Главная Случайная страница



Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника







Медичне забезпечення змагальної та тренувальної діяльності спортсмена





Змагання пред'являють до організму спортсмена граничні вимоги. Тому медичне забезпечення змагань, що має своєю метою збереження здоров'я спортсменів, попередження травм і захворювань, створення найбільш сприятливих умов для досягнення спортивного результату, має дуже велике значення і є в нашій країні обов'язковим.

Тренер поряд з лікарем несе пряму відповідальність за збереження здоров'я спортсменів. Тому він повинен добре знати питання організації і змісту медичного забезпечення, активно допомагати медичному персоналові, негайно вживати заходів у тих випадках порушень правил і умов змагань, що загрожують здоров'ю спортсменів, при захворюванні або травмі негайно направити потерпілого до лікаря, разом з ним вирішити питання про можливості продовження змагання, уміти зробити потерпілому першу допомогу.

Медичне забезпечення змагань здійснюється лікарсько-фізкультурною службою і територіальними лікувально-профілактичними установами охорони здоров'я за заявками організаторів змагань. Присутність лікаря обов'язково на великих змаганнях (починаючи з районного масштабу), на змаганнях з видів спорту, сполученим з підвищеним ризиком травматизму (бокс, боротьба, фехтування, гімнастика, велосипедний, гірськолижний спорт, автомотоспорт і ін.) або з особливо великим і тривалим навантаженням (спортивна ходьба, марафонський біг, велопробіги й ін.), а також на змаганнях, проведених у ускладнених умовах середовища (середньо- і високогір'я, несприятливі кліматичні умови й ін.). Інші види змагань, а також змагання в системі масової фізкультурно-оздоровчої роботи можуть обслуговуватися середнім медичним персоналом. Великі змагання з великою кількістю учасників обслуговуються бригадою лікарів, середнього і молодшого медперсоналу під керівництвом головного лікаря, що на правах заступника судді входить до складу суддівської колегії. Його рішення, що стосуються здоров'я учасників, санітарно-гігієнічних і погодних умов, техніки безпеки і допуску учасників, обов'язкові для спортсменів, суддів і організаторів змагань. Медична служба змагань повинна розташовувати всіма необхідними засобами для надання першої допомоги і транспортування потерпілих у заздалегідь виділені для цього медичні установи. Оргкомітетові або суддівській колегії повинний бути представлений план медичного забезпечення змагань і звіт про їхнє закінчення.



У першу чергу перевіряється правильність допуску учасників — оформлення заявки, відповідність віку і кваліфікації установленим вимогам. Допуск повинний бути даний не раніше чим за 10—15 днів до початку змагань; підпис лікаря і печатка медичної установи ставляться в прізвища кожного учасника змагань. У сумнівних випадках лікар може провести додаткове обстеження спортсмена.

Попереджувальний і поточний санітарний контроль за станом місць змагань, розміщення і харчування учасників здійснюється відповідно до діючих правил медичною службою змагань разом з місцевою санітарно-епідеміологічною станцією (СЭС). До початку змагань вони знайомляться із санітарно-гігієнічними умовами й епідеміологічною обстановкою в місцях їхнього проведення, із санітарно-технічним станом спортивних споруджень, інвентарю й устаткування, допоміжних приміщень, душових, місць харчування, мед-пунктів і ін.; проводять санітарно-хімічний і бактеріологічний аналіз питної і технічної води. У ході змагань здійснюється поточний контроль, по маршрутах трас проводиться «санрозвідку».

Лікар проводить санітарно-просвітню роботу з учасниками змагань і тренерами. Організатори змагань і адміністрація спортивних баз, на яких проводяться змагання, несуть відповідальність за санітарний стан об'єктів і дотримання встановлених санітарних вимог. При їхньому порушенні лікар робить офіційну заяву в суддівську колегію і разом з організаторами змагань уживає заходів усуненню недоліків. Якщо ці міри виявляться недостатніми, лікар має право заборонити проведення змагань.

Спостереження за учасниками змагань з метою попередження захворювань, травм, перенапруги проводиться у формі опитування і вибіркових обстежень. Обов'язковому обстеженню учасники підлягають при наявності скарг на стан здоров'я, ознак захворювання або фізичної перенапруги, травм і т.п. Безпосередньо перед змаганнями в деяких видах спорту (марафонському бігу, спортивній ходьбі, боксі) проводиться додатковий лікарський огляд, у плаванні й інших водних видах спорту — зовнішній огляд для виключення шкірних захворювань, у видах спорту з ваговими категоріями — короткий огляд одночасно з щотижневим зважуванням.

При захворюванні, травмі, фізичній перенапрузі, слабкої фізичної підготовленості учасників, відсутності передбачених правилами захисних пристосувань, невідповідності одягу і взуття правилам проведення змагань, а також при раптово виниклій погрозі для здоров'я спортсменів (різке погіршення погоди) лікар має право заборонити проведення змагань або зняти зі змагань окремих учасників, про що він повинний офіційно довести до відома суддівську колегію.



