Вибір робочого місця

Робоче місце може бути обрано:

· для учасників проектної команди, які працюють у офісі проекту або у проектному офісі (наприклад, робоче місце керівного або менеджерського складу);

· для працівників, які приймають участь у впровадженні проекту на стадії його виконання (наприклад, робоче місце IT-менеджера або системного адміністратора при впровадженні проекту);

· для працівників підприємства, які залучені до участі в даному проекті (наприклад, робоче місце економіста, фінансового менеджера тощо).

Оцінка стану охорони праці при виконанні певного виду діяльності включає:

· аналіз трудового процесу;

· аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів згідно з класифікацією ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ;

· аналіз джерел факторів, які впливають на функціональний стан працівника;

· кількісну оцінку умов праці.

2.3.2. Аналіз трудового процесу здійснюється на основі даних про характер праці, санітарних особливостей виробничих процесів, обладнання, перероблюваної сировини, проміжного та кінцевого продукту та санітарних умов праці та їх впливу на функціонування організму людини.

Спочатку описується місце розташування будівлі, в якій знаходиться відділ, визначається наявність поблизу автомобільних доріг, виробничих приміщень з підвищеним рівнем вібрації, шуму, залізничних колій, високих дерев чи будівель, які б закривали небосхил, зменшуючи природну освітленість. Наявність обладнання блискавко - захистом, пожежним щитом.

Далі характеризується виробниче приміщення відділу: площа, об’єм, кількість працюючих. Система опалення, вентиляції (природна чи штучна). Характеристика обладнання, що знаходиться у відділі. Аналіз джерел штучного освітлення.

Визначаються основні посадові обов’язки працівників. Проводиться характеристика обладнання, що використовується. Аналізуються санітарні особливості виробничих процесів, перероблюваної сировини, проміжного та кінцевого продукту та санітарних умов праці. Здійснюється опис робочого місця (місць) працівника.

2.3.3. Аналіз виробничих факторів виконується в наступної послідовності:

· перелік шкідливих та небезпечних факторів трудової діяльності працівника на основі огляду літератури;

· перелік основних порушень здоров’я залежно від форми діяльності.

При проведенні аналізу враховуємовсі можливі виробничі фактори:

· фізичні (підвищений рівень шуму, підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, підвищений рівень статичної електрики, недостатня концентрація негативних іонів у повітрі, підвищений рівень електромагнітного випромінювання, підвищена напруженість електричного поля, прямий та відбитий від екранів блиск, несприятливий розподіл яскравості в полі зору, недостатня освітленість на робочому місці);

· хімічні (підвищений вміст в повітрі робочої зони пилу, озону, оксидів азоту);

· психофізіологічні (фізичні перевантаження статичної та динамічної дії, нервів нервово-психічні перевантаження, перенапруження зорового аналізатора, розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження).

2.3.4. Аналіз джерел факторів впливу на функціональний стан працівника, включає:

· виробниче середовище;

· трудовий процес (напруженість та важкість праці);

· внутрішні засоби діяльності (виробничий досвід, стан людини);

· зовнішні засоби діяльності (робоче місце, пульт керування, засоби відображення інформації, допоміжне устаткування);

· соціально-психологічні фактори.

Перелік факторів та наслідки її дії наводяться з урахуванням особливості трудової діяльності людини.

При розробці цього підрозділу доцільно використовувати результати виконання Практичної роботи «Порядок атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці» дисципліни «Охорона праці в галузі».

2.3.5. Кількісна оцінка умов праці виконується у наступній послідовності:

· на основі оцінки в балах елементів умов праці виділяються фактори, які найбільш впливають на формування умов праці;

· розрахунок інтегральної оцінки та визначення категорії важкості праці;

· розрахунок коефіцієнту умов праці;

· оцінка безпечності існуючого обладнання за значенням коефіцієнту безпечності обладнання;

· оцінка ступеня стомлення та працездатності робітників.

Категорія важкості праці характеризує стан організму людини, який формується впливом умов праці. Для об’єктивної оцінки важкості праці всі матеріально-виробничі елементи умов праці розміщені в порядку зростання ступені небезпеки і шкідливості у відповідності до шести категорій важкості праці. Залежність категорії важкості праці від величини інтегральної бальної оцінки приведена в табл.2.2.

Таблиця 2.2

Залежність категорії важкості праці від величини інтегральної бальної оцінки

Кожен виробничий елемент умов праці X_i на робочому місці отримує бальну оцінку від 1 до 6, якщо він впливає на працівника на протязі всієї робочої зміни (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3

Бальна оцінка елементів умов праці

У тих випадках, коли він впливає на працівника не повний робочий день, а лише частково,елемент оцінюється його тривалістю і визначається за формулою.

