Лікування. При I ступені стенозу проводиться місцева терапія, яка спрямована на покращання венозного відтоку і нормалізації лімфовідтоку

При I ступені стенозу проводиться місцева терапія, яка спрямована на покращання венозного відтоку і нормалізації лімфовідтоку. Сухе тепло на шию. Тепле дозоване питво. Інгаляції протинабряковою сумішшю, парові інгаляції. Відволікаюча терапія сприяє перерозподілу кровотоку: зігрівання міжлопаткової ділянки, литкових м'язів, п'ят. Повітря в приміщенні повинно зволожуватись. Дитині забезпечують емоційний і фізичний комфорт. З медикиментозної терапії доцільно призначити аскорутин та антигістамінні засоби у вікових дозах. Госпіталізація тільки у випадку наявності проблем у транспортному сполученні між лікарнею і місцем перебування дитини.

Дитина з II ступенем стенозу повинна бути транспортована в стаціонар, де можливе проведення штучної вентиляції легень. Лікування дитини повинно починатися на догоспітальному етапі з продовженням в стаціонарі.

1. Інгаляція зволоженим та зігрітим киснем.

2. Седація дитини з метою зменшення інспіраторних зусиль.

3. Глюкокортикоїди 10 мг/кг на добу в розрахунку до преднізолону. Доза розподіляється на 4 - 6 прийомів без дотримання біологічного ритму.

4. Антигістамінні препарати - у вікових дозах (димедрол).

5. Ретельне лікування бронхообструктивного синдрому: бронхолітики, муколітики, терапія грудної клітини. При значній обструкції здійснюється лаваж трахеобронхіального дерева впродовж декількох годин.

6. Зменшення маси тіла дитини на 3 - 4 %, що досягається стимуляцією діурезу зі скороченням добових надходжень рідини до 80 % фізіологічної потреби. Санація трахеобронхіального дерева і годування дитини перед наступним черговим введенням седативних препаратів.

До наведеної терапії при II ступені стенозу додається обов'язкове забезпечення штучних дихальних шляхів (інтубація трахеї, трахеотомія у випадку неможливості провести в трахею інтубаційну трубку). Інтубацію трахеї здійснюють тільки при самостійному диханні! Для зниження рефлексів з трахеї та гортаноглотки можливе зрошення ротової порожнини, носових ходів місцевими анестетиками (0,1 % р-н лідокаїну).

Використовується інтубаційна трубка діаметром менше за віковий. Віковий діаметр інтубаиійної трубки (мм) визначається за формулою: вік + 16: 4. Вагомих переваг оротрахеальної чи назотрахеальної інтубації не виявлено. Під контролем ЧСС можливе використання інгаляції адреналіну у розведенні 1:20, 1:15, що дає швидко зменшити набряк підзв'язкового простору, але на невизначений час. Як монотерапія стенозу інгаляція адреналіну не може використовуватися!

При IV ступені стенозу проводиться серцево-легенева реанімація, лікування набряку (набухання) головного мозку.