Загальні відомості про розбирання та складання двигуна

Розбирання машин е однією з відповідальних операцій при ремонті. Від якості його проведення залежить роботоздатність деталей. За принципом організації розбирання машин може бути стаціонарним і потоковим. Стаціонарне розбиран­ня застосовують в умовах одиничного виробництва ремонту в майстерні за­гального призначення. На спеціалізованих підприємствах робочі місця по роз­биранню машин можуть бути організовані в потокову лінію.

Зняті з машини агрегати і вузли розбирають на нерухомих стендах або на потокових лініях і вкладають у спеціальну тару або контейнери. Отвори, через які може проникнути всередину деталі, вузла або агрегату бруд, І закривають дерев'яними пробками або спеціальними заглушками (різьбові отвори паливних насосів, форсунки, трубки високого тиску тощо). Забороняється розукомплектовувати під час ремонту деталі і вузли машин, які обробляють у складі або балансують: кришки корінних підшипників з блоком, кришки шатунів з шату­нами, перегородки з корпусом заднього моста, противаги колінчастих валів, вал ротора турбокомпресора з колесами турбіни і компресора. При розбиранні ці деталі маркують. На робочих місцях при розбиранні необхідно користуватися справними інструментами і пристроями. Штуцери, гайки, болти із шліцами або гранями відкручують тільки спеціальними ключами. Вузли і деталі, встановлені на ущільнювальних прокладках, знімають обережно, щоб не пошкодити їх. Штифти, втулки і осі вибивають вибивачами з мідними наконечниками і молот­ками з мідними бойками. Шарикопідшипники знімають за допомогою знімачів, пристроїв і преса. При спресовуванні підшипника з вала прикладають зусилля до його внутрішнього кільця, а при випресуванні підшипника з гнізда — до зовнішнього. Забороняється застосовувати ударні інструменти для знімання під­шипників.

Підйомно-транспортне обладнання та пристрої для розбирання і складання машин. При ремонті машин використовують однобалочні (кран-балки), опорні та підвісні крани, оснащені електричними талями ТЕО-25К (0,25 т), ТЕ05-111 (0,5 т), ТЕО-521 (0,5 т), ТЕ1-151 (1 т), ТЕ1-611 (1 т), ТЕ2-5-521 (2 т), ТЕЗ-511 (3,2 т), ТЕЗ-521 (3 т), ТЕ5-521 (5 т), ТЕ5-921 (5т). Швидкість переміщення опорних кранів — 26—40 м/хв, підвісних — 32 м/хв; довжина прольоту кранів — 4,5—28,5 м, підвісних —3,6—18 м.

Консольні поворотні крани застосовують на робочих місцях, де часто повто­рюються операції піднімання і переміщення вантажів на відстань до 6 м по діаметру. Вантажопідйомність консольних кранів становить 0,25—3,0 т, виліт стріли —3—6 м. Для піднімання вантажу на невелику висоту використовують рейкові, гвинтові і гідравлічні домкрати вантажопідйомністю 2,5—5 т або га­ражні гідравлічні домкрати П304, В308, П310 вантажопідйомністю відповідно 6,3; 1,25 і 2,5 т.

Застосовують електромеханічні, гідравлічні та пневматичні підйомники.

Електромеханічний підйомник ОПР-7535 вантажопідйомністю 6,3 т призна­чений для піднімання тракторів ДТ-75М, МТЗ-80, Т-25 на висоту до 300 мм.

Для знімання і встановлення головних передачі і колісних редукторів трак­тора Т-150К розроблено комплект пристроїв ОР-16367, до яких належать при­строї ОР-16304, ОР-15303 і ОР-16303, кожне з яких Складається з гідропідйом­ника з ручним насосом і відрізняється змінним оснащенням.

Пневматичні підйомники С1А1-2,5-10 і С1Д1-5-10 застосовують для передачі вантажів з наземних транспортних засобів на підйомні конвеєри.

Для переміщення об'єктів ремонту з одного робочого місця на інше призна­чені рольганги, конвеєри, крани, спеціальні візки.

Розбирання різьбових з'єднань. Трудомісткість робіт при розбиранні різь­бових з'єднань становить 45 % загальної трудомісткості ремонту машини. Кількість різьбових кріпильних деталей (болтів, гайок) у двигунах внутрішнього згорання становить до 80%, в автомобілях — 60, в комбайнах — до 70% всієї кількості кріпильних деталей.

Для розбирання різьбових з'єднань застосовують ручний і механізований інструмент. До ручного інструменту відносяться різні торцеві (накидні) ключі (Г- і Т-подібні, коловоротні тощо). На потокових лініях або окремих постах, де розбирають значну кількість деталей різьбових з'єднань однакових типороз­мірів, трудомісткість може бути знижена на 15—20 % внаслідок застосування механізованих гайковертів. Гайковерти бувають пневматичні, електричні та гід­равлічні.

Гайковерти з гідравлічним приводом високого тиску типу УНР-10, які жив­ляться від загальної гідростанції, застосовують для різьбових з'єднань з великим крутним моментом. Коефіцієнт корисної дії гідравлічних гайковертів вищай, ніж пневматичних і електричних.

Розбирання з'єднань з натягом. Для забезпечення зберігання деталей при розбиранні з'єднань з гарантованим натягом (втулок, підшипників кочення, шестерень тощо) застосовують різні гвинтові гідравлічні знімачі і преси, а та­кож допоміжні пристрої — надставки, оправки, рознімні кільця тощо. При випресуванні втулок, з корпусів підшипників ковзання надставки повинні відпо­відати розмірам втулок., Діаметр напрямної частини надставки має бути на 0,2 мм менший внутрішнього діаметра нової втулки, а зовнішній діаметр встав­ки — менший зовнішнього діаметра втулки на 0,5 мм.

При випрасовуванні шарикопідшипника з корпуса захвати знімача повинні впиратися в торець втулки. Конічні роликопідшипники припрацьовуються по куту конусності, тому їх не розукомплектовують.

Розбирання заклепочних з'єднань. На тракторах і сільськогосподарських ма­шинах найбільше застосовують заклепки з суцільним стержнем, трубчасті і пів-трубчасті із сталі, міді, латуні і алюмінієвих сплавів. Заклепочні з'єднання роз­бирають при їх ослабленні, або необхідності заміни з'єднаних деталей. Залежно від конструктивних форм вузла, розмірів, форми і матеріалу, заклепочні з'єднан­ня розбирають вручну або за допомогою механізованого інструменту, висвердлю­ючи метал заклепки свердлом, діаметр якого на 0,2 мм менший діаметра отвору під заклепку, пробиваючи заклепку пуансоном на гідравлічних пресах або скобах.

Розбирання шпонкових з'єднань. Шпонкові з'єднання утворюються шпонка­ми: клепковими (з уклоном) і призматичними (без уклону). Відповідно до цього шпонкові з'єднання бувають напруженими і ненапруженими. Клепкові шпонки з головкою виймають із гнізда, забиваючи клин під головку. Шпонку без головки вибивають із гнізда ударами з її протилежного кінця. Деталі, з'єднані призма­тичними, сегментними і круглими шпонками, розбирають ручними гвинтовими знімачами або знімачами з гідравлічним приводом. При розбиранні комбайнів, сільськогосподарських та інших машин для витягання клинових шпонок, які ви­ступають за торець вала, використовують інерційні пристрої (знімачі).