Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Модель ока





Обладнання: модель ока, 2 рухомі освітлювачі на одній щілині, збиральна лінза.

За допомогою зору ми одержуємо близько 90% інформації про навколишній світ. Зорове сприйняття світу – це складний біологічний процес. Його перша стадія – одержання зображення предмета на сітківці за допомогою оптичної системи ока.

Оптичну систему ока складають рогівка,

кришталик, скловидне тіло.

Світло заломлюється в оптичній системі ока і потрапляє на сітківку, де утворюється дійсне, зменшене,

обернене зображення предмета. Зображення викликає нервові збудження. Збудження передаються у мозок людини і формують зоровий образ об'єктів навколишнього світу.

Покажемо дефекти зору. Для цього використаємо рухомі освітлювачі на одній щілині. Розмістимо їх так, щоб вони давали паралельні пучки світла. Навпроти них за допомогою магнітних полосок, закріпимо малюнок ока.

В тому місці де зображений кришталик, встановлюємо лінзу, з фокусною відстанню 14 см. Включаємо освітлювачі і спостерігаємо, як світлові пучки фокусуються кришталиком, на зображенні сітківки. Це показано нормальний зір.

Дослід повторюємо, але змінюємо фокусну віддаль, Якщо змінюємо на 7 см, то світловий пучок фокусується перед сітківкою і виникає близорукість. На сітківці утворюється пляма.

Змінюючи фокусну відстань на 20 см, спостерігаємо далекозорість. Коли світловий пучок фокусується за сітківкою. На сітківці знову утворюється розмита пляма.

9. Будова та дія оптичних приладів.

Обладнання: фотоапарат

1 – об'єктив;

2 – дзеркало;

3 – затвор;

4 – фотоматеріал;

5- фокусуючий екран

7 – призмовий видошукач;

8 – окуляр видошукача.

Будова фотоапарата подібна до будови ока. Роль роговиці й кришталика тут виконує об'єктив, роль же сітківки в плівковому фотоапараті – світлочутлива плівка, а в цифровому – фотоелемент.

 

10. Інерція зору.

Обладнання: відео сюжет «Інерція зору» http://www.youtube.com/watch?v=-KP-KJdMp3U

Інерція зору (в перекладі з латинської – «бездіяльність», «млявість») – фізіологічне явище, що полягає у відставанні виникнення й зникнення зорового відчуття від впливу світлового подразника; проявляється наявністю латентного періоду, виникненням послідовних образів, злиттям світлових мелькань і т. п.

11. Спостереження руху тіл під час стробо-скопічного освітлення.

Обладнання: відео сюжет «Стробоскоп» http://www.youtube.com/watch?v=KvZEbLcL2yk

Стробоскоп (в перекладі з грецької — «кручення», «хаотичний рух» и — «дивлюся») — прилад, який дозволяє швидко відтворювати яскраві світлові імпульси, які повторюються

 

.

 

Стробоскопічне зображення м'яча, який підскакує. Частота спалахів лампи стробоскопа - 25 разів на секунду.

Фізика 11 клас

Хвильова і квантова оптика

1.Світловод.

Обладнання: джерело світла, діафрагма з однією щілиною, модель світловода.

На освітлювачі закріплюють діафрагму з однією щілиною і встановлюють його в лівій частині дошки. Поряд з ним встановлюють вигнуту пластмасову пластинку – модель світловода. Світло проходячи крізь щілину діафрагми повинно зразу попадати в середину пластинки через одну із її бокових граней.

Вздовж всієї довжини пластинки екран залишається не освітленим, але біля його кінця спостерігається світлова пляма. Поява цієї плями дає змогу зрозуміти, що світло, яке поширюється в пластинці, поширюється в середині її за допомогою численного внутрішнього відбивання від її поверхні.

2. Інтерференція світла.

Обладнання: широка посудина з водою, круглий дротяний каркас, три скляні пластинки з різних сортів скла, клей, фотоліхтарик.

Цю роботу доцільно поділити на два етапи:

1) інтерференція світла, відбитого від тонкої плівки;

2) інтерференція світла, відбитого від скляних пластинок з тонким шаром повітря між ними.

Для спостереження інтерференції світла від тонких плівок використаємо мильні плівки. Однак вони нестій­кі, тому виникають труднощі в спостереженні інтерфе­ренції світла. Стійкі тонкі плівки можна дістати з клею БФ або синтетичних лаків. Для цього на кінець сірника або іншого тонкого предмета наберемо краплю клею БФ і доторкнемось до поверхні води. Поверхневий натяг розтягає клей у тонку плівку. Якщо останню роз­глядати під кутом, меншим за 45°(кут між площиною плівки і напрямом спостереження), побачимо яскраву інтерференційну картину. Плівку можна взяти на каркас з дроту і докладно розглянути інтерферен­ційну картину від різних частин плівки.

Щоб спостерігати інтерференцію від тонкого повітря­ного шару, потрібні скляні пластинки з різним ступенем обробки поверхні. Найкраще оброблені поверхні граней скляної призми. Трохи гірше — поверхня дзеркального скла марки ПТ (поліроване технічне) і марки ПБ (полі­роване будівельне). Поверхня віконного скла дуже не­рівна. Для виконання дослідів доцільно виготовити пластинки трьох сортів з різного скла. Щоб їх легко можна було розрізняти, вони виготовляються різних розмірів, наприклад, пластинка № 1 (2X8 см) зі скла ПТ; № 2 (3X8 см) зі скла ПБ; № 3 (4 X 8 см) з ві­конного скла. Пластинку № 1 можна замінити скляною призмою.

Спочатку спостерігають інтерференційну картину від повітряного шару, який утворюється між добре обробле­ними поверхнями. Для цього складають пластинки № 1 і № 2, стискають їх пальцями і спостерігають у відбитому світлі (під кутом, меншим від 45е* до поверх­ні пластинок) інтерференційну картину у вигляді смуг однакової товщини. Якщо один кінець пластинок стис­нути сильніше, а другий — слабкіше, утвориться повіт­ряний клин і смуги будуть паралельні ребру клина. У бі­лому світлі вони райдужні. Коли картину розглядають у монохроматичному світлі, наприклад у червоному світлі від фотоліхтаря, видно світлі (червоні) й темні смуги. Стискуємо пластинки № 1 і № 3, спостері­гаємо, що смуги однакової товщини викривлені. Якщо на поверхні скла № 3 буде «горбочок», то смуга викривлятиметься до ребра повітряного клина, якщо ж «ямка», смуга відхилятиметься; від ребра. Такі досліди ілюструють спосіб перевірки якості обробки поверхонь.

 

 

3. Дифракція світла від вузької щілини та дифракційної ґратки.

Обладнання: чорний папір з різними отворами, джерело світла, безпечні леза, дротина.

Цю роботу доцільно поділити на два етапи:

1) дифракція від круглого отвору;

2) дифракція від вузької щілини;

Дифракцію світла від круглого отвору спостерігають крізь отвори різного діаметра, зроблені в чорному цуп­кому папері або картоні. Як джерело світла викори­стовується лампочка від кишенькового ліхтарика. Розглядаючи лампочку крізь отвори різного діаметра, бачимо різне розширення пучка. Чим менший діа­метр отвору, тим більший діаметр кілець. Відстань від ока до отвору має бути значно більшою за діаметр отвору.

Щілину для спостереження дифракції можна утво­рити, наблизивши губки штангенциркуля на відстань 0,1—0,9 мм, або поклавши поряд дві половинки леза безпечної бритви, або зробивши лезом бритви щілину в цупкому чорному папері чи картоні. Як джерело світла потрібна лампочка з прямою ниткою розжарення. Якщо такої лампи немає, тоді за допомогою проекцій­ного ліхтаря на екран проектують вузьку смужку та роз­глядають її крізь щілину. Щілина повинна бути пара­лельна нитці лампи або вузькій смужці. Мідну дротину діаметром 0,1 —43,3 мм натягують на картонному кар­касі проти віконця шириною 2—3 мм. Для спостере­ження дифракції світла нитку лампи розглядають через цю дротину. Дифракційна картина більш помітна, чим менші розміри отвору або перешкоди.

 

 

4. Дисперсія світла при його проходження через тригранну призму.

Обладнання: трикутна скляна призма, джерело світла.
У лабораторних умовах можна спостерігати дивовижне явище, подібне до веселки. Для цього спрямуємо вузький пучок білого світла на скляну призму. Проходячи крізь призму, пучок білого світла заломлюється, і на екрані утворюється веселкова смужка — спектр.
Поява спектра пояснюється тим, що пучок білого світла являє собою сукупність світлових пучків різних кольорів, а світлові пучки різних кольорів поширюються в одному середовищі з різною швидкістю. Залежність швидкості поширення пучка світла в певному середовищі від кольору пучка називають дисперсією світла.
Зазвичай пучки світла, що мають меншу швидкість поширення, заломлюються більше.

На накладанні трьох основних спектральних кольорів у різних пропорціях ґрунтується, наприклад, кольорове телебачення. Якщо ви подивитеся на екран кольорового телевізора через лупу, то побачите, що зображення складається з дрібних об'єктів червоного, зеленого й синього кольорів.

 

5. Фотоефект на пристрої з цинковою пластинкою.

Обладнання: відео сюжет фотоефект на пристрої з цинковою пластинкою

http://www.youtube.com/watch?v=I-htWbeRpGk.

Герц спостерігав явище, яке згодом стало поштовхом у розвитку квантових уявлень про природу світла. Під час опромінення ультрафіолетовим світлом негативно зарядженої пластинки відбувався сильніший електричний розряд, ніж за відсутності такого опромінення. Як з'ясувалося пізніше, це було проявом явища фотоефекту — виходу електронів з тіла в інше середовище або вакуум під дією електромагнітного випромінювання. Цей вид фотоефекту називають зовнішнім, або фотоелектронною емісією.

Фотоефект є результатом трьох послідовних процесів: поглинання фотона, внаслідок чого енергія одного електрона стає більшою за середню; руху цього електрона до поверхні тіла; виходу його за межі тіла в інше середовище через поверхню поділу.

Фотоелектрони — це електрони, вибиті з поверхні тіла внаслідок фотоефекту

Фізичний зміст роботи виходу в металів полягає в тому, що це мінімальна енергія, потрібна для виходу електрона з тіла у вакуум. Тому, крім хімічної природи металу, вона істотно залежить від стану поверхні тіла.

 

Date: 2015-05-08; view: 1573; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию