Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Нормотворча діяльність ООН





Крутських А. Кримаренко Г. (м.ж.) + документи ООН Нормотворча діяльність ООН має першочергове значення для вирішення проблеми міжнародної інформаційної безпеки. Вперше ця проблема розглядалася на 53 сесії ГА ООН на підставі доповідей Генерального Секретаря ООН (К. Анана) та Першого комітету (доповідач М. Захрейн (Єгипет), 18.11.1998р.) „Роль науки і техніки в контексті міжнародної безпеки і роззброєння”, коли було проголосовано (за – 77, переважно держави Південної Америки, Африки, Тихоокеанського регіону та Близького Сходу, тобто, країни, що розвиваються; проти – 43, переважно держави Північної Америки, Європи, Балтії, Австралії та Нової Зеландії, утримались – 16, переважно держави СНД, Японія, деякі країни Південної Америки та ПАР) проект резолюції А/С.1/53/L.15 „Роль науки і техніки в контексті міжнародної безпеки і роззброєння”. В ній зазначалися положення про подвійну природу досягнень науки і техніки (як у цивільній, так і у воєнній сферах), про застосування новітніх досягнень у модернізації сучасних озброєнь, зокрема зброї масового ураження, про здатність досягнень науки і техніки здійснювати негативний вплив на міжнародну безпеку. В резолюції підкреслюється, що новітні технології (пристрої, послуги „ноу-хау” подвійного призначення) мають важливе значення для економічного і соціального розвитку держав і водночас висловлюється занепокоєність щодо розповсюдження спеціальних та особливих режимів і механізмів регулювання експорту продукті і технологій подвійного призначення, здатних негативно вплинути на економічний та соціальний розвиток країн так званого „третього світу”.

Визнаючи необхідність регулювання передачі новітніх технологій подвійного призначення (у Заключному документі 12 Конференції глав держав та урядів країн Руху Неприєднання (Дурбан, Південна Африка, 29.08. - 03.9.1998рр.) було визначено проблему жорстких обмежень на експорт у країни, що розвиваються, новітніх матеріалів, обладнання та технологій для використання у мирних цілях. У проекті резолюції вказується на застосування узгоджених, на багатосторонній основі, загальноприйнятих, недискримінаційних керівних принципів, які мають врахувати законні оборонні потреби всіх держав і потреби з підтримання міжнародного миру і безпеки, сприяти використанню досягнень науки і техніки на основі передачі технічних знань та обміну ними в мирних цілях.



В Резолюції було запропоновано державам-членам вжити додаткових заходів із застосування досягнень науки і техніки з метою роззброєння та надання технологій відповідного характеру. Резолюція закликала держави-члени до багатосторонніх переговорів, щоб розробити керівні принципи щодо регулювання міжнародної передачі новітніх технологій подвійного призначення та високих технологій військового застосування. На основі проекту резолюції було прийнято постанову ГА ООН 53/70 „Досягнення у сфері інформатизації та телекомунікацій у контексті міжнародної безпеки” (А/RES/53/70, від 4.12.1998р.) в якій підкреслюється необхідність розробки міжнародно-правової бази у сфері міжнародної інформаційної безпеки, вироблення документів на рівні конвенції та закріплення міжнародних принципів в національних законодавствах.

З ініціативи Росії (у 1996 році Федеральне агентство урядового зв’язку та інформації при Президентові РФ опублікувала аналітичну довідку „Інформаційні озброєння як загроза національної безпеці Росії”, у 1997-1998рр. Державна Дума РФ, потім Міжпарламентська Асамблея СНД звернулась до ООН, НБСЄ та РЄ з пропозицією прийняти міжнародну конвенцію про заборону інформаційних воєн та обмеження обігу інформаційної зброї) на 54 сесії ГА ООН було ухвалено оновлену резолюцію 54/49 від 1.12.1999р. „Досягнення у сфері інформатизації і телекомунікацій в контексті міжнародної безпеки”, якою концепцію міжнародної інформаційної безпеки було визнано глобальною проблемою сучасності. Об’єктивними умовами її прийняття були принципово нові потенціальні загрози для міжнародного миру, зумовлені науковотехнологічним прогресом та глобальною взаємозалежністю всіх сфер життєдіяльності міжнародного співтовариства. В контексті Резолюції запропоновано державам-членам висловитися щодо загальних проблем інформаційної безпеки, розглянути конкретну технологію інформаційних загроз, в тому числі несанкціоноване втручання та неправомірне використання інформаційних і телекомунікаційних систем та інформаційних ресурсів, розробити міжнародні принципи, спрямовані на зміцнення безпеки глобальних інформаційних та комунікаційних систем та боротьбу з інформаційним тероризмом і криміналом.

ГА ООН продовжила роботу над резолюцією „Досягнення у сфері інформатизації і телекомунікацій в контексті міжнародної безпеки” протягом 55 сесії, обговоривши доповіді Генерального Секретаря та представника Першого комітету Р. Габріеля, в яких містився аналіз позицій держав-членів у відповідь на вербальну ноту Генерального секретаря ГА ООН щодо міжнародної інформаційної безпеки. Так, позиція Польщі щодо загальної оцінки проблем інформаційної безпеки та визначення основних понять полягає у констатації впливу ІКТ на світовий розвиток, які стимулюють економіку, полегшують вільні потоки інформації, сприяють зміцненню демократії та свободі слова, формуванню громадського суспільства.



Польща вважає за необхідне заохочувати та забезпечувати подальший розвиток ІКТ та цивільне їх використання. Разом з тим Польща визнає наявність потенційних загроз несанкціонованого втручання або неправомірного використання ІКТ-систем, цілісності критично важливих інфоінфраструктур та інформаційних ресурсів урядових, неурядових, комерційних установ та приватних банків даних. Інформаційна безпека охоплює широкий спекр проблем, зокрема проблем доступу, конфіденційності, наявності і збереження інформації у процесі обробки. Недостатній захист інформаційних ресурсів та ІКТ-систем, що мають життєво-важливе значення для національної безпеки держав, розглядається і як загроза міжнародної безпеки.

 

 






Date: 2015-05-22; view: 200; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2019 year. (0.004 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию