Розділ 4: Правила охорони праці при роботі на комп’ютері

Охорона праці є важливим і невід’ємним складником професійної діяльності в будь-якій галузі господарства, у тому числі і в галузі освіти та в засобах масової комунікації. Сучасна освітня та медійна сфери характеризується широким застосуванням комп’ютерної техніки у навчальному процесі, при підготовці до занять, а також у творчій роботі журналіста. Як справедливо зазначає В. Жидецький, «стрімке впровадження компютерів не тільки в сфері управління виробництвом, але також на транспорті, в банківській системі, бізнесі, системі освіти, галузі теле- та радіокомунікацій, у видавничо-поліграфічному комплексі, сфері обслуговування призвело до того, що десятки мільйонів людей у всьому світі виявились втягнутими у взаємодію людини з комп’ютером» [21]. Персональні комп'ютери використовуються при наборі тексту (введення інформації), в діалоговому режимі в процесах редагування, верстки, редагування тексту та художнього оформлення, а також при пошуку й опрацюванні потрібної інформації в мережі Інтернет.

Комп’ютер, будучи електричним приладом і джерелом випромінення, є одним з чинників небезпеки для життя й здоров’я працівників освіти і учнів (студентів) та працівників засобів масової інформації, які можуть зазнавати дії фізичних та психофізіологічних шкідливих виробничих чинників. Не випадково Всесвітня організація охорони здоров’я вважає роботу з персональним комп’ютером постійним чинником стресу. Це стосується як персональних комп’ютерів (ПК) з дисплеями старого зразка, так і сучасних комп’ютерів з рідкокристалічними моніторами та ноутбуків. Найбільш уразливими щодо впливу ПК є зорова, нервова, ендокринна, опорно-рухова та репродуктивна системи організму користувача. Під час роботи на комп’ютерах, до складу яких входять відеодисплейні термінали (ВДТ), на працівників можуть діяти такі небезпечні й шкідливі виробничі чинники:

фізичні:

підвищений рівень шуму на робочому місці (від вентиляторів процесорів та аудіоплат);

підвищене значення напруги в електричному колі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

підвищений рівень статичної електрики;

підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

підвищена напруженість електричного поля;

пряма і відображена від екранів сліпучість;

несприятливий розподіл яскравості в полі зору;

психофізіологічні:

фізичні перевантаження статичної й динамічної дії;

нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Охорона праці користувачів ПК регулюється низкою нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП). Серед них слід назвати Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (ДСанПН 3.3.2.007 – 98), Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00 –1.31 – 10), а також інструкцій та правила, розроблені в установах, організаціях та на підприємствах. Зазначимо, однак, що названі вище НПАОП не поширюються на робочі навчальні місця учнів, студентів у комп'ютерних класах (кабінетах) вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів. Охорона праці в комп’ютерних классах навчальних закладів регулюється іншими НПАОП, наприклад, Державними санітарними правилами та нормами «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах» (ДСанПіН 5.5.6.009-98).

Одним із запобіжних заходів, який допоможе убезпечити учасників навчально-виховного процесу, є вчасно й правильно проведений інструктаж. В інструкції, з якою мають бути ознайомлені учасники навчально-виховного процесу, повинні бути відбиті всі етапи безпечної роботи на комп’ютері: його підготовка до роботи, власне робота, її завершення.

Під час виконання робіт на комп’ютерах необхідно дотримуватися вимог названих вище нормативно-правових актів та інструкцій з охорони праці при роботі на комп’ютері. Названі документи регламентують вимоги до приміщеньДо самостійної роботи на комп’ютерах допускаються особи, які пройшли медичний огляд, навчання з професії, вступний інструктаж з охорони праці і первинний інструктаж з охорони праці на робочому місці. Надалі вони проходять повторні інструктажі з охорони праці на робочому місці один раз на півріччя, періодичні медичні огляди – один раз на два роки.

