Розподіленість термінів у судженнях

Якщо термін судження взятий у повному обсязі, то він розподілений. Якщо в частковому обсязі, то він не розподілений. Розглянемо, як розподілені терміни в судженнях А, Е, I, О.

1. Судження А (“Усі S є Р ”). “Усі студенти нашої групи (S) склали іспити (Р)”. Суб’єкт “студенти нашої групи” узятий у повному обсязі, отже, він розподілений. Предикат же не розподілений, тому що вони – лише частина тих, що склали іспити, адже їх могли складати й інші групи. Розподіленість термінів у судженнях прийнято зображувати за допомогою колових схем. У даному випадку схема має такий вигляд (рис. 3.1):

Рис. 3.1. Розподіленість термінів у загальноствердних судженнях

Таким чином, у загальноствердних судження S розподілений, а Р не розподілений. Однак у загальноствердних судженнях, суб’єкт і предикат яких мають однаковий обсяг, розподілений не лише суб’єкт, а й предикат. До таких суджень належать виділяючі судження “Тільки S є Р ” або “ S є тільки Р ” (рис. 3.2):

Рис. 3.2. Розподіленість термінів у виділяючих загальноствердних судженнях

Судження Е (“Жодне S не є Р ”). “Жоден студент нашої групи (S) не є невстигаючим (Р)”. І суб’єкт, і предикат узяті у повному обсязі. Обсяг одного терміна повністю виключається з обсягу іншого: жоден студент нашої групи не входить у число невстигаючих, і жоден невстигаючий не є студентом нашої групи. Отже, у загальноствердних судженнях і S, і Р розподілені (рис. 3.3):

Рис. 3.3. Розподіленість термінів у загальнозаперечних судженнях

Судження I (“Деякі S є Р ”) “Деякі економісти (S) – випускники КПУ (Р)”. Суб’єкт цього судження не розподілений, оскільки в ньому мислиться лише частина економістів, тільки деякі економісти належать до числа випускників КПУ. Але й обсяг предиката лише частково включається до обсягу суб’єкта: не всі, а лише деякі випускники КПУ – економісти.

Отже, у частковоствердному судженні ні S, ні Р не розподілені (рис. 3.4):

Рис. 3.4. Розподіленість термінів у частковоствердних судженнях

Виключення з цього правила складають часткововиділяючі судження, предикат яких повністю входить до обсягу суб’єкта. Наприклад: “Деякі батьки, і тільки вони (S), є багатодітними (Р)”. Тут предикат “багатодітні” повністю входить до обсягу суб’єкта “батьки”. Тому тут предикат розподілений (рис. 3.5):

Рис. 3.5. Розподіленість термінів у часткововиділяючих судженнях

Судження О (“Деякі S не є Р ”). “Деякі студенти нашої групи (S) не відмінники (Р)”. Суб’єкт цього судження не розподілений, оскільки взятий не в повному обсязі. Предикат же узятий у повному обсязі, оскільки повністю виключається (рис. 3.6):

Рис. 3.6. Розподіленість термінів у частковозаперечних судженнях

3.1.5. Встановлення відношень між судженнями за правилами логічного квадрата

Досі мова йшла про зв’язок між термінами в одному судженні, тепер розглянемо зв’язок між різними судженнями. Судження, як і поняття, можуть бути порівнюваними й непорівнюваними. Непорівнюваними є судження, що мають різні суб’єкти та предикати. Наприклад, такі судження: “Серед космонавтів є льотчики” і “Серед космонавтів є жінки”. Тут однакові суб’єкти, а предикати різні. Інший варіант: “Серед льотчиків є жінки” і “Серед космонавтів є жінки”. Тут предикати однакові, але суб’єкти різні. І тим більше непорівнюваними є судження, у яких і суб’єкт, і предикат – різні, тобто мова взагалі йде про різне.

Порівнюваними є судження з однаковими суб’єктами та предикатами, але з різними сполучником та квантором. Звичайно їх називають судженнями однакової матерії. Наприклад: “Усі американські індіанці живуть у резерваціях” та “Деякі американські індіанці живуть у резерваціях”. Відношення між порівнюваними простими судженнями А, Е, I, О зазвичай зображуються в логіці у вигляді логічного квадрата (рис. 3.7):