: 2016-02-19; view: 432; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию