Трансформація фразеологічних одиниць в ЗМІ

Відомо, що ФО завдяки своїм категоріальним ознакам нарізнооформленості та семантичної цілісності, потенційно тяжіють до кількісної та якісної субституції компонентного складу. Фразеологізми як експресивні одиниці, підпорядковуючись у контексті авторським модифікаціям, набувають комбінованої, додаткової експресивності. У сучасній лінгвістиці трансформації розглядаються як фундаментальна властивість мови, яскравий вияв еволюції мови. До трансформаційних процесів у фразеологізмах залучені як інтралінгвістичні (еволюційні) фактори, так і екстралінгвістичні – посилення ролі автора-творця у тексті, або індивідуалізація тексту.

Трансформації ФО, зафіксовані в текстах друкованих ЗМІ, відбуваються у кількох напрямках:

1) семантичні трансформації або зміна значення традиційного фразеологізму (структура ФО залишається незмінною): Йдеться про підприємства, що вже давно мають своїх власників, але через прибутковість стали привабливими для потужних фінансових груп, котрі накинули на “братів менших” око - брати менші – мова йде про тварин, а тут – про менші за розміром та капіталом підприємства; Втім, перший млинець вийшов вдалим, принаймні сміялися в народі з того пам’ятника не дуже – перший млинець глевкий – вживається на позначення чогось такого, що роблять вперше і невдало, тут – щось зроблено вперше (про пам’ятник С.Бубці у Донецьку) і з дуже великою натяжкою вдало, з маркером “іронічно”; При затвердженні Януковича главою уряду обійшлося без опозиціонерів – правда, Ющенку довелося забрати у своїх депутатів картки для голосування: щоб ніхто не скакнув у гречку – скакати в гречку – зраджувати дружині або чоловікові, чи мати нешлюбні зв’язки, тут – зраджувати інтересам блоку “Наша Україна” та подібні ФО;

2) структурні модифікації: *лексична субституція - заміна компонента ФО (значення при цьому залишається незмінним, але набуває додаткової експресивності): Я розумію, звідки ноги ростуть – звідки руки ростуть – що є причиною чогось; Єдине нововведення Піскуна, це публічне озвучення заяв, тоді як у цій справі ще “кінь не валявся” – і кіт не валявся – нічого не робиться; Справа складна: захищати підозрюваного чи навпаки навісити на нього усіх слонів (навісити усіх собак – інтенсивність – слон більший за собаку). Отак, одним фоліантом двох зайців можна прибити - убивати двох зайців (одним махом) домагатися одночасного здійснення двох різних справ; та подібні ФО (великий поділ нафтового пирога, залізна Юля; ні повзком, ні галопом…); семантичне нарощування або розширення значення за рахунок залучення ад’єктивів. У трансформованій моделі змінюється лексико-граматичний склад, і значення всього фразеологізму стає іншим: Для відродження галузі [кіно] потрібно небагато: ентузіазм населення і первинні внески. А далі все піде як по вершковому маслу; Слід зауважити, що прем’єр [В.Янукович] – важковаговик, йому буде надто непросто добратися крізь терни до темно-синіх європейських зірок; Тому єврозірки Януковича світять, але поки що не гріютьнезважаючи на свій досить юний вік, уже знає, почім фунт акторського хліба […] (почім фунт хліба) (УМ, 31.01.04); Каша (біла і ду-у-уже гірка) заварилася; коли у червні 2000 року добрий американський президент Білл Клінтон завітав до Києва […]] тут наявне залучення фонологічних засобів (емфатичний наголос) (йдеться про боротьбу з аудіо- та відеопіратством) та ін. *семантизація ФО або прийом реалізації одного з компонентів у вільному значенні: Потрібно не лише “фільтрувати базар”, але й фільтрувати розмови, коментарі, уміти протиставляти потоку негативної інформації свій контрпотік; *усічення ФО: Десятка з два найкращих людей міста [Черкаси] почали спати і бачити себе у мерському кріслі (спати і в сні бачити – “дуже бажати, хотіти чого-небудь, мріяти про здійснення чогось”; Перші допитувані не вигадали нічого іншого, як вішати локшину, але робили це досить непереконливо (вішати локшину на вуха);

3) цитація або квазіцитація та алюзійне цитування, які є атрибутом мовної гри адресата-адресанта тексту, про що свідчить аналіз заголовків та рубрик статей. Особливий і розповсюждений у наш час вид перетворень ФО стосується висловів епохи соціалізму, які набувають іронічного звучання: “Сухий закон” для столиці або Спроба міської влади “загнати” алкоголь у стаціонарні магазини; А зараз лєпота – хто був ніким, той став усім (про художників поп-арту); Перед Черкасами замерехтів привид нових виборів (привид комунізму); Привид бродить по країні. Привид єдиного кандидата (заголовок статті Н.Тимошенко).

