Джерела

У своїй курсовій роботі ми користувалась джерелами вітчизняних і зарубіжних вчених. А також документами, які відносились даної теми. Важливим також є вивчення договору,який увійшов в історію як «Пакт Ірвіна –Ганді». Переговори між Махатма Ганді і віце–королем Індії Ірвіном розпочались 17 лютого 1931 році. Віце – король Індії ставив за ціль не тільки добитись від нього припинення кампанії громадянської непокори. Але і згоди на участь у другій «Конференції другого столу» в Лондоні. І вже 4 березня був підписаний пакт «Ганді – Ірвіна». Англійська сторона брала на себе відповідальність припинення репресій, відміну військового стану в країні. Звільнити більшу частину ув’язнених, відмінити монополію на сіль, а також визнати Індійський Національний Конгрес офіційною політичною партією. Обов’язками індійської сторони були припинити бойкот англійської адміністрації. Дозволялося проводити мирні демонстрації і мітинги. Але у відповідь на те, що Ганді залишив другу конференцію Англія поступово почала порушувати свої обіцянки..

Також досить цікавою є книга самого Махатма Ганді «Моя віра». З даної книги стає зрозуміло, що Ганді є палким патріотом своєї батьківщини. Все життя він присвятив боротьбі за незалежність Індії, а головне, що це він зумів зробити мирним шляхом. Він не закликав людей братися до зброї, його сатьяграха врятувала життя багатьом людям. Він дуже цікава особистість. На початку свого життєвого шляху він заробив чималі кошти, але потім він відмовився від багатств. Також він прощав все своїм ворогам, і навіть свого вбивцю він пробачив.

Цікавим джерелом є також книжка «Моє життя» теж написана Махатма Ганді, дуже цікаво автор подає події свого життя в легкій формі пояснює досить складні явища і процеси, а також досить самокритично відноситься до самого себе.

На початку 1930 року Ганді опублікував у газеті «Молода Індія» 11 пунктів, які є дуже важливим джерелом для вивчення курсу політичної діяльності Махатма Ганді, в яких висувалися вимоги зниження валютного курсу рупії, запровадження протекціоністських тарифів на імпортні тканини, надання права каботажного плавання виключно індійським судновласникам, відміни соляної монополії, скорочення воєнних асигнувань, зменшення податків, ліквідації департаменту кримінального розслідування та ін. Англійський уряд відмовився виконати ці вимоги.
На знак протесту Національний конгрес організував кампанію громадянської непокори. У березні – квітні 1930 року у містах і селах Індії відбулися мітинги й демонстрації, пікетування англійських магазинів. На вулицях і майданах публічно спалювали англійські товари, зокрема одяг із англійських тканин. Щоб покласти край цій акції, англійський уряд оголосив Національний конгрес поза законом. Понад 60 тис. учасників руху було заарештовано, в тому числі й М. Ганді. Урядові репресії викликали повстання в Пешеварі, Шолапурі, Біхарі та Бенгалії, які були придушені за допомогою військ.