Принцип 3

ООН та її спеціалізовані установи сприятимуть міжнародному співробітництву, метою якого є обмеження загроз у сфері міжнародної інформаційної безпеки і формування відповідної міжнародно-правової бази для:

1. визначення ознак та класифікації інформаційних воєн;

2. визначення ознак і класифікації інформаційних озброєнь і засобів відповідного призначення;

3. обмеження обігу інформаційних озброєнь;

4. заборону розробки, поширення і використання інформаційної зброї;

5. попередження загрози виникнення інформаційної війни;

6. визнання безпеки застосування інформаційної зброї щодо критично важливих структур як зброї масового ураження;

7. створення умов для рівноправного і безпечного міжнародного інформаційного обміну на основі загальновизнаних норм і принципів міжнародного права;

8. попередження використання інформаційних технологій і засобів впливу на суспільну свідомість з метою дестабілізації суспільства і держави;

9. розробки процедури взаємного інформування та попередження транскордонного несанкціонованого інформаційного впливу;

10. створення системи міжнародного моніторингу для відстеження загроз в інформаційній сфері;

11. створення міжнародної системи сертифікації технологій і засобів інформатизації і телекомунікацій (в тому числі програмно-технічних) щодо гарантій їх інформаційної безпеки;

12. створення механізму контролю виконання умов режиму міжнародної інформаційної безпеки;

13. створення механізму врегулювання конфліктних ситуацій у сфері інформаційної безпеки;

14. розвитку систем міжнародної взаємодії правоохоронних органів з попередження і припинення правопорушень в інформаційному просторі;

15. гармонізації на добровільній основі національних законодавств для забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.