, (2.1)

де Х_факт, Х_вим - ступінь шкідливості фактора фактичного та виміряного, бали;

Т - час дії даного фактора до тривалості зміни в годинах (8 годин – тривалість зміни).

Інтегральну бальну оцінку важкості праці I_п на конкретному робочому місці можна визначити за такою формулою

, (2.2)

де I_п - інтегральна бальна оцінка важкості праці;

Х_оп – елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку;

– середній бал усіх елементів умов праці крім визначаючого Х_оп, що дорівнює ;

– сума всіх елементів крім визначаючого Х_оп;

n – кількість врахованих елементів умов праці.

Якщо умови праці оцінюються тільки балами 1 і 2, то інтегральну оцінку важкості праці визначають за формулою

, , (2.3)

У відповідності до інтегральної бальної оцінки важкості праці можна оцінити категорію умов праці (таблиця 2.2).

Приклад. Оцінити категорію важкості праці проектних менеджерів. На робочому місці є три елемента умов праці, що формують її важкість: Х₁ – шум 73 дБА, Х₂ – освітленість 240 лк (газорозрядні лампи), Х₃ - тривалість повторюваних операцій 15 с. Тривалість дії факторів 8 годин. Інші елементи не розглядаються, тому що вони оцінюються 1-м балом.

Рішення. За таблицею 2.3 вказані елементи оцінюються відповідно до Х₁ = 5, Х₂ = 2, Х₃ = 4.

Елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку, в даному прикладі є шум: Х_оп =5. Середній бал всіх елементів умов праці крім визначаючого дорівнює .

Інтегральну бальну оцінку важкості праці визначаємо за формулою (2.2).

Інтегральна оцінка важкості праці в 55 балів відповідає V категорії важкості праці (згідно з табл. 2.2).

Коефіцієнт умов праці. Коефіцієнт умов праці характеризує відповідність фактичних умов праці до нормативних. При розрахунку коефіцієнта умов праці необхідно брати ті елементи, які можна виразити визначеною числовою величиною та для яких є нормативне значення (освітленість, температура, вологість і швидкість руху повітря, шум, вібрація та ін.). Коефіцієнт умов праці визначається як середньо геометрична величина показників, що характеризують умови праці, за такою формулою,

, (2.4)

де К_у - коефіцієнт умов праці;

а₁, а₂,..., а_n – індекс відхилення фактичних елементів праці від нормативних за відповідними показниками;

n – кількість показників, що характеризують елементи умов праці, за якими проводилися заміри.

Індекс відхилення фактичних умов праці від нормативних розраховується за формулою

, (2.5)

де У_ф і У_н – відповідні до фактичного та нормативного значення показників елементів умов праці в існуючих одиницях виміру.

У тих випадках, коли перевищення фактичних показників у порівнянні з нормативними (шум, вібрація, наявність пилу та інших шкідливих речовин в повітряному середовищі) погіршує умови праці, індекс відповідності до фактичних елементів умов праці нормативним визначається зворотнім відношенням за формулою.

, (2.6)

Нормативні значення показників елементів умов праці визначаються відповідно до таблиць 2.4, 2.5, 2.6.

Таблиця 2.4

Оптимальні вимоги до параметрів мікроклімату згідно з ДСН 3.3.6.042-99

Таблиця 2.5

Норми освітленості робочих місць при штучному освітленні

згідно ДБН В.2.5-28-2006

Для виявлення фактичного стану умов на робочих місцях у розрахунок коефіцієнта умов праці включають тільки ті індекси відхилення фактичних елементів праці від нормативних, які не перевищують одиницю.

Ступінь відхилення коефіцієнта від одиниці характеризує відповідність умов праці до нормативних вимог і показує напрями раціональних заходів, що спрямовані на поліпшення цих умов.

Таблиця 2.6

Нормативи виробничого шуму згідно ДСН 3.3.6.037-99

Приклад. Проектний офіс складається з 12 робочих місць. Визначити індекс відповідності до фактичного освітлення та коефіцієнт умов праці проектних менеджерів. Умови праці: на 5 робочих місцях фактична освітленість 250 лк при нормі 300 лк, 3 робочих місцях – 300 лк при нормі 350 лк і на останніх 4 робочих місцях – 200 лк при нормі 300 лк; рівень шуму 60 дБ А при нормі 50 дБ А; температура повітря 25^оС при нормі 22^оС.

Рішення. Для розрахунку індексу відповідності до фактичного освітлення використовуємо формулу (2.5) через те, що підвищення рівня освітлення робочого місця сприяє поліпшенню умов праці. Індекс відхилення в цілому складає

Для розрахунку індексу відповідності для шуму і температури використовуємо формулу (2.6) через те, що підвищення рівня шуму і температури (в холодний період року) сприяє погіршенню умов праці. Індекси відхилення складають:

Визначені індекси вказують на те, що для шуму і освітленості вони мати значне відхилення від нормативного.

