Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Текстові тести 7 page
C. Виражений ціаноз D. Неефективність внутрішньовенного вливання еуфіліну E. *Усі відповіді вірні 671. Найдостовірнішою клінічною ознакою, що вказує на перехід астматичного статусу з I в II стадію, є A. Прогресування задишки B. Наростання ціанозу C. Зникнення раніше чутих сухих хрипів у легенях D. Перевантаження серцево-судинної системи E. *Всі відповіді правильні 672. Найдостовірнішою клінічною ознакою, що вказує на перехід астматичного статусу з II в III стадію, є A. Прогресування дихальної неспрможности B. Наростання ціанозу C. Розвиток виражених психічних порушень D. Тахікардія з порушенням ритму серцевих скорочень E. *Всі відповіді правильні 673. Основними заходами при астматичному статусі є всі перераховані, крім A. внутрішньовенного введення еуфіліну B. Застосування глюкортикостероїдів всередину і внутрішньовенно C. *Використання?2-агоністів D. Застосування полівалентних інгібіторів протеїназ E. Застосування гепаринів і антагоністів кальцію 674. При виникненні в результаті прогресуючого перебігу астматичного статусу синдрому "німої легені" треба A. Збільшити дозування перорально і внутрішньовенно глюкокортикоїдних гормонів B. Використовувати інфузійну терапію з введенням гідрокарбонату натрію C. Провести бронхоскопію і бронхоальвеолярний лаваж D. Зниження легеневої гіпертезії (антагоністи кальцію і АПФ) E. *Застосувати все перераховане 675. При розвитку гіпоксичної коми внаслідок астматичного статусу в першу чергу доцільно вжити наступне A. Підвищити дози глюкокортикоїдних гормонів внутрішньовенно B. Використовувати штучну вентиляцію легень C. Промити дихальні шляхи через інтубаційну трубку D. Боротьба з дихальним ацидозом (інфузії гідрокабонату натрію) і легеневою гіпертензією (антагоністи кальцію і АПФ), нормалізація реологічних властивостей крові (гепарини) E. *Все перераховане 676. Для істеричного нападу, що імітує бронхіальну астму, характерно все перераховане, крім A. інспіраторного характеру задишки B. *Вимушеної пози C. Збудження, метання в пошуках "свіжого повітря" D. Демонстративного поведінки хворого E. нав'язливого страху духоти 677. Хвора на бронхіальну астму в астматичному статусі збуджена, відчуває почуття страху. Найбільш раціональні призначення A. *0.1 мг / кг седуксену B. 10 мл 2.4% розчину еуфіліну в 250 мл 10% розчину глюкози в / в C. Амітриптилін перорально D. 1 мл 1% розчину морфіну гідрохлориду підшкірно E. 40 мг лазиксу
678. При астматичному статусі необхідно A. реоксигенація підігрітим і зволоженим киснем B. Внутрішньовенне введення розчину бікарбонату натрію C. Внутрішньовенне введення гідрокортизону D. Відсмоктування слизу E. *Все перераховане 679. При анафілактичному шоці показано A. *Внутрішньовенне введення великих доз глюкокортикоїдних гормонів B. Підшкірне введення аміназину C. Внутрішньом'язове введення кофеїн-бензоату натрію і кордіаміну D. Інтубація трахеї для зняття бронхоспазму E. Дегідратаційних терапія 680. Під час анафілактичної реакції звільняються всі перераховані речовини, крім A. гістаміну B. повільнореагуючої субстанції анафілаксії C. Гепарину D. Брадикініну E. *Адреналіну 681. У хворої при внутрішньо шкірній пробі на пеніцилін виникли болю в грудях, втрата свідомості, судоми, артеріальна гіпотензія. Ваш ймовірний діагноз A. Тромбоемболія легеневої артерії B. Епілепсійний припадок C. *Анафілактичний шок D. Токсикоінфекційний шок E. Кардіогенний шок 682. При розвитку анафілактичного шоку найбільш ефективним препаратом для невідкладної терапії є A. Норадреналін B. Преднізолон C. Хлористий кальцій D. Димедрол E. *Адреналін 683. В якому випадку при астматичному статусі показано переведення хворого на ШВЛ (штучну вентиляцію легень): A. Порушення свідомості B. Асистолія C. Розвиток фатальних аритмій D. Прогресуюча гіперкапнія E. *Все перелічене 684. Відносними показами для ШВЛ (штучної вентиляції легень) при асматичному статусі є: A. Неефективність інгаляційного введення?2-агоністів B. Неспроможність пацієнта пристосуватися до інгаляційної терапії C. *Прогресуючий ацидоз (pH <7.2) D. Гіпотензія E. Тахікардія 100-120 уд/хв 685. У випадку нападу бронхіальної астми хворий займає вимушене положення A. лежачи на боці B. лежачи на животі C. лежачи на спині D. *сидячи з зафіксованими кистями рук E. стоячи з опущеною головою 686. Що має на меті інфузійна терапія при астматичному статусі: A. Ліквідація гемоконцентрації B. Ліквідація дегідратації C. Розрідження бронхіального секрету D. Корекція електролітного та кислотно-лужного стану організму E. *Все перелічене 687. Що має на меті інфузійна терапія при астматичному статусі: A. Корекція гіпоксемії B. Встановлення чутливості?2-рецепторів бронхів до бронхолітиків C. Ліквідація бронхоспазму D. Ліквідація гемоконцентрації та дегідратації E. *Все перелічене 688. Чим обумовлений бронхообструктивний синдром при бронхіальній астмі? A. Спазмом мускулатури бронхів B. Набряком слизової оболонки бронхів C. Дискринією D. Нічого з переліченого E. *Все перелічене 689. Покази до парентерального введення симпатоміметиків (адреналіну) при астматичному статусі: A. Неефективність інгаляційного введення?2-агоністів B. Неспроможність пацієнта пристосуватися до інгаляційної терапії C. Анафілактична форма асматичного статусу D. Швидка декомпенсація пацієнта E. *Все перелічене 690. Характерним для бронхіальної астми є наявність в харкотинні A. Диплобацил Фридлендера B. *Кристалів Шарко-Лейдена C. Паличок Коха D. Пневмококів Френкеля E. Еритроцитів 691. Спіралі Куршмана бувають у харкотинні хворих на… A. Гострий бронхіт B. Вогнищеву пневмонію C. Крупозну пневмонію D. *Бронхіальну астму E. Рак бронха 692. Якою є задишка при нападі бронхіальної астми? A. Інспіраторною B. Змішаною C. *Експіраторною D. Нема правильної відповіді E. Все перелічене вірно 693. У клініку доставлено пацієнта з нападом бронхіальної астми. Яким буде перкуторний звук над легенями при перкусії? A. Тупий B. Легеневий C. *Коробковий D. Тимпанічний E. Вкорочений 694. У хворої з тяжким нападом бронхіальної астми розвинулась гіпоксична кома. Яка частота дихання характерна для цього стану? A. *6-8. B. 16-18. C. 19-20. D. 21-25. E. 26-28. 695. Виберіть препарат для надання допомоги хворому з нападом бронхіальної астми? A. Дібазол. B. *Еуфілін. C. Димедрол. D. Промедол. E. Кордіамін. 696. У хворого напад бронхіальної астми. Яке вимушене положення він займе? A. Лежачи на боці B. Лежачи на животі C. Лежачи на спині D. *Cидячи, нагнувшись вперед E. Стоячи з опущеною головою 697. Під час нападу бронхіальної астми мають місце… A. апное, компресійний ателектаз легень, гіперкринія B. бронхоектазії, гіпокринія, гіперпное C. гіпотензія в системі легеневої артерії, гідропневмоторакс D. *дискринія, бронхоспазм, набряк слизової оболонки бронхів E. гіпокринія, обтураційний ателектаз легень, гіпокапнія, запалення бронхів 698. У хворого є синдром транзиторної бронхіальної обструкції. Для якого з перечислених нижче захворювань він є найхарактернішим? A. Крупозної пневмонії. B. Гострого бронхіту. C. Ексудативного плевриту. D. Хронічного обструктивного бронхіту. E. *Бронхіальної астми. 699. Кашель з виділенням склянистого густого харкотиння буває при… A. набряку легень B. *закінченні нападу бронхіальної астми C. розрішенні крупозної пневмонії D. прориві абсцесу в бронх E. ексудативному туберкульозному плевриті 700. Які показники пульсу характерні для гіпоксичної коми, зумовленої бронхіальною астмою? A. *<60. B. 60-90. C. 91-100. D. 101-120. E. 121-140. 701. Найчастішою причиною смерті хворих з бронхіальною астмою є: A. *Астматичний статус B. Дифузний пневмосклероз C. Гостра серцева недостатність D. Розвиток гострої емфіземи легень E. Гостра судинна недостатність 702. Які твердження є вірними відносно бронхіальної астми? A. *вимагає постійного лікування B. гіперреактивність бронхів є обов'язковою ознакою бронхіальної астми C. наявність густого харкотиння, в невеликій кількості, що важко відходить D. навіть в період ремісії в бронхах є ознаки запалення E. все перелічене 703. Які твердження є вірними відносно бронхіальної астми? A. завжди є алергія до будь-яких алергенів B. *гіперреактивність бронхів є обов'язковою ознакою бронхіальної астми, навіть в період ремісії в бронхах є ознаки запалення C. основним методом лікування є регулярний прийом В2-агоністів D. обов'язковим є прийом антибіотиків E. все перелічене 704. Назвіть клінічні прояви бронхіальної астми: A. напад задухи B. кашель C. експіраторна задишка D. наявність густого харкотиння, в невеликій кількості, що важко відходить E. *все перелічене 705. Назвіть основні клінічні прояви бронхіальної астми: A. втрата свідомості B. *напад задухи C. підвищення температури тіла D. виділення гнійного харкотиння E. все перелічене 706. Які препарати протипоказані при астматичному статусі, пов'язаному з передозуванням адреноміметиків: A. реополіглюкін B. преднізолон C. *адреналін D. эуфілін E. гідрокортизон 707. Які препарати протипоказані при астматичному статусі, пов'язаному з передозуванням адреноміметиків,: A. адреналін B. мезатон C. ізадрин D. ефедрин E. *все перелічене 708. Для лікування хворого в астматичному статусі використовується усе перераховане, за виключенням: A. оксигенотерапії B. эуфіліну C. кортикостероїдів D. *інталу E. реополіглюкіну 709. При анафілактичній формі астматичного статусу… A. показано введення адреналіну B. доцільне введення эуфіліну та антигістамінних препаратів C. потрібна інтенсивна кортикостероїдна терапія D. показана оксигенотерапія E. *все перелічене 710. Для 2-ої стадії астматичного статусу характерним симптомом є: A. *"німі" зони в легенях B. посилення кашлю C. гіпокапнія D. поява періодичного дихання E. дихання Куссмауля
711. Які з перерахованих поєднань терапевтичних заcобів доцільно використати в лікуванні астматичного статусу? A. рифампіцин + но-шпа + постійна оксигенотерапія B. стрептокіназа + реланіум + эуфілін C. гідрокортизон + інгаляція закису азоту D. *преднізолон + эуфілін + гепарин E. беротек + адреналін + ефедрин 712. Усе перераховане є характерним для 2-ої стадії астматичного статусу, за виключенням: A. вираженої тахікардії B. підвищеного рівня рСО2 C. появи зон "німої" легені D. рО2 нижче 60 мм рт ст E. *появи парадоксального пульсу 713. При яких з перерахованих станів вірогідніший розвиток медіобазального пневмофіброзу та емфіземи легень? A. інфільтративний туберкульоз легень B. пневмококова пневмонія C. бронхіальна астма D. коклюш E. *хронічний обструктивний бронхіт (хронічне обструктивне захворювання леген 714. Ознаки, що свідчать про розрішення астматичного статусу, є: A. припинення відходження харкотиння B. поява "німої" легені C. *послаблення задишки D. поява сухого кашлю E. короткочасна втрата свідомості 715. Першочерговими заходами при важкому астматичному статусі є все крім: A. інфузійної терапії B. *введення антибіотиків C. введення эуфіліну D. введення преднізолону або гідрокортизону E. інгаляція зволоженого кисню 716. Для розвитку астматичного статусу характерно… A. часте серцебиття B. належний ефект бета-2-адреностимуляторів C. продуктивний кашель D. *зникнення хрипів і дихальних шумів над легенями E. притуплення перкуторного звуку 717. Чинниками, що приизводять до розвитку астматичного статусу, є: A. загострення хронічного бронхіту B. проведення діагностичних скарифікаційних проб C. відміна гормональної терапії D. гостра респіраторна вірусна інфекція E. *все перелічене 718. Для важкої бронхіальної астми характерно: A. часті загострення B. фізична активність обмежена C. пікова швидкість видиху менша 60% від належного D. частота дихання більша 30/хвилину E. *все перелічене 719. Для важкої бронхіальної астми характерно… A. пікова швидкість видиху 60-80% від належної B. пікова швидкість видиху більша 80% від належної C. *пікова швидкість видиху менша 60% від належної D. відсутні фізикальні зміни в легенях в міжприступний період E. парціальний тиск СО2 менший 45 mm Hg 720. Які значення об’єму форсованого видиху за 1 сек. (ОФВ1) відповідають персистуючій бронхіальній астмі середньої тяжкості? A. >80 % від прогнозованого значення, відхилення <20 %. B. >80 % від прогнозованого значення, відхилення =20-30 %. C. *60-80 % від прогнозованого значення, відхилення >30 %. D. < 60 % від прогнозованого значення, відхилення > 30 %. E. 55 % від прогнозованого значення, відхилення = 25 %. 721. У хворого на бронхіальну астму крайнім виявом задишки є… A. Дихання Чейн-Стокса B. Дихання Біота C. Дихання Куссмауля D. *Астма E. Диспное 722. Відносними показами для ШВЛ (штучної вентиляції легень) при асматичному статусі є: A. Неефективність інгаляційного введення адреноміметиків B. Неспроможність пацієнта пристосуватися до інгаляційної терапії C. Гіпотензія D. Тахікардія 100-120 уд/хв. E. *Прогресуючий ацидоз (pH <7.2) 723. Інфузійна терапія при астматичному статусі дозволяє добитися… A. Розрідження крові B. Усунення зневоднення C. Покращення виділення бронхіального секрету D. Корекції електролітного та кислотно-лужного стану організму E. *Все перелічене 724. Інфузійна терапія при астматичному статусі дозволяє добитися… A. Корекції гіпоксемії B. Відновлення чутливості? 2-рецепторів бронхів до бронхолітиків C. Ліквідації бронхоспазму D. Ліквідації згущення крові та зневоднення E. *Все перераховане 725. Бронхообструктивний синдром при бронхіальній астмі обумовлений… A. Спазмом мускулатури бронхів B. Набряком слизової оболонки бронхів C. Дискринією D. Порушенням мукоциліарного транспорту E. *Все перераховане 726. При астматичному статусі парентеральне введення глюкокортикостероїдів показане, коли… A. Неефективні інгаляційні?2-агоністи B. Парадоксальна реакція на?2-агоністи C. Розвивається анафілактична форма асматичного статусу D. Виникає швидка декомпенсація пацієнта E. *Все перечислене 727. Про активність гломерулонефриту завжди свідчить наявність: A. гіпертензії B. гіалінових циліндрів C. гематурії D. креатинеїнмії E. *нефротичного синдрому 728. Найбільш характерні лабораторні ознаки гострого пієлонефриту? A. нейтрофільний лейкоцитоз B. прискорення ШОЕ C. підвищення активності ферментів в крові D. *значна лейкоцитурія E. наявність активних лейкоцитів в сечі
729. Які результати УЗД нирок найбільш інформативні для вторинного хронічного пієлонефриту? A. нерівність контурів нирок B. зменшення розмірів нирок C. *деформація чашечно-лоханкової системи D. збільшення розмірів нирок E. деформація нирки 730. Для лікування первинного пієлонефриту застосовують всі перераховані препарати, крім: A. ампіциліну B. паліну C. бісептолу D. невіграмону E. *преднізолону 731. Який з наведених препаратів є препаратом вибору для лікування пієлонефриту у вагітних: A. *ампіокс B. тетрациклін C. стрептоміцин D. левоміцетин E. гентаміцин 732. Який обов'язковий симптом для гострого гломерулонефриту? A. бiль в попереку B. лейкоцитурiя C. *гематурiя D. артерiальна гiпертонiя E. набряки 733. Що особливо потрiбно обмежувати в дiєтi хворому на гострий нефрит в першi днi захворювання? A. Вуглеводи B. жири C. рiдину D. *куховарську сiль E. бiлки 734. Найбiльш характерна трiада симптомiв при гострому пiєлонефритi: A. спрага, анорексiя, нудота B. блювота, пронос, бiль в животi C. дизурiя, полакiурiя, нiктурiя D. *озноб, бiль в попереку, дизурiя E. болi в кiстках, суглобах, м'язах 735. Головна лабораторна ознака пiєлонефриту: A. виражена цилiндрурiя B. лiпiдурiя C. *переважання лейкоцитурiї над гематурiєю D. переважання гематурiї над пiурiєю E. протеїнурiя бiльше за 2 г/добу 736. Основний принцип первинної профiлактики хронічного пієлонефриту: A. уникати переохолодження B. *усунення порушень уродинаміки C. санація вогнищ хронічної інфекції D. уникати прийому сульфаніламідних препаратів E. вживання достатньої кількості рідини 737. Найчастішим етiологiчним фактором гострого гломерулонефриту є: A. *гемолiтичний стрептокок групи А B. вiруси C. стафiлококи i пневмококи D. кишечна паличка E. гриби 738. Який шлях розповсюдження інфекції найчастіше має місце при первинному пієлонефриті: A. По просвіту сечоводу (міхурово-сечовідний рефлюкс). B. По стінці сечоводу. C. *Гематогенний. D. Лімфогенний. E. По нирковій мисці. 739. Хвора В.21р. знаходиться на лікуванні з приводу пієлонефриту. Які зміни в сечі є найбільш характерними для первинно-хронічного пієлонефриту з порушенням функції нирок: A. Протеїнурія, що перевищує 3,5 г/л, лейкоцитурія. B. *Лейкоцитурія, гіпоізостенурія. C. Лейкоцитурія, бактеріурія. D. Циліндрурія, гематурія. E. Протеїнурія,що перевищує 1г/л,бактеріурія. 740.. Вкажіть синдром, який не зустрічається при хронічному пієлонефриті? A. Сечовий. B. *Нефротичний. C. Больовий. D. Інтоксикаційний. E. Дизуричний. 741. Які клітинні елементи переважають в ділянках запалення ниркової тканини при гострому пієлонефриті: A. *Лейкоцити B. Плазматичні клітини C. Нейтрофіли D. Еозинофіли E. Базофіли. 742..Які зміни концентраційної здатності нирок характерні при хронічному пієлонефриті: A. *Гіпоізостенурія. B. Ізостенурія. C. Гіперстенурія. D. Гіпостенурія. E. Олігурія. 743. На який період призначається суворий ліжковий режим при гострому гломерулонефриті? A. до ліквідації сечового синдрому B. до нормалізації температури C. *до ліквідації набряків і нормалізації тиску D. на 3 – 5 днів E. на 10 – 14 днів 744. При гострому гломерулонефриті в сечовому осаді будуть виявлені: A. *Білок і еритроцити B. Білок і кристали солей сечової кислоти C. Лейкоцити D. Лейкоцити і гіалінові циліндри E. Еритроцити і кристали оксалату кальцію 745. Проба за Нечипоренком дає змогу визначити: A. Фільтраційну функцію нирок B. Концентраційну функцію нирок C. Азотовидільну функцію нирок D. *Кількість формених елементів крові в 1 л сечі E. Інкреторну функцію нирок 746. Проба за Зимницьким дає змогу оцінити в динаміці обстеження та лікування: A. Інкреторну функцію нирок B. *Концентраційну функцію нирок C. Гомеостатичну функцію нирок D. Азотовидільну функцію нирок E. Фільтрацій функцію нирок 747. Антикоагулянтна терапія показна при наступних варіантах перебігу гломерулонефриту: A. Зі сечовим синдромом B. Зі сечовим синдромом і гематуричним компонентом C. За наявності стійкої АГ D. *З нефротичним синдромом E. З гостронефритичним синдромом 748. Пієлонефрит найбільш часто викликається: A. Кишечною паличкою B. Стрептококами C. *Стафілококами D. Вірусами E. Грибами
749. На який період призначається строгий ліжковий режим при гострому гломерулонефриті? A. до ліквідації сечового синдрому B. на 1-3 дні C. *до ліквідації набряків і нормалізації тиску D. на 3- 5 днів E. на 10 – 14 днів 750. Обов’язковою умовою розвитку пієлонефриту є: A. Наявність артеріальної гіпертензії B. Наявність серцевої недостатності C. *Порушення пасажу сечі D. Наявність надлишкової ваги тіла E. Наявність ниркової недостатності 751. Прогресування хронічного гломерулонефриту переважно зумовлюється: A. Наявністю інфекції B. *Гемодинамічними змінами в ниркових клубочках C. Імунними зрушеннями D. Порушенням пасажу сечі E. Наявністю гіперурикемії 752. Для хронічного пієлонефриту при УЗД-дослідженні найбільш характерним є: A. Стоншення кіркового шару B. Наявність кристалів уратів C. Наявність кристалів оксалатів D. Збільшення розмірів нирки E. *Ущільнення чашечко-мискового комплексу 753. Для лікування пієлонефриту слід призначити: A. Антибіотики B. Уросептики C. Препарат для поліпшеня пасажу сечі D. НПЗН E. *Усе перераховане 754. Проба за Нечипоренком дає змогу визначити: A. Фільтраційну функцію нирок B. Концентраційну функцію нирок C. Азотовидільну функцію нирок D. *Кількість формених елементів крові в 1 л сечі E. Інкреторну функцію нирок 755. Для лікування пієлонефриту слід призначити все, крім: A. Антибіотики B. Уросептики C. Препарат для поліпшеня пасажу сечі D. НПЗН E. *Преднізолон 756. При гострому гломерулонефриті в сечовому осаді виявляють: A. *Білок і еритроцити B. Білок і кристали солей сечової кислоти C. Лейкоцити D. Лейкоцити і гіалінові циліндри E. Еритроцити і кристали оксалату кальцію 757. При хронічному гломерулонефриті які зміни будуть в крові? A. підвищення білірубіну; B. *підвищення креатиніну; C. зниження ШОЕ; D. підвищення холестерину E. підвищення трансаміназ.
758. При хронічному пієлонефриті проведено біохімічний аналіз крові. Які зміни можуть бути? A. підвищення рівня глюкози в крові; B. підвищення білірубіну; C. *підвищення креатиніну; D. зниження?-амілази E. підвищення лужної фосфатази 759. Оглядова рентгенограма нирок дозволяє визначити: A. стан чашково-мискової системи; B. розміщення сечоводів; C. *розміри нирок; D. стан клубочкового апарату нирок; E. наявність пухлини. 760. Чим характеризуються набряки при гломерулонефриті? A. появляються ввечері; B. спочатку з’являються на нижніх кінцівках; C. спочатку з’являються на верхніх кінцівках; D. *з’являються на лиці вранці; E. зразу з’являється анасарка. 761. В сечі виявлено змінені еритроцити. Яке їхнє походження? A. *гострий гломерулонефрит; B. сечокам’яна хвороба; C. гострий цистит; D. паранефрит; E. рак сечового міхура 762. Яке захворювання не спричиняє гострої затримки сечі? A. *Гострий пієлонефрит B. Гострий простатит C. Розсіяний склероз D. Гіперплазія та рак сечового міхура E. Травми сечового міхура 763. При пієлонефриті вагітних для вияснення характеру відтоку сечі з нирок використовують: A. *Хромоцистосокпію. B. Внутрішньовенну урографію. C. Цистоскопію. D. Радіоізотопну ренографію. E. Інфузійну урографію. 