Прелюд пам’яті Шевченка. Рондо сі мінор

Фортепіано було улюбленим інструментом композитора, до якого він звертався протягом всього життя, та неодноразово і сам виступав як піаніст. Тож не дивно, що для нього Я. Степовий створив багато ліричних, витончених п’єс, не поминув і більших за обсягом форм Фантазії, Сонати. Проте ближчою йому була все-таки мініатюра, в її швидкоплинних образах, мінливих настроях митець почувався більш природніше. Невеликі прелюдії, мазурки, характерні п’єси складають основну частину його інструментальної спадщини. Серед усіх творів два особливо приваблюють увагу: це “Прелюд пам’яті Шевченка” та Рондо сі мінор.

“Прелюд пам’яті Шевченка” виник під враженням відзначення 50-річчя від дня смерті поета і був написаний наступного 1912 р. Вперше виконаний на літературно-музичному вечорі пам’яті. Т.Шевченка в Москві. Головний образ твору – скорботний, зосереджений, мелодія близька до тужливих українських пісень. Якщо спочатку елегійність, м’яка ліричність переважають у настроях “Прелюду”, то поступово він набуває більш драматичного, піднесеного характеру. Завершення твору звучить патетично, а водночас рішуче, ніби уособлюючи бунтарський, вільнолюбивий і нескорений дух безсмертної поезії Т. Шевченка.

Рондо сі мінор, написане невдовзі після “ Прелюду”, дуже близьке до нього за характером і теж пов’язане з шевченківськими образами. Деякі дослідники навіть відчувають у ньому інтонації “Заповіту”, знаменитої пісні Г.Гладкого.

Воно розпочинається темою, більшенаближеної до історичної пісні, тобто суб'єктивно перевтілює фольклорно-епічне джерело. Ця тема передає стан зачаєної тривоги, болісного роздуму, а карбований маршовий поступ викликає навіть певні асоціації з траурним походом (згадується в цьому контексті знаменита картина Олександра Мурашка "Похорон отамана”). Воно і за побудовою нагадує пісню, тужливу, а разом з тим наче овіяну романтикою героїчного минулого. Початкова сумовита тема поступово набуває більш гострих, драматичних відтінків, в запалі втрачається її лірична елегійність. а навпаки, підкреслюється активність, рішучість. Сплеск до вершини, - і ніби отямившись від пережитого, знову далеким спогадом завершується епічна розповідь.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ:

1. Які сімейні музичні традиції продовжив Яків Степовий? Хто ще з його родичів був професійним музикантом?

2. Чому він вобрав собі саме такий псевдонім? Яким було його справжнє прізвище?

3. Де він отримав спеціальну освіту? У кого з відомих педагогів він навчався, і хто ще з українських композиторів вчився у того ж педагога?

4. Які жанри, образи, настрої переважають в його творчості? Чим зумовлена перевага мініатюр у його музиці?

5. Яким чином пов’язані з образним світом поезії Т. Шевченка його фортепіанні твори?