Поняття – форма мислення, у якій відображені істотні ознаки предметів та явищ, узяті в єдності

Для утворення поняття необхідно виділити істотні ознаки предмета. Це досягається за допомогою логічних прийомів: порівняння, аналізу, синтезу, абстрагування й узагальнення.

Щоб скласти поняття про предмет, треба перш за все порівняти даний предмет з іншими предметами, знайти ознаки, які роблять його схожими з одними та відрізняють від інших. Наприклад, ручка буде мати істотну загальну ознаку з олівцем (предмети для письма), але не з блокнотом.

Таким чином, логічний прийом, що встановлює схожість або відмінність предметів дійсності, називається порівнянням. Порівнюючи ряд предметів, ми встановлюємо наявність у них певних спільних ознак, що притаманні певній групі предметів.

Щоб виділити ознаки предмета, треба в думці розчленувати предмет на його складові, елементи, сторони. Уявне розчленування предмета на складові називається аналізом. Це може бути в прямому сенсі – розбір на частини – взяли, розібрали ручку, упевнилися, що головна її частина – це стержень, який пише, значить, це й є істотна ознака. Але це може бути просто аналіз різних боків для знаходження істотних ознак. Наприклад, візьмемо ряд предметів – барабан, кашкет, парасольку та пістолет, і виділяємо в них спільні ознаки. Так, перші три предмети – це кругле, натягнуте. Йдемо далі. Перший, другий і четвертий можуть бути пов’язані з військовою службою. Не зупиняємося, пробуємо виділити ще які-небудь сторони. Третя спроба: кашкет, парасолька та пістолет – засоби захисту. Ми бачимо, що ця ознака – істотна, оскільки описує призначення цих предметів у всіх випадках, тому саме вона дає нам змогу об’єднати їх в одне поняття.

Вивчивши окремі деталі, необхідно відновити в мисленні предмет у цілому. Уявне поєднання частин предмета, розчленованого аналізом, називається синтезом. Синтез – прийом, протилежний аналізу. Разом з тим обидва прийоми передбачають і доповнюють один одного. Після того, як ми виділили істотні ознаки та здійснили синтез, ті самі предмети сприймаються зовсім по-іншому.

Виділивши за допомогою аналізу ознаки предмета, ми з’ясували, що одні з цих ознак мають істотне значення, а інші такого значення не мають. Зосереджуючи свою увагу на істотному, ми абстрагуємося від неістотного. У нашому прикладі ми змогли абстрагуватися від таких зовнішніх ознак предметів, як круглість, натягнутість тощо.

Уявне виділення окремих ознак предмета й відволікання від інших ознак називається абстрагуванням. Розглянути який-небудь предмет абстрактно – значить відволіктися (абстрагуватися) від інших ознак.

Ознаки предметів, що вивчаються, ми можемо поширити на всі схожі предмети. Ця операція здійснюється шляхом узагальнення, тобто прийому, за допомогою якого окремі предмети на основі притаманних їм однакових властивостей об’єднуються в групи однорідних предметів. Завдяки узагальненню істотні ознаки, виявлені в окремих предметів, розглядаються як ознаки всіх предметів, до яких можна застосувати дане поняття. Так, ознака «захисний засіб», виявлена в названих вище предметів, може бути розповсюджена й на інші предмети – зварювальну маску, акваланг тощо.

Таким чином, установлюючи схожість (або відмінність) між предметами (порівняння), розчленовуючи схожі предмети на елементи (аналіз), виділяючи істотні ознаки й відволікаючись від неістотних (абстрагування), з’єднуючи істотні ознаки (синтез) та поширюючи їх на всі однорідні предмети (узагальнення), ми утворюємо одну з основних форм абстрактного мислення – поняття. Поняття виконують дві основні функції:

1. Пізнавальна. Будучи результатом попереднього пізнання, вони служать потім засобом подальшого пізнання. Це здійснюється на основі такої операції, як застосування поняття або підведення під поняття. Наприклад, виробивши поняття «речовина» шляхом узагальнення твердих тіл, рідин та газів, ми поширюємо його на нові види речовин, наприклад, на плазму.

2. Комунікативна. Поняття – засіб спілкування.

Тепер, коли ми узнали, як утворюються поняття, можна приступати до їх вивчення.