Відбувається їх зниження ФО внаслідок включення в знижено-побутовий контрастний за семантикою і стилістичним звучанням контекст, що створює різкий ефект. Д.Дубін називає подібне явище “стёбом“ або “ёрничанием“). Власне, створюється нова норма, новий варіант публічної мовленнєвої поведінки, який називаємо авторською іронією – авторське кепкування та суб’єктивна оцінка, часто самоіронія. Алюзійне цитування – зниження високого, пародіювання кумирів. Відбувається актуалізація попереднього асоціативного та аперцепційного досвіду адресата, адресант створює натяк на щось широко відоме (цитування, схожа ситуація, асоціація…). Т.Г.Винокур називає це явище “комунікативним співавторством”, у якому провідна роль належить мовній грі – розгадуванню, згадуванню. Народ лягли і просять Кучму на третє президентство? (заголовок) – пані лягли і просять – слова Проні Прокопівни з фільму “За двома зайцями” відразу створють іронічно-жартівливий настрій; Скажи мені, який банк твій, і я скажу тобі, хто ти? – модифікація відомого прислів’я – скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти; Повернення блудного Алі, самоволка якого затягнулася на 11 років (повернення блудного сина); Доки банкір вийде, хтось “лимони виїсть”? (доки сонце зійде, роса очі виїсть) (про мільйони активу банку “Наш банк” та штучне банкрутство банку “Слов’янський”); Мій дім – моя могила (мій дім – моя фортеця) (про трагедію в Азербайджані – завал 5-поверхового будинку та інші. “Гра” з цитатами – улюблений виразовий засіб сучасної публіцистики. Зниження відіграє при цьому ключову роль.

4) контамінація ФО: Кого не візьми [з політиків]…- всі у розквіті літ. Так би мовити, мужчини у власному соку, із додаванням олії та спецій – кому як подобається– контамінація двох фразеологізмів - варитися у власному соку та бути у соку; Цим можна пояснити відмову від участі в саміті президентів чотирьох азійських держав. Їм до Європи, як кажуть, ні повзком, ні галопом (можливо, контамінація – це ще більше підкреслює неможливість дії) (як до неба рачки); “5 капель” обурення для Президента (М.Томенко поставив 5 запитань про свободу слова в Україні) (реклама горілки – “5 капель” чи остання крапля).

“Активна мобільність форми і взаємозаміна компонентів – постійне джерело поновлення експресивності фразеологізму, основна причина актуалізації стійких сполучень у мовленні” Такі перетворення становлять специфіку друкованого тексту ЗМІ, який прагне до оновлення готових схем, їх трансформацій.

Аналіз текстів засобів масової інформації засвідчує такі види фразеологізмів-новотворів як: власне просторічні ФО, жаргонні, обсценні, суржикові, ФО на позначення нових реалій дійсності; трансформовані ФО, які охоплюють семантичні, структурні трансформації, алюзійне цитування, контаміновані ФО.

ВИСНОВКИ

Сучасний публіцистичний текст – динамічний об’єкт дослідження, який відображає рух мовної системи, а також формуються нові тенденції у розвитку мовної ситуації. Попри весь консерватизм і традиційність свого ядра, фразеологічний склад у периферійних частинах – найбільш (поряд із лексикою) рухома частина мовного інвентаря. Мова друкованих ЗМІ є одним із найдинамічніших підстилів публіцистичного стилю, всередині якого лексико-фразеологічний рівень об’єктивно засвідчує значну кількість змін за порівняно короткий часовий відрізок.

У фразеологічному складі сучасної української публіцистики спостерігається значна кількість просторічних елементів, які поділяються такі групи:

- власне просторічні фразеологізми;

- суржикові елементи;

- професійні та молодіжні жаргонізми

- обсценні фразеологічні одиниці

Поява великої кількості нових понять у зв’язку з розвитком технічних засобів, у змінених соціально-політичних умовах зумовлює потребу номінації та образної оцінки явищ дійсності, характерних для нової епохи та появу власне нових ФО.

Спостерігається активне створення афоризмів, пов’язаних з конкретною особою чи подією, використання так званих “фраз дня”, які проходять перевірку на життєздатність у текстах ЗМІ.

Фразеологізми як експресивні одиниці, підпорядковуючись у контексті авторським модифікаціям, набувають комбінованої, додаткової експресивності.

Трансформації ФО, зафіксовані в текстах друкованих ЗМІ, відбуваються у кількох напрямках:

- семантичні трансформації;

- структурні модифікації;

- цитація або квазіцитація та алюзійне цитування;

- контамінація.

Численні фразеологізми-новотвори - явище закономірне, що відбиває економічні, політичні, культурні, суспільні зв'язки і відносини України не тільки в середині країни з іншими державами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Баранник Д.Х. Українська мова на межі століть // Мовознавство. 2001. №3. С.41.

2. Винокур Т.Г. Говорящий и слушающий: Варианты речевого поведения. М.: Наука, 1993. 171 с.

3. Дубин Б. Литературный стёб и современные литературные нравы // Гудков Л., Дубин Б. Идеология бессруктурности: Интеллигенция и конец советской эпохи // Знамя. 1994. №11. С.166-179.

4. Коваленко Б.О. Розмовна лексика та фразеологія в мові сучасних українських газет // Ономастика та апелятиви. 2002. Вип.17. С.54-69.

5. Костомаров В.Г. Языковой вкус эпохи. Санкт-Петербург, 1999. С.184.

6. Ларин Б.А. История русского языка и общее языкознание: Избр. работы. М.: Просвещение, 1977. 224 с.

7. Лотман Ю.М. Структура художественного текста. М.: Искусство, 1970. 384 с.

8. Мокиенко В.М. Славянская фразеология. М., 1989.

9. Парамонов Б. Постмодернизм // Независимая газета. 1995. 26 января.

10. Словник фразеологізмів української мови. К.: Наук. думка, 2003. 1097 с.

11. Тараненко О.О. Колоквіалізація, субстандартизація та вульгаризація як характерні явища стилістики сучасної української мови // Мовознавство. 2002. №4-5. С.33-39.

12. Трубачев О.Н. Этногенез и культура древнейших славян: Лингвистическое исследование. М.: Наука, 1991. 269 с.