Просторічні елементи в ЗМІ

Спостерігаючи за процесами, які відбуваються у фразеологічному складі сучасної української публіцистики, не можна не помітити в ньому значної питомої ваги просторічних елементів. Власне, просторічність – яскрава риса, яка характеризує сучасний публіцистичний текст.

Деякі культурологи, філософи, мовознавці вважають, що подібні явища є цілком природним процесом циклічного розвитку мови від її аристократизації до демократизації, інші стверджують, що це данина моді на постмодернізм, своєрідна “мовна гра”.

Просторічна периферія функціонує у фразеології публіцистики у вигляді семантичних, структурних відхилень від норм літературної мови, які надають текстові зумисної зниженості, фамільярності, іноді – брутальності. Помітна тенденція до “пародійного обігрування освячених традицією жанрових канонів та іронічного висміювання поважних мотивів”. Це своєрідна стилізація під мову середовища, яке не володіє літературною мовою, або “мовна гра” адресанта та адресата мовленнєвої комунікації. Проблему інтертекстуальності – “іронічний, пародійний, театралізований смисл”, момент гри в тексті розглядав ще Ю.Лотман. Використання “лапок” має в публіцистичному тексті особливе прагматичне навантаження. Відбувається не тільки зміна меж стилів – відбувається змішування стилів. Лапки відображають зміну в смислах і взагалі в культурних парадигмах сучасної комунікації.

У просторічних ФО засвідчено:

1) Власне просторічні фразеологізми активно входять в узус засобів масової інформації: Спочатку купу паперів придумали, за які треба віддавати шалені гроші…податкові зміни здатні повністю знищити такі галузі, як сільське господарство, харчова промисловість, книгодрукування, аптечна справа, “накрутити” ціни на житло…; …мені не подобається, коли партія влади, використовуючи абсолютно неконкурентні ресурси, забиває місця в парламенті…; На перший погляд, вона [ситуація] нагадує запорізьку (ті ж дострокові вибори мера), але лише на перший. Якщо ж придивитися – суцільний дурдом “Веселка”.

2) Суржикові елементи: Бо ж той Петкун виглядає зайвим елементом і “найслабшим звєном”; Щоб усілякі нетверезі доброзичливці не закидали, що у вас, мовляв, ще досі “ні в одном глазу”…(тверезий); Але поки що проєвропейська стратегія залишається в тіні “руской рулєткі”, якою залюбки забавляються на Банковій + це назва статті “Руская рулєтка”; Із чітким визначенням, ху є ху (пишеться і вимовляється окремо), й усіма домовленостями, які зідси витікають (грубо – фонічне співзвуччя); Звідси, зокрема, спроба М.Ганнеке провести терапію насильства, позбавивши глядача хеппі енду (КіноТеатр, №2, 2003, с.5); Саспенс, як наркотик, відлучає від інших надбань культури, а незмінний “хепі енд” обіцяє наслідувачам розкішне, безтурботне життя.

3) Проникнення великої кількості професійних та молодіжних жаргонізмів у фразеологічну систему: Автори “музичних перфомансів” вешталися тусовкою, бо “мендельсон йшов у запису”, тобто, як би сказали у поп-середовищі, “під фанеру”; Народ “відривався” за повною програмою до самого заходу сонця; Швидкоплинне нездужання мине, а натомість ви отримаєте оцінку на шару; Проте, смуток, сором і біль трохи розвіялися наступого дня, коли стало відомо, що я даремно “розкатала губу”, увірувавши в якусь ексклюзивність, – насправді президентське вітання потрапило у кожну поштову скриньку; кримінального арго: Як правило, чоловіки, які опинилися у неоднозначній ситуації, в міліцію не заявляють. Це й дозволяяє шахраям вдало “рубати капусту” на “амурному” фронті; В перекладі на людську мову це означає, що ми погані, бо через наші дії американці невдовзі розучаться “капусту” косити (“заробляти гроші”); Тільки от підприємцям на сьогодні дешевше купити імпортний фільм і спокійно “стригти купони”, аніж вкладати гроші у зйомки шедевра…; З листопада того ж року всі 5 українських заводів-виробників дисків постійно перевіряли на “вошивість”….

Яскравий експресивний і прагматичний потенціал жаргонізмів динамізує сучасну комунікацію і всю мовну систему в цілому. Причому ця динамізація пов’язана з факторами, які як поновлюють, так і руйнують її.

4) Обсценні ФО (евфемінізовані обсценізми). Загальну тенденцію до “варваризації” (зниження) мови помітив ще Б. Ларін у 1931 році, В.Г.Костомаров назвав це явище “мовним розкріпаченням” Підкреслений “антиестетизм мови” дозволяє журналістам використовувати табуйовані, іноді “недруковані” одиниці, пов’язані з фізіологічними потребами людини, матюки, лайки тощо: За умов, коли більшість українців є противниками війни в Іраку, голосувати за відправлення на Близький Схід вояків батальйону радіохімічного захисту – здавалося би, те саме, що сходити проти вітру / ФСУМ – до вітру – в туалет,; синоніми: плюнути проти вітру, плюнути в криницю…; До речі, уважні спостерігачі нещодавно раптом помітили,що, маючи нібито власне телебачення (Інтер), есдеки “велику нужду” стали справляти на іншому загальнонаціональному каналі; Реформа по-маленькому – заголовок– про конституційну реформу суду. Підзаголовок – Мала судова потреба.

Посилений інтерес до виразових та оцінних можливостей мови приводить до того, що просторіччя вводиться в текст для досягнення особливих стилістичних, смислових та ілокутивних цілей висловлювання.