Тема 7. Росія в середині та другій половині ХVІ ст

1. Соціально-економічний розвиток Росії.

Територія та населення. Розвиток сільського господарства і промислів.

Розвиток міст і збільшення їх кількості. Посилення влади урядової адміністрації. Структура посадського населення.

Розвиток ремісничого виробництва. Початок товарно–ринкових відносин. Поглиблення процесу розподілу праці, поява нових виробництв з обробки металу, шкіри, дерева, глини. Початок виробництва пороху та вогнепальної зброї. Економічне та юридичне становище ремісників.

Розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі, зростання її масштабів. Основні торговельні центри Росії: Великий Новгород, Холмогорки, Нижній Новгород, Москва та ін. Природно–географічний розподіл праці. Товари, що входили в ринковий обіг. Основні напрямки зовнішньої торгівлі. Купецтво та його структура. Накопичення капіталів. Висновки про основні напрямки та динаміку розвитку товарно–ринкових відносин.

2. Політична боротьба у 30–40-х роках.

Прихід до влади Івана ІV після смерті в 1533 р. Василя ІІІ. Розвиток Росії в роки правління регента Івана ІV – Олени Глинської. Проведення грошової та губної реформ. Боротьба за владу між боярськими угрупованнями князів Бєльських, Шуйських і Глинських.

3. Реформи 1550-х років.

Діяльність “Ізбраної ради” та її склад. Скликання в 1549 р. першого в історії Росії Земського собору. Прийняття Законника 1550 р., його структура і зміст. Проведення військової реформи. Обмеження принципу місництва під час воєнних походів. Складання “Уложення про службу” і встановлення єдиного порядку організації збройних сил Росії. Створення постійного стрілецького війська, озброєного вогнепальною зброєю. Створення державної прикордонної служби. Козацтво на службі в держави. Реформа податного обкладення. Введення сохи, яка складалася з різної кількості землі (залежно від її якості) та станової належності її власника. Збільшення старих і введення нових податей і повинностей. Реорганізація центральних органів управління Росії. Структура і функції приказів. Характеристика діяльності Розрядного, Помісного, Стрілецького, Посольського, Розбійного, Земського та інших приказів. Реорганізація місцевого самоуправління. Завершення губної реформи. Скасування кормлінь і створення в ряді регіонів органів земського управління. Остаточне складання апарату державної влади у формі станово–представницької монархії. Падіння уряду А.Ф.Адашева і завершення реформ.

4. Період опричнини в історії Російської держави.

Причини опричнини. Запровадження опричнини в 1565 р. та її територія. Завдання, поставлені перед опричниною. Соціальний склад опричників. Створення апарату опричнини і земщини. Політична боротьба в роки опричнини. Опричний терор і масові страти представників боярської аристократії та духівництва. Розгром опричниками центральних і північно–західних руських земель. Каральний похід 1570 р. на Новгород. Страта І.М.Вісковатого. Суттєве зменшення політичної ролі боярської аристократії та послаблення боярсько–князівського землеволодіння. Перерозподіл земельних фондів на користь дворянства. Виникнення суперечностей серед верхівки опричників. Напад кримських татар на Москву в 1571 р. Скасування опричнини в 1572 р. і перетворення її на “Государів двір”. Значення опричнини для подальшого розвитку Росії.

5. Зовнішня політика Івана ІV.

Східний напрям зовнішньої політики. Передумови приєднання Казанського ханства до Росії. Перші походи проти Казані. Включення територій, населених чувашами і марі, до складу Росії. Будівництво в 1551 р. міста–фортеці Свіязька. Похід на Казань у 1552 р. Приєднання до Росії Казанського ханства і проведення його русифікації. Ліквідація в 1556 р. Астраханського ханства, а у 1557 р. – Великої Ногайської Орди. Приєднання їх земель до Росії. Входження Башкирії до складу Руської держави. Господарське освоєння Поволжя. Боротьба з кримсько–турецькими вторгненнями. Будівництво Тульської засічної межі. Князь М.Воротинський як організатор прикордонної служби на півдні Росії.

Причини й привід Лівонської війни. Початок воєнних дій у 1558 р. Взяття Юр’єва, Нарви і багатьох інших міст. Перемир’я 1559 р. і вступ у Ливонську війну Литви, Польщі і Данії. Розгром Лівонського ордену в серпні 1560 р. і перехід його земель під владу Польщі, Данії і Швеції. Початок воєнних дій між Росією і Великим князівством Литовським. Взяття у лютому 1563 р. міста Полоцька. Зрада і перехід на бік поляків князя А.М.Курбського. Союзний договір зі Швецією 1567 р. Об’єднання Польщі й Литви в єдину державу – Річ Посполиту, її участь у Лівонській війні. Особливості участі російського і білоруського слов’янства у подіях Ливонської війни. Успішний похід руських військ 1577 р. й приєднання значної частини Прибалтики до Росії. Обрання польським королем Стефана Баторія та різка зміна міжнародного становища. Захоплення поляками в 1579 р. Полоцька й облога в 1581 р. Пскова. Героїчна оборона Пскова. Захоплення шведами Нарви і майже всього узбережжя Прибалтики. Укладення в 1582 р. Ям–За польського перемир’я, за яким Росія відмовлялася від Лівонії та Полоцька, але одержала назад захоплені Баторієм російські землі. Укладення в 1583 р. Плюсського перемир’я зі Швецією, за яким Росія втратила Нарву, Ям, Копор’я, Іван–город.

Приєднання Західного Сибіру до Російської держави. Організація Строгановими експедиції на чолі з Єрмаком Тимофійовичем. Будівництво фортець Тюмень і Тобольськ. Господарське освоєння Сибіру російськими селянами, козаками і посадськими людьми.

6. Руська культура.

Визначальні особливості розвитку культури. Досягнення у розвитку медицини, будівельної справи, математики тощо. Розвиток літератури.