Профілактика простудних і інфекційних захворювань здійснюється за допомогою постійних спостережень за учасниками змагань, контролю за температурою повітря, вентиляцією приміщень, одягом, взуттям, санітарним станом місць відпочинку, роздягалень, душових. На великих (особливо на міжнародних) змаганнях відповідно до конкретної епідеміологічної обстановки встановлюється перелік необхідних вакцинацій і перевіряється наявність в учасників відповідного документа (так називаного сертифіката).

Для попередження шлунково-кишкових захворювань особливе значення має контроль за харчуванням: санітарним станом місць збереження, готування і видачі продуктів, їх підбором, калорійністю і готуванням. Меню і режим харчування встановлюється на підставі розроблених для спортсменів норм збалансованого харчування з урахуванням виду спорту, енерговитрат, часу року.

Регулярно проводиться відповідна санобробка місць змагань, розміщення і харчування спортсменів. Обслуговуючий Персонал проходить лікарський огляд для виключення шкірно-інфекційних захворювань.

Для попередження спортивного травматизму необхідно звертати особливу увагу на стан місць змагань, спортивного інвентарю й устаткування, одяги і взуття учасників, огороджень і захисних пристосувань, приміщень для відпочинку наявність теплого душу й інших відбудовних засобів. Заздалегідь ознайомити учасників з небезпечними місцями трас змагань, виключити зустрічний рух, присутність безпосередня на трасах глядачів і транспорту. Профілактична робота повинна проводитися спільними зусиллями тренерів, лікарів, організаторів змагань. Велике значення мають гарна підготовка учасників, достатній рівень їхньої технічної майстерності, знання правил, дисципліна й організованість.

Однієї із самих актуальних задач є надання медичної допомоги захворілим або травмованим учасникам змагань. У місцях змагань і розміщення учасників повинні функціонувати постійні або тимчасові медпункти з черговим медперсоналом, засобами першої допомоги, носилками, санітарним транспортом. На великих комплексних змаганнях з великою кількістю учасників створюються медпункти або поліклініки, що мають необхідні лікарський кабінет, відділення функціональної діагностики, відновлення, ізолятор і невеликі стаціонари.

Якщо змагання зв'язані з переміщенням учасників по трасі, рухливі медпункти розгортаються на старті, фініші і найбільш небезпечних ділянках траси. Суддівська колегія, тренери, контролери на дистанції оповіщаються про розміщення медпрацівників і санітарного транспорту. Спортсменів супроводжують санітарні машини. На трасі розташовуються і пункти харчування. Лікувальні установи зобов'язані в будь-який час приймати постраждалих спортсменів. Санітарний транспорт і медперсонал можуть залишити свої місця лише після приходу на фініш останнього учасника. Для розшуку відсутнього спортсмена і надання йому допомоги суддя і лікар мають право залучити будь-якого учасника змагань.

Досвід показує, що в тренованих спортсменів адаптація до навантажень, що дозволяє без небезпеки для здоров'я брати участь у змаганнях, зв'язаних зі зміною добового режиму, погодних і кліматичних факторів, настає відносно швидко (на протязі 2—4 днів), при недоліку кисню у вдихуваному повітрі (змагання в середньо- і високогір'я) — повільніше.

Лікарські спостереження в цих умовах повинні бути особливо ретельними. Необхідно проводити більш часті обстеження з урахуванням даних самоконтролю (сон, апетит, самопочуття, працездатність). Особлива увага варто звертати на відповідну корекцію режиму тренування, харчування, сну, відпочинку, використання відбудовних засобів. Спостереження за спортсменами (особливо що вперше потрапили в нові умови) безпосередньо при виконанні ними тренувальних і змагальних навантажень досить важливо для попередження гострої перенапруги.

 

22. Захворювання суглобово – зв’язкового апарату у спортсменів.

 

Тендоперіостопатії – виникають у л/а спринтерів, у стрибунів, тенісистів. Симптоми: локальна болючість і припухлість м’яких тканин які оточують окістя і сухожилок у вигляді щільних нерівностей. При скороченні і поступовому розслабленні біль, іноді хруст. Функції порушуються лише при виконанні специфічних рухів.

Хронічні захворювання: артози і артрити.

Найчастіше у представників циклічних і ігрових видів спорту

Артоз – хронічне захворювання суглобів дистрофічно – дегенеративного характеру.

Причини:

Перенавантаження які поєднуються з порушенням цілісності хрящового покриття суглобових поверхонь кісток. Довготривалі навантаження призводять до здавлення суглобових хрящів, що супроводжується видавленням з них поживної синовіальної рідини. Внаслідок цього пружність хряща зменшується і він перестає бути достойним амортизатором поштовхів. При продовженні навантажень в хрящі утворюються вогнища пом’якшення, відшарування.

Ознаки:

- тугі ниючі болі, які змушують часто міняти положення кінцівки. З розвитком відчуття болі при навантаженнях, стає постійним і робить неможливим продовження тренувань. Контури суглобів згладжені.

Артрити – запалення синовіальної оболонки суглобу. Зростає в’язкість синовіальної рідини. При гострому перенапруженні відчуття важкості, скованість рухів. Суглоб помірно збільшується, виникає біль при рухах.

 








Date: 2015-06-07; view: 430; Нарушение авторских прав



mydocx.ru - 2015-2021 year. (0.034 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию