Стресовi стани у дiтей

Стрес є особливим функціональним станом (ФС), що виникає внаслідок реакції організму на екстремальний вплив, який сприймається як загрозливий для життя і здоров'я людини. Стрес виникає як комплекс на реакція організму із залученням біохімічних, гуморальних, вегета тивних, поведінкових, емоційних та інших психічних процесів.

Існує багато варіантів означення стресу, які збігаються в тому, що підкреслюють негативний характер цього стану. Найчастіше цей терміни застосовують як синонім загального адаптаційного синдрому, вперше описаного Г. Сельє (1936). Ми будемо дотримуватися такого означення: стрес – це функціональний стан організму, що виникає як наслідок зовнішнього негативного впливу на його психічні функції, нервові процеси чи діяльність периферичних органів.

Біологічною функцією стресу є адаптація. Її призначення полягає в захисті організму від різноманітних загрозливих, руйнівних впливів (фізичних чи психічних) чинників навколишнього середовища – стре-сорів. Тому поява ознак стресу свідчить про те, що людина реалізує певний тип діяльності, спрямованої на протистояння небезпечним впливам стресорів.

Цьому типу діяльності відповідає особливий ФС та комплекс різноманітних фізіологічних реакцій. У міру розвитку стресу змінюються ФС і реакції організму. Отже, стрес - це нормальнее явище у здоровому організмі. Він сприяє мобілізації індивідуальних ресурсів для подолання труднощів, що виникають.

Розрізняють фізіологічні та психологічні стресори.

Фізіологічні стресори безпосередньо впливають на тканини тіла. До них належать біль, холод, висока температура, надмірні фізичні навантаження та ін.

Психологічні стресори – це стимули, які сигналізують про біологічну чи соціальну значущість подій: сигнали загрози, небезпеки, переживання, образи, необхідність розв'язання складних завдань та ін. Відповідно до двох видів стресорів розрізняють фізіологічний та психологічний стреси, причому останній стрес поділяється ще на інформаційний та емоційний.

Інформаційний стрес виникає в ситуації інформаційного перевантаження, коли людина не може впоратися із завданням або не може прийняти правильне рішення в необхідному темпі при високій відповідальності за наслідки цього рішення. Отже, інформаційне перевантаження виникає тоді, коли інформаційне навантаження перевищує можливості людини за умови високої мотивації до виконання роботи.

Емоційний стрес спричинюють сигнальні подразники. Він виникає в ситуаціях загрози, образи, зневаги, а також у конфліктних ситуаціях, коли людина тривалий час не може задовольнити свої біологічні чи соціальні потреби. Універсальними психологічними стресорами, що викликають у людей емоційний стрес, є словесні подразники, які викликають особливо сильну та тривалу дію.

Автор концепції стресу Г. Сельє (1936) розрізняє три його стадії.

Перша стадія стресу (стан тривоги) спричинює мобілізацію адаптаційних можливостей організму. Вона полягає в появі "тріади змін": зростанні активності коркового шару надниркових залоз (1), зниженні активності імунної системи (2) та виникненні виразок у слизовій оболонці шлунка й кишечнику (3).

Друга стадія стресу – стадія опору (резистентності) – полягає в появі адаптації до дії стресора, причому стан тривоги практично зникає, а рівень резистентності організму значно підвищується.

Третя стадія стресу (фаза виснаження) виникає тоді, коли в результаті тривалої дії стресора запаси адаптаційної енергії вичерпуються, знову виникає стан тривоги, і зміни, що виникають, можуть призвести до загибелі організму.

Date: 2015-06-06; view: 712; Нарушение авторских прав