Коефіцієнт умов праці визначається за формулою (2.4):

Визначений коефіцієнт умов праці вказує на необхідність проведення заходів з охорони праці. Напрями заходів визначаються відповідно до значень індексів відхилення. У нашому випадку це - збільшення освітленості робочих місць та зменшення рівня шуму.

Коефіцієнт безпечності обладнання. Оцінка безпеки існуючого обладнання є важливою складовою частиною атестації робочих місць. Вона дозволяє визначити заходи щодо досягнення відповідності обладнання вимогам стандартів безпеки.

Безпека обладнання оцінюється коефіцієнтом безпеки К_б, що дорівнює 100 %, якщо обладнання відповідає всім вимогам стандартів безпеки на даний вид обладнання.

Для оцінки безпеки виробничого обладнання у проектному офісі:

· складається список всіх можливих порушень вимог безпеки, що мають місце для даного виду обладнання. При оцінці наявних порушень для конкретного виробничого обладнання варто мати на увазі, що порушенням вважається не тільки відсутність якого-небудь елемента, але і неправильне його розміщення або виконання;

· шляхом експертної оцінки визначається ранг кожного з порушень (складається ранжирована послідовність порушень);

· кожному з порушень привласнюється коефіцієнт вагомості відповідно до ранжированої послідовності, що визначається за допомогою нормувальної функції, при цьому сума усіх вагових коефіцієнтів дорівнює одиниці;

· коефіцієнт безпеки конкретного обладнання К_б визначається за формулою

, (2.7)

де – сума коефіцієнтів вагомості виявлених порушень вимог безпеки для даного обладнання.

Оцінка безпеки обладнання дозволяє визначити послідовність заміни обладнання на нове, або послідовність його модернізації з метою досягнення відповідності стану безпеки вимогам стандартів. Крім того, кількісна оцінка рівня безпеки обладнання дозволяє розробити й обґрунтувати заходи щодо підвищення безпеки робочих місць проектних менеджерів.

Приклад. У проектному офісі 5 робочих місць з персональними комп’ютерами (ПК). Аналіз нормативних умов до даного виду обладнання дозволив виявити основні можливі порушення вимог безпеки. До них відносяться: відсутність захисного екрана від випромінювання; відсутність потрібного місця на робочому столі; незручне розташування робочого місця в приміщенні; невідповідний рівень освітлення робочої поверхні.

Аналіз фактичного стану робочих місць менеджерів виявив порушення вимог безпеки: робоче місце №1 – відсутність захисного екрана від випромінювання; робоче місце № 2 – невідповідний рівень освітлення робочої поверхні; робоче місце № 3 – відсутність потрібного місця на робочому столі; робоче місце № 4 – незручне розташування робочого місця в приміщенні та відсутність захисного екрана від випромінювання; робоче місце № 5 – незручне розташування робочого місця в приміщенні. Розрахувати коефіцієнт безпеки обладнання в проектному офісі. Визначити та обґрунтувати послідовність модернізації.

Рішення. Складаємо ранжировану послідовність порушень згідно з нашою експертною оцінкою і визначаємо коефіцієнт вагомості кожного порушення (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Ранжирована послідовність порушень вимог безпеки роботи обладнання

Визначаємо коефіцієнт безпеки для кожного робочого місця з ПК:

№ 1 - К_б = 100 (1 – 0,333) = 66,7 %;

№ 2 - К_б = 100 (1 – 0,233) = 76,7 %;

№ 3 - К_б = 100 (1 – 0,30) = 70,0 %;

№ 4 - К_б = 100 (1 – (0,333 + 0,133)) = 53,4 %;

№ 5 - К_б = 100 (1 – 0,133) = 86,7 %.

Відповідно до одержаних коефіцієнтів безпеки визначаємо послідовність модернізації відділу: спочатку робоче місце № 4, потім – № 1, 3, 2, 5.

Оцінка ступені стомлення та працездатністі робітників. Інтегральна бальна оцінка важкості праці І_п дозволяє визначити вплив умов праці на працездатність людини. Для цього спочатку визначається ступінь стомлення в умовних одиницях:

, (2.8)

Де Y - ступінь стомлення; 15,6 и 0,64 – коефіцієнти регресії.

Працездатність людини визначається як величина, протилежна стомленню (в умовних одиницях):

R = 100 – Y, (2.9)

Де R -працездатність.

З виявлених небезпечних та шкідливих факторів виділяються один-два найбільш несприятливих, щодо яких розробляються детальні заходи з охорони праці та визначається економічна ефективність запропонованих заходів (розрахункова частина).

Результати аналізу робочого місця працівника заносяться в Карту умов праці робочого місця менеджера проекту (табл. 2.8).

Таблиця 2.8

Карта умов праці робочого місця менеджера проекту

Підприємство_______________ Посада_____________