Відношення між поняттями

Поняття знаходяться в певних відношеннях між собою. У першу чергу виділяють порівнювані та непорівнювані поняття.

Порівнюваними називають поняття, що мають певні ознаки, які дають змогу ці поняття між собою порівнювати. Наприклад, преса й телебачення є порівнюваними, вони мають спільне родове поняття “засоби масової інформації ”.

Непорівнюваними називають поняття, що не мають спільних ознак, тому й порівнювати їх одне з одним неможливо. Наприклад, “душа ” й “трикутник ”, “злочин ” і “космос ”, “держава ” та “симфонія ”. Вони належать до різних, вельми далеких одна від одної галузей, не мають спільного родового поняття, на основі якого їх можна було б співставляти одне з одним.

У логічному відношенні можуть знаходитися лише порівнювані поняття. Правда, ступінь порівнюваності теж може бути різним. Наприклад, що спільного між настільки, начебто, відмінними поняттями, як “космічний корабель ” і “авторучка ”? І ті, й інші – витвір людського генія. Здатність знаходити спільне у зовсім, здавалося б, неспівставлюваних поняттях – ознака геніальності й служить логічною основою дотепності. Наприклад, у Козьми Пруткова: “Базіка схожий на маятник: і той, і другий треба зупинити”. “Спеціаліст подібний до флюсу: повнота його однобічна”. Проте інколи, навпаки, начебто, близькі за змістом поняття виявляються непорівнюваними, наприклад, “підприємство ” та “економіст підприємства ”.

Порівнювані поняття поділяються на сумісні та несумісні.

Поняття, обсяги яких повністю або частково співпадають, називаються сумісними. Існують три види відношення сумісності: 1) тотожність; 2) перетин (перехрещування); 3) підпорядкування (субординація).

1. У відношенні тотожності знаходяться поняття, у яких мислиться один і той самий предмет. Обсяги цих понять повністю співпадають (хоча зміст різний). У відношенні тотожності знаходяться, наприклад, поняття Персія та Іран (Іран раніше називався Персією), Ленінград та Санкт-Петербург, автор “Кобзаря ” і Т. Шевченко.

Відношення між поняттями прийнято зображувати за допомогою колових схем, які називаються колами Ейлера. Кожне коло в них означає обсяг поняття, а кожна точка всередині цього кола – предмет, який під цей обсяг підпадає.

Так, відношення між двома тотожними поняттями повинне бути зображене у вигляді двох повністю співпадаючих кіл А й В (рис. 2.1):

Рис. 2.1. Відношення тотожності

2. Відношення перетину (перехрещування). Напевне, суть його зрозуміла вже з самої назви – їх обсяги частково перетинаються, тобто обсяг одного частково входить до обсягу іншого й навпаки. Зміст цих понять різний.

Наприклад, у відношенні перетину знаходяться поняття “економіст” (А) і “викладач ” (В): деякі викладачі є економістами (також як деякі економісти – викладачами). За допомогою колових схем це відношення зображується у вигляді двох кіл, що перетинаються (рис 2.2):

Рис. 2.2. Відношення перетину (перехрещування)

У частині кіл, що співпала (заштрихована частина схеми) мисляться ті економісти, які є викладачами, у частині кола А, що не співпала – економісти, що не є викладачами, у частині кола В, що не співпала – викладачі, що не є економістами.

3. У відношенні підпорядкування (субординації) знаходяться поняття, обсяг одного з яких повністю входить до обсягу іншого, становлячи його частину.

У такому відношенні знаходяться, наприклад, поняття “економіст” та “бухгалтер”. Обсяг одного поняття ширше обсягу іншого поняття, адже крім бухгалтерів є багато інших економістів. Поняття “бухгалтер” повністю входить до обсягу поняття “економіст” (рис. 2.3):

Рис. 2.3. Відношення підпорядкування (субординації)

Поняття, що має більший обсяг і включає обсяг іншого поняття, називається підпорядковуючим (А), поняття, що має менший обсяг і становить частину обсягу іншого поняття – підпорядкованим (В).

Якщо у відношенні підпорядкування знаходяться два загальних поняття, то підпорядковуюче поняття називається родом, підпорядковане – видом. У нашому прикладі поняття “бухгалтер” буде видом за відношенням до поняття “економіст”. Поняття може бути водночас видом (за відношенням до більш загального поняття) і родом (за відношенням до поняття менш загального). Так, поняття “економіст” за відношенням до поняття “професія” буде вже не родом, а видом. Відношення між трьома підпорядкованими одне одному поняттями можна зобразити так (рис. 2.4):

Рис. 2.4. Відношення між трьома підпорядкованими одне одному поняттями

Якщо у відношенні підпорядкування знаходяться загальне та одиничне (індивідуальне) поняття, то загальне (підпорядковуюче) поняття є видом, а одиничне (підпорядковане) – індивідом. У такому відношенні, наприклад, будуть знаходитися поняття “бухгалтер” і “бухгалтер Петренко”.

Поняття, обсяги яких не співпадають ні повністю, ні частково, називаються несумісними. Ці поняття містять ознаки, що виключають співпадіння їх обсягів.

Існують три види відношень несумісності: 1) співпідпорядкування; 2) протилежність; 3) суперечність.

1. У відношенні співпідпорядкування знаходяться два або більше понять, що не перетинаються, які підпорядковані спільному для них поняттю. Наприклад, “ялина” (В), “береза” (С), “дерево” (А). Поняття, що знаходяться у підпорядкуванні до спільного для них поняття, називаються співпідпорядкованими.

У колових схемах це відношення зображується так (рис. 2.5):

Рис. 2.5. Відношення співпідпорядкування

2. У відношенні протилежності знаходяться поняття, одне з яких містить певні ознаки, а інше – ознаки, несумісні з ними. Такі поняття називаються протилежними. Обсяги двох протилежних понять складають у сумі лише частину обсягу спільного для них родового поняття, видами якого вони є й якому вони співпідпорядковані. Такі, наприклад, відношення між поняттями “чорний” і “білий”, “відмінник” і “невстигаючий” (рис. 2.6):

Рис. 2.6. Відношення протилежності

Пунктиром добудований повний обсяг родового поняття (скажімо, “кольори”), оскільки воно не дане, але може бути утворене.

Поняття В містить ознаки, несумісні з ознаками поняття А. Обсяги цих понять не вичерпують у своїй сумі все поняття «кольори», тому що крім чорного й білого існує багато інших кольорів.

3. У відношенні суперечності знаходяться поняття, одне з яких містить певні ознаки, а інше ці самі ознаки виключає.

Обсяг двох суперечних понять становить увесь обсяг роду, видами якого вони є та якому вони співпідпорядковані.

Наприклад, якщо замість «білого» і «чорного» візьмемо “білий” і “не білий”, то відношення протилежності перетворюється на відношення суперечності. Тут уже “третього не дано”: або білий, або не білий. Графічно це зображується так (рис. 2.7):

Рис. 2.7. Відношення суперечності

У відношенні суперечності знаходиться будь-яка пара позитивних і негативних понять: “парний” і “непарний”, “дружній” і “недружній”, та деякі інші.