764. Проявом якого процесу є озноб при пієлонефриті? A. Інфікування сечових шляхів B. Лихоманки C. *Прориву бактерій у кровоносне русло D. Порушення відтоку сечі E. Порушення фільтраційної здатності 765. При якій формі пієлонефриту маса нирки збільшується? A. При первинному B. При вторинному C. При емфізематозному D. *При ксантогрануломатозному E. При гестаційному 766. Найбільш характерний фактор для виникнення первинного пієлонефриту: A. Погрішності в дієті B. Порушення пасажу сечі C. *Зниження імунореактивності організму D. Порушення гемодинаміки у нирці E. Цукровий діабет 767. Найчастіше збудником гострого пієлонефриту є: A. *Кишкова паличка B. Протей C. Стрептокок D. Вірус E. Хламідія 768. Пієлонефрит,- це є захворювання: A. Аутоімунне B. Алергічне C. Судинне D. *Інфекційно-запальне E. Спадкове 769. Якою є тривалість антибактеріальної терапії при гострому серозному пієлонефриті? A. 2 тиж. B. 1 міс. C. 6 міс. D. *2 міс. E. 2 роки. 770. Найчастішим ускладненням при гострому пієлонефриті є: A. Гіпотонія B. Гіпертензія C. Гостра ниркова недостатність D. *Паранефрит E. Серцево-легенева недостатність 771. В аналізі сечі в перші 48 годин при первинному гострому пієлонефриті спостерігається: A. *Бактеріурія, протеінурія B. Піурія C. Піурія, еритроцитурія D. Циліндрурія E. Гематурія, протеінурія 772. Лікувальна тактика гострого пієлонефриту вагітних: A. Анальгетики, спазмолітики B. Антибіотики, відвари сечогінних трав C. *Катетеризація або стентування сечоводу, антибіотики, спазмолітики D. Тепло, антибіотики, фізіотерапевтичні методи E. Спазмолітики, сечогінні трави 773. Пієлонефрит серед ниркових захворювань посідає: A. *Перше місце B. Друге місце C. Третє місце D. Четверте місце E. П’яте місце 774. Характерним мікробним збудником при пієлонефриті є: A. Стрептокок B. Протей C. *Кишкова паличка D. Хламідія E. Синьогнійна паличка 775. Яка патогенетична особливість визначає клінічний перебіг вторинного пієлонефриту? A. Порушення лімфовідтоку B. Венозний застій C. Вірулентність мікробної флори D. *Мисково-ниркові рефлюкси E. Гіпоксія 776. Чим найчастіше ускладнюється гострий первинний пієлонефрит? A. Гідронефрозом B. Нефрогенною гіпертензією C. *Апостематозним нефритом D. Піонефрозом E. Некротичним папілітом 777. Для лікування первинного гострого пієлонефриту використовують? A. *Антибіотики, сульфаніламіди, уросептики, фітодіуретики. B. Сульфаніламіди, спазмолітики. C. Антибіотики, уросептики, гемостатики. D. Антибіотики, спазмолітики, фітодіуретики. E. Сульфаніламіди, вітамінотерапія, спазмолітики. 778. Причинами пієлонефриту вагітних є: A. Порушення харчуання вагітних. B. Механічний тиск вагітної матки на сечоводи, асимптоматична бактеріурія. C. Нейрогуморальні зрушення, вроджені аномалії. D. *Механічний тиск вагітної матки на сечоводи, нейрогуморальні зрушення, асимптоматична бактеріурія. E. Вроджені аномалії, асимптоматична бактеріурія. 779. Який основний шлях проникнення інфекції в нирку при гострому пієлонефриті? A. *Гематогенний B. Урогенний C. Ятрогенний D. Висхідний E. Лімфогенний 780. Яка найпоширеніша форма гострого пієлонефриту? A. Гнійна B. Некротична C. *Серозна D. Гнійно-некротична E. Фіброзна 781. Найбільш характерний симптомо-комплекс гострого пієлонефриту: A. Бактаріурія B. Озноб та гектична лихоманка C. Лейкоцитурія, біль D. Гематурія та лейкоцитурія E. *Біль в поперековій ділянці, озноб та гектична температура Date: 2015-06-08; view: 600; Нарушение авторских прав |