Основним обладнанням робочого місця користувача комп’ютера є: ВДТ, клавіатура, робочий стіл, стілець (крісло); допоміжним – пюпітр, підставка для ніг, шафи, полиці та ін. Робочі місця з ВДТ повинні бути розташовані на відстані не менше 1,5 м від стіни з вікнами, від інших стін – на відстані 1 м, між собою – на відстані не менше 1,5 м. Відносно вікон робоче місце доцільно розташовувати таким чином, щоб природне світло падало на нього збоку, переважно зліва.

В кабінетах та класах навчальних закладів, де навчання проводиться з застосуванням персональних комп'ютерів, температура повітря повинна бути 19,5 +- 0,5 град. C, відносна вологість повітря 60 +- 5 %, швидкість руху повітря не більше 0,1 м/с.

Робочі місця, обладнані ВДТ, слід розташовувати так, щоб уникнути потрапляння в очі прямого світла. Джерела освітлення рекомендується розташовувати з обох боків екрана паралельно напрямку погляду. Щоб уникнути світлових відблисків від екрана в напрямку очей користувача, спричинених світильниками загального освітлення або сонячними променями, необхідно застосовувати антивідблискові сітки, спеціальні фільтри для екранів, захисні козирки, на вікнах – жалюзі. Фільтри з металевої або нейлонової сітки використовувати не рекомендується, тому що сітка спотворює зображення через інтерференцію світла. Найкращу якість зображення забезпечують скляні поляризаційні фільтри – вони усувають майже всі відблиски, роблять зображення чітким і контрастним.

Під час роботи з текстовою інформацією (у режимі введення даних, редагування тексту й зчитування з екрана ВДТ) найбільш фізіологічним є зображення чорних знаків на світлому (білому) тлі. Розташовувати ВДТ на робочому місці необхідно так, щоб поверхня екрана була в центрі поля зору на відстані 400–700 мм від очей користувача. Рекомендується розташовувати елементи робочого місця таким чином, щоб дотримувалась однакова відстань від очей користувача від екрана, клавіатури, пюпітра.

Робота комп’ютерів супроводжується електромагнітним випромінюванням низьких рівнів, інтенсивність якого зменшується пропорційно квадрату відстані від екрана. Оптимальною для того, хто працює, є відстань 50 см від екрана ВДТ.

Зручна робоча поза під час роботи на комп’ютері забезпечується регулюванням висоти робочого стола, крісла і підставки для ніг. Раціональною робочою позою може вважатися таке положення тіла, при якому ступні працівника розташовані горизонтально на підлозі або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані в горизонтальній площині, верхні частини рук – вертикально, кут ліктьового суглоба коливається в межах 70–90°, зап’ястя зігнуті під кутом не більше 20°, нахил голови – у межах 15–20°.

Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщенні, де виконуються роботи на комп’ютерах, у тому числі на лазерних і світлодіодних принтерах, рекомендується посилювати вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів. Не рекомендується носити одяг із синтетичних матеріалів.

Перед початком роботи слід увімкнути систему кондиціювання повітря в приміщенні (якщо вона є), перевірити надійність установки апаратури на робочому столі. ВДТ не повинен стояти на краю стола. Повернути ВДТ так, щоб було зручно дивитися на екран – під прямим кутом (а не збоку) і дещо зверху вниз; при цьому екран повинен бути трохи нахилений – нижній його край ближче до оператора. Слід перевірити загальний стан апаратури, справність електропроводки, з’єднувальних шнурів, штепсельних вилок, розеток, заземлення захисного екрана.

Необхідно відрегулювати освітлення робочого місця, відрегулювати й зафіксувати висоту крісла, зручний для користувача нахил його спинки.

Усі кабелі, що з’єднують системний блок (процесор) з іншим обладнанням, слід вставляти і виймати тільки за умови вимкненого комп’ютера. Увімкнути апаратуру комп’ютера вимикачами на корпусах у послідовності: стабілізатор напруги, ВДТ, процесор, принтер (якщо планується друкування).

Відрегулювати яскравість свічення екрана ВДТ, мінімальний розмір точки, що світиться, фокусування, контрастність. Не слід робити зображення надто яскравим, щоб не стомлювати очі. Відповідно до санітарних норм рекомендуються:

яскравість свічення екрана – не менше 100 кд/м

відношення яскравості екрана ВДТ до яскравості навколишніх його поверхонь у робочій зоні – не більше 3:1;

мінімальний розмір точки свічення – не більше 0,4 мм для монохромного ВДТ і не менше 0,6 мм для кольорового;

контрастність зображення знака – не менше 0,8 мм

У разі виявлення будь-яких несправностей роботу не починати, повідомити про це керівника.

Працюючи на комп’ютері, слід виконувати такі правила безпечної роботи:

необхідно стійко розташовувати клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її хитання. Разом із тим повинна бути передбачена можливість її повертань і переміщувань. Положення клавіатури й кут її нахилу повинні відповідати бажанням користувача. Якщо в конструкції клавіатури не передбачений простір для опори долонь, то її слід розташовувати на відстані не менше 100 мм від краю стола в оптимальній зоні моторного поля. Під час роботи на клавіатурі сидіти прямо, не напружуючись.

Для зменшення несприятливого впливу на користувача обладнання типу “миша” (вимушена поза, необхідність постійного контролю за якістю дій) слід забезпечити вільну велику поверхню столу для переміщення “миші” та зручного упирання ліктьового суглоба. Під час роботи не допускаються сторонні розмови, шуми, що дратують. Періодично при вимкненому комп’ютері усувати злегка зволоженою мильним розчином бавовняною серветкою пил із поверхонь комп’ютера.

Забороняється самостійно ремонтувати апаратуру, тим більше ВДТ, в якому кінескоп під високою напругою (приблизно 25 кВ); ремонт апаратури виконують тільки спеціалісти з технічного обслуговування комп’ютерів, вони ж раз на півроку повинні відкривати процесор та усувати пилососом пил і бруд, що накопичувалися там, класти будь-які предмети на апаратуру комп’ютера або поряд із нею – це може вивести її з ладу. Для зняття статичної електрики рекомендується час від часу торкатися металевих поверхонь (батарея центрального опалення тощо).

Для зниження напруги роботи на комп’ютері необхідно рівномірно розподіляти й чергувати характер робіт відповідно до їх складності. З метою зменшення негативного впливу монотонії доцільно застосовувати чергування операцій уведення тексту і числових даних (змінювання змісту робіт), чергування редагування текстів і введення даних (зміна змісту й темпу роботи) тощо.

Для зменшення негативного впливу на здоров’я працівників виробничих чинників, пов’язаних з роботою на комп’ютерах, необхідно раціонально організовувати режим праці й відпочинку.

Тривалість регламентованих перерв у робочій зміні доцільно встановлювати залежно від виду й категорії трудової діяльності за ВДТ згідно з таблицею 1.

Таблиця 1

Навантаження за робочу зміну будь-якої тривалості не повинно перевищувати для групи робіт А – 60 000 знаків, для групи робіт Б – 45 000 знаків, для групи робіт В – 6 годин.

Тривалість безперервної роботи за ВДТ без регламентованої перерви не повинна перевищувати 2 години. Тривалість обідньої перерви визначається чинним законодавством про працю й правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства (організації, установи).

Під час 8-годинної робочої зміни регламентовані перерви слід встановити:

– для I категорії робіт за ВДТ – через 2 години після початку зміни та через 2 години після обідньої перерви (кожна тривалістю 10 хвилин);

– для II категорії – через 2 години після початку зміни (тривалістю 15 хвилин), через 1,5 й 2,5 години після обідньої перерви (тривалістю 15 і 10 хвилин відповідно або тривалістю 5–10 хвилин через кожну годину роботи залежно від характеру технологічного процесу);

– для III категорії робіт – через 2 години після початку зміни, через 1,5 і 2,5 години після обідньої перерви (тривалістю 20 хвилин кожна або тривалістю 5–15 хвилин через кожну годину роботи залежно від характеру технологічного процесу).

