Тема 3. Руські та білоруські землі в ХІІ – першій третині ХІІІ ст

1. Розпад Київської Русі на самостійні держави – князівства та республіки.

Міжусобиці та їх наслідки. Загальноруські та земельні з’їзди князів. Склад князівської та вотчинної адміністрації. Функції боярської думи.

Особливості державно–політичного устою і управління окремих слов’янських князівств і республік. Володимиро–Суздальське князівство.

Міжусобна війна 30–х років ХІІІ ст. в південноруських землях. Посилення розбрату слов’янських князів перед татаро–монгольською навалою.

2. Соціально-економічний розвиток слов’янських земель.

Тенденції в розвитку продуктивних сил сільського господарства. Зростання вотчинної форми феодальної земельної власності (князівської, боярської, церковної). Розпад дружинної організації панівного класу на бояр–вотчинників і дворян.

Організація господарства у великій вотчині. Її зв’язок з ринком.

Селянство і селянське господарство. Основні розряди селянського населення та їх економічне та юридично–правове становище в суспільстві. Особливості й динаміка утворення класу феодально–залежних селян. Основні форми їх експлуатації.

Швидке зростання кількості міст та їх населення як результат подальшого розвитку суспільного поділу праці й відокремлення ремесла від землеробства. Зміцнення торговельно–ринкових зв’язків. Створення місцевих ринкових центрів, що зв’язували міста із сільською округою. Соціальний склад городян. Форми організації міського управління. Соціальні протиріччя в містах і форми їх вирішення.

Розвиток ремесла. Диференціація і організація ремісничого виробництва. Удосконалення ремісничої техніки і технологій. Ремісничі об’єднання.

Розвиток внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Основні торговельні центри і торгові шляхи. Купецькі об’єднання.

3. Зовнішня політика слов’янських князівств та республік.

Збройні сили руських і білоруських земель. Їх склад, озброєння і тактика. Інтенсивне будівництво оборонних споруд.

Половецькі держави і розвиток русько–половецьких зв’язків. Участь половців у міжусобних війнах руських князів. Русько–візантійські політичні та церковні зв’язки. Поява на північних і північно–західних кордонах слов’янських земель нових небезпечних противників – Ордена мечоносців і Тевтонського ордена.

4. Культура і побут слов’ян.

Розвиток старих культурних центрів і поява нових. Становлення “поліцентризму” в розвитку слов’янської духовної культури.

Розквіт літописання та його особливості в окремих слов’янських землях. Центри літописання. Воєнна хроніка у Псковському літописі. Міське життя у Новгородському літописі. Ідея сильної великокнязівської влади у Лаврентіївському літописі. Іпатіївський, Радзивілівський літописи й літописець Переяславля Суздальського.

Особливості поширення у слов’янських землях письменності й освіти.

Розвиток слов’янської літератури. “Слово о полку Ігоревім”, “Слово Даніїла Заточника” та “Слово о погибелі Руської землі” як яскраві твори середньовічної літератури і пам’ятники історичної думки.

Широке розповсюдження усної народної творчості. Поява билинних сюжетів: “Саур Леванович”, “Сухман”, новгородських билин про Садка, циклу пісень про князя Романа тощо.

Архітектура. Дерев’яне і кам’яне зодчество слов’янських земель. Складання різноманітних архітектурно–художніх шкіл. Характерні риси будівництва з плінфи у Смоленських, Чернігівських і Рязанських землях. Білокам’яна архітектура Володимиро–Суздальських земель. Характерні риси будівництва з кам’яних брил у новгородських і псковських землях.

Живопис і скульптура. Прикрашання храмів фресками і мозаїкою. Розвиток слов’янського іконопису. Створення ікони “Володимирської богоматері”. Розвиток монументальної скульптури, різьблення по дереву і каменю.

Особливості розвитку побуту в окремих слов’янських князівствах і республіках.

Тема 4. Слов’янські землі під владою Золотої Орди

1. Монголо-татарська навала.

Утворення Монгольської держави. Організація і тактика монголо–татарської армії. Завоювання Китаю, Кореї, Середньої Азії, Ірану і Закавказзя. Перші спроби захоплення половецьких земель.

Битва на р. Калці. Підготовка монголо–татар до походу на половецькі і руські землі. Співвідношення сил. Початок походу на Русь восени 1237 р. Розгром Рязанського князівства. Героїчна оборона Рязані. Розгром Володимиро–Суздальського князівства. Загибель у битвах під Коломною і на р. Ситі майже всієї володимирської раті. Спроба захоплення Смоленських земель. Розгром у 1239 р. Переяславського і Чернігово–Сіверського князівств. Нашестя Батия на Південну Русь. Похід на Європу, розорення Польщі, Угорщини, Чехії та Балканських країн. Всесвітньо–історична роль слов’ян у порятунку європейської цивілізації від багаторічного монголо–татарського поневолення.

Створення в 1242 р. держави Золота Орда. Її суспільно–політичний і державний лад.

Основні політичні й економічні наслідки монгольського завоювання для Русі. Збереження руськими землями своєї державності.

2. Розвиток руських земель під сюзеренітетом Золотої Орди.

Залежність руських земель від Золотої Орди. Виплата данини – “ординського виходу”. Переписи населення 1248 р.

Введення інституту басмацтва і його скасування. Видача ярликів на князювання і надання військової підтримки окремим руським князям у міжусобній боротьбі. Ханський суд для руських князів. Каральні експедиції татар. Утворення в Північно–Східній Русі 15 туменів. Участь руських загонів у війнах у складі монгольських армій. Створення на території завойованих князівств мережі поштових сполучень з постоялими дворами – “ямами”.

Становлення русько–золотоординських відносин при великому князі Ярославі Всеволодовичі. Антиординська політика володимирського великого князя Андрія Ярославича. Укріплення союзу з Ордою в роки великого князювання Олександра Ярославича Невського. Перенесення всіх зусиль на боротьбу проти агресії хрестоносців із заходу.

Посилення роздробленості Північно–Східної Русі. Поява нових реально незалежних князівств. Москва і Твер як центри нових удільних князівств. Перший московський удільний князь Даніїл Олександрович та основні напрями його діяльності. Місце церкви у розвитку руських земель.

Наслідки монголо–татарського панування над Руссю.

3. Соціально-економічний розвиток у середині та другій половині ХІІІ ст.

Вплив монголо–татарської навали на економічний розвиток Русі. Основні тенденції в розвитку сільського господарства

Відновлення ремісничого виробництва. Примітивізація ремесла і збільшення виробництва простих виробів. Поява нових центрів ремісничого виробництва. Розвиток внутрішнього ринку. Перехід першості в політичному й економічному житті до нових міст: Твері, Москви та ін. Зміни в структурі міського населення. Міські анти татарські виступи. Основні підсумки соціально–економічного розвитку руських земель.