ІІ. Екстренна допомога постраждалим з психоемоційними розладами

Екстремальні ситуації, що викликані природними та техногенними катастрофами, спричиняють собою не тільки різноманітні фізичні, хімічні та механічні травми, але і психічні розлади. Значні руйнації, велика кількість загиблих і поранених, що можуть знаходитися в осередках катастрофи, відсутність інформації про загальний стан справ і про своїх близьких, повне припинення подачі електроенергії, води, дезадаптивне поводження постраждалих й інші чинники дуже сильно травмують психіку людини.

Психоневрологічні стреси в надзвичайних ситуаціях є специфічним проявом ураження людей у мирний час. Приблизно 10-15% постраждалих потребує стаціонарного лікування в психоневрологічних лікувальних закладах та не менше 50% - амбулаторно-поліклінічної допомоги. Організація психіатричної допомоги в районах стихійних лих та техногенних катастроф заслуговує особливої уваги. Її потребують не тільки постраждалі особи, а також родичі та близькі. Зафіксовані факти формування колективного ситуаційного психозу в період зустрічі членів родин загиблих та постраждалих з членами урядових комісій (м. Уфа, 1989 рік, близько 15 тисяч осіб).

Вираженість несприятливих психогенних реакцій зменшувалась у випадках дотримування широкої гласності, при повному інформуванні населення за всіма аспектами надзвичайних ситуацій. В цей же період визначений позитивний ефект приносила цілеспрямована медикаментозна терапія, що проводилася лікарями-психіатрами серед постраждалого населення району.

Психопатологічні розлади в екстремальних ситуаціях мають багато загального з клінікою психічних порушень, що розвиваються за звичайних умов. Проте тут є й істотні розходження. Внаслідок раптової появи багаточисельних чинників, що травмують психіку, різноманітні психічні порушення виникають одночасно у великої кількості людей.

Клінічна картина (за цих випадків) не має чіткого індивідуального характеру, а зводиться до невеликої кількості достатньо типових проявів. Не зважаючи на виникнення психогенних розладів, людина змушена продовжувати боротьбу з наслідками стихійних лих і катастроф, боротьбу за своє життя і життя близьких.

Психогенні розлади, які виникають серед людей в умовах надзвичайних ситуацій.

Напруження психоемоційної сфери і чинники. які її визначають в умовах НС.

Практично у кожної людини в складних, надзвичайних умовах виникає напруження психоемоційної сфери, що носить назву стресового стану. У відповідь на незвичну ситуацію в організмі людини виникають мимовільні реакції. Виділяють декілька форм напруження: інтелектуальна, емоційна, вольова, мотиваційна та ін.

Результатом психоемоційної напруги можуть бути такі стани організму, як збудженість, загальмованість, почуття страху, що переходить в паніку, почуття втоми, фрустрація.

Усі вище названі стани характеризуються порушеннями розумових процесів, емоційних і рухових реакцій.

На вираженість згаданих відхилень впливають такі чинники, як фізіологічна схильність, загальний рівень розвитку і інтелект, інформованість про виниклу ситуацію і звичний тип реагування на стрес. Важливе значення мають фактори або чинники, що привели до послаблення нервово-психічної сфери, до виникнення надзвичайної ситуації: фактичні і психоемоційні перевантаження, тривала монотонна діяльність або чекання, вимушена бездіяльність, недостатність (або надлишок) інформації, якість харчування, а також ступінь узгодженості роботи у колективі.