Під час роботи за ВДТ у нічну зміну, незалежно від групи й категорії робіт, тривалість регламентованих перерв збільшується на 60 хвилин. Під час регламентованих перерв з метою зменшення нервово-емоційного напруження й утоми зорового аналізатора, що розвиваються в користувачів, усунення негативного впливу гіподинамії й гіпокінезії, попередження розвитку позотонічної втоми рекомендується виконувати комплекс вправ виробничої гімнастики, а також у спеціально обладнаних приміщеннях проводити сеанси психофізіологічного розвантаження.

Також слід дотримуватись правил безпечної роботи, працюючи з принтером. Розташовувати принтер необхідно поряд із процесором так, щоб з’єднувальний шнур не був натягнутий. Забороняється ставити принтер на процесор. Перед тим, як програмувати роботу принтера, переконатися, що він перебуває в режимі зв’язку з комп’ютером. Для досягнення найбільш чистих, із високим розподіленням зображень та щоб не зіпсувати апарат, повинен використовуватися папір, зазначений в інструкції до принтера (зазвичай вагою 60–135 г/м² типу Canon NP або Xerox 4024). Зрізи паперу повинні бути зроблені гострим лезом без задирки – це зменшить вірогідність зминання паперу. У разі зминання паперу відкрити кришку й акуратно витяти лоток з папером.Необхідно бути обережним, щоб не обпектися при витяганні аркуша з термозакріплювальної частини обладнання.

Забороняється відкривати кришку валика і торкатися його, а також самому заповнювати тонером використаний валик. У разі погіршення якості друку (сліди тонеру на папері) почистити принтер зсередини від наявних слідів тонеру. Перед чисткою принтер необхідно вимкнути. Сріблястий валик і напрямну паперопровідної системи чистити тільки зволоженою водою серветкою. Так само чистять замок папероподавального лотка.

Слід бути обережним під час чистки термозакріплювальної системи, оскільки вона нагрівається до 200°С. Необхідно бути уважним, щоб тонер не потрапляв на одяг, – він може залишити плями.

Завершувати роботу на комп’ютері теж слід, дотримуючись норм безпеки. Слід завершити і записати в пам’ять комп’ютера файл, що перебуває в роботі.

Вимкнути принтер, інші периферійні прилади, вимкнути ВДТ і процесор. Вимкнути стабілізатор, якщо комп’ютер приєднаний до мережі через нього. Штепсельні вилки витягти з розеток. Накрити клавіатуру кришкою, запобігаючи потраплянню пилу. Упорядкувати робоче місце. Оригінали та інші документи покласти до шухляди столу. Ретельно вимити руки теплою водою з милом.

Вимкнути кондиціонер, освітлення та загальне електроживлення підрозділу.

Рекомендується в спеціально обладнаному приміщенні провести сеанс психофізіологічного розвантаження і зняття втоми із виконанням спеціальних вправ автотренінгу.

Отже, дотримуючись відповідних норм охорони праці при роботі на комп’ютері, користувач зможе убезпечити себе від впливу негативних виробничих чинників.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

1. У разі припинення постачання електроенергії вимкнути комп’ютер у такій послідовності: периферійні пристрої, ВДТ, процесор, стабілізатор напруги; витягти штепсельні вилки з розетки.

2. У разі виявлення ознак горіння (дим, запах гару) вимкнути апаратуру, знайти джерело займання і вжити заходів щодо його ліквідації, повідомити керівника робіт.

3. У разі виникнення пожежі негайно повідомити пожежну частину, ужити необхідних заходів щодо евакуації людей і розпочати гасіння первинними засобами пожежегасіння.