Сучасний стан та перспективи розвитку підприємств роздрібної торгівлі

Споживчий ринок відіграє важливу роль у забезпеченні відповідного рівня життя населення, а його розвиток є найважливішою передумовою прискорення темпів економічного зростання усієї країни. Однак, становлення ринкової економіки сприяло істотному ускладненню економічних умов розвитку ринку споживчих товарів. Торговельні підприємства змушені постійно пристосовуватися до зміни факторів ринкового середовища, своєю суттю має конкурентний характер.

Проблеми, притаманні суб’єктам господарювання на споживчому ринку та можливі шляхи їх розв’язання розглядалися у наукових роботах багатьох вчених, таких, як М. С. Абрютіної, Н. О. Голошубової, Т. І. Ніколаєвої, О. Г. Осауленка, Л. Г. Рождєственської, Е. А. Ярних та ін., однак проблеми залишаються ще недостатньо вирішеними і потребують подальшого дослідження.

Метою дослідження є оцінка сучасного стану діяльності підприємств роздрібної торгівлі та запропонування шляхів підвищення її ефективності.

Товарооборот визначається офіційно на макрорівні як вартість маси товарів, реалізованих для задоволення конкретних потреб певних покупців на споживчому і оптовому ринках окремо. Покупцями ринку споживчих товарів виступають населення та домашні господарства, потреби яких – це кінцеве (особисте) споживання або використання у домашньому господарстві, тобто на думку дослідників, підприємства торговельної мережі є кінцевою ланкою в процесі руху товарів від виробника до споживачів, замикаючи ланцюг господарських відносин. Покупцями оптового ринку є підприємці, юридичні і фізичні особи, які купують товари для професійного використання (перероблення або подальший продаж) [1, с.73].

Статистичний аналіз [4] свідчить, що загальна сума товарообороту суб’єктів господарювання на споживчому ринку за останні 6 років зросла у 2,7 рази, так з 259,9 млрд. грн. у 2006 році до 700,12 млрд. грн. у 2011 році, однак, в свою чергу 2006-2008 рр. товарооборот мав позитивну тенденцію щорічного зростання, але у 2009р. зменшився порівняно з попереднім роком на 6,46% у зв’язку з кризовими явищами в економіці України, однак з 2010 року знов почав збільшуватися і у 2011році вже дорівнювався 700,12 млрд. грн., що на 138,34 млрд. грн. або на 24,62% більше ніж у попередньому році (рис. 1).

Рис. 1 – Динаміка зміни обсягів роздрібного товарообороту підприємств 2006-2011рр.

Відповідно до цього спостерігається і зміни товарообороту роздрібної торгівлі та товарообороту підприємств ресторанного господарства. Так, у 2011 порівняно з 2010р. можна відмітити збільшення товарообороту роздрібної торгівлі на 67,31 млрд. грн., або на 24,8% і товарообороту ресторанного господарства на 1,86 млрд. грн. або на 19,56% (рис.2).

Рис. 2 - Динаміка зміни товарообороту роздрібної торгівлі та товарообороту ресторанного господарства

Однак, високі темпи розвитку товарообороту поєднується зі зростанням негативного впливу тіньового ринку, нерегульованою зміною торговельної мережі, що створює базу для несумлінної конкуренції та перекосів у торговому обслуговуванні населення [2].

Так, не дивлячись на позитивну тенденцію збільшення обсягу роздрібного товарообороту суб’єктів господарювання, спостерігається зменшення їх кількості. Так, станом на 01.01.2011 р. діяльністю з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства в Україні займались 30049 одиниць підприємств, у тому числі 13218 підприємств мали як основний вид діяльності роздрібну торгівлю, що становить 44% від загальної кількості підприємств, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства. Для 56% цих підприємств роздрібна торгівля не є основним видом діяльності.

Слід акцентувати увагу на появі тенденції до зменшення їх числа. З 2005 року кількість підприємств, основним видом діяльності яких є роздрібна торгівля, найбільш суттєвого скорочення зазнала в 2009 році по відношенню до 2008 року – на 7,05% (з 14477 до 13457). Станом на 01.01.11 кількість підприємств роздрібної торгівлі в Україні складала 13218 [3].

Так, основними проблемами розвитку споживчого ринку товарів та послуг є:недостатній рівень торговельного та побутовогообслуговування населення сільських територій;наявність у торговельній мережі та на ринках неякісної продукції, фальсифікату, тощо; відсутність мережі кооперативних оптово-роздрібних ринків з реалізації сільськогосподарської продукції;відсутність механізмів підтримки місцевих виробників соціально значущих продовольчих товарів.

Для їх вирішення необхідно:

- забезпечення достатнього рівня торговельного та побутового обслуговування населення;

- посилення контролю за якістю товарів, санітарно-гігієнічними умовами їх продажу;

- залучення інвестицій у розбудову мережі підприємств торгівлі, ресторанного та готельного господарства;

- формування мережі оптово-роздрібних ринків з реалізації сільськогосподарської продукції;

- створення ринкових механізмів захисту прав споживачів відповідно до європейських норм і правил;

- підвищення кваліфікації працівників сфери послуг.

Реалізація зазначених заходів дозволяє забезпечити зростання обсягу обороту роздрібної торгівлі у торговій мережі з урахуванням товарообороту як юридичних, так і фізичних осіб - підприємців

Список використаної літератури

1. Височина І. Товарооборот підприємств роздрібної торгівлі у системі показників ринку споживчих товарів Економічний аналіз 2011. – Випуск 9. Частина 1. – С. 73-78

2. Стасюк Н. В. Роль організацій місцевого самоврядування в управлінні роздрібним товарооборотом [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. nbuv.gov.ua

3. Статистична інформація щодо роздрібного товарообороту підприємств [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua