Єдність чуттєвого пізнання й абстрактного мислення

Ми вже переконалися, що існують дві форми пізнання людиною дійсності – чуттєве пізнання й абстрактне мислення (ясновидіння, телепатію та інші паранормальні явища ми зараз до уваги брати не будемо). Ми також переконалися, що лише за допомогою мислення можна об’єктивно пізнати дійсність. Але для того, щоб зробити цю дійсність об’єктом логічного осмислення, необхідно дістати хоча б якусь інформацію про неї. Зробити це ми можемо виключно за допомогою наших п’яти органів чуття. Тобто для того, щоб робити висновки про те, що Сонце обертається навколо Землі або ж Земля навколо Сонця, ми повинні спочатку це Сонце побачити.

Отже, пізнання починається з відображення навколишнього світу органами чуття, які дають нам безпосередню інформацію про дійсність та є джерелом усіх наших знань. Це безпосереднє відображення світу. Мислення ж є відображенням опосередкованим. Світ проникає до свідомості людини через відчуття. Мислення – перероблення цього чуттєвого матеріалу. Мислення ще можна назвати відображенням узагальненим. Воно відволікається, абстрагується від зовнішніх понять, даних про предмет або явище чуттєвим пізнанням, і бере в них загальне, істотне. Наприклад, щодо поняття “людина”, вага, колір тощо – це чуттєві поняття, неістотні ознаки. Мислення ж знаходить зв’язок між людьми – мова, здатність мислити.

Було б, однак, неправильно розглядати абстрактне мислення окремо від чуттєвого пізнання. Насправді вони перебувають у нерозривній єдності. Чуттєве пізнання вже містить у собі певні зачатки узагальнення. Скажімо, ми говоримо: пахне трояндою. З одного боку, це відчуття. З іншого – ми класифікуємо цей запах як запах троянди, якої тут немає, що й становить передумову переходу до абстрактного мислення, яке, якою б значною не була його роль, спирається лише на чуттєве пізнання. Якщо воно ґрунтується не на чуттєвому пізнанні, а на тому, чого немає насправді, то це вже клінічний випадок маячні.

Звідси ми можемо зробити висновок, що повноцінний процес пізнання включає як чуттєве пізнання, так і абстрактне мислення.

Особливе місце в пізнанні займає практика. Тому ми й не повинні випускати з уваги мету, для досягнення якої ми все це розглядаємо, тобто розкриття структури мислення. Але як структуру, так і зміст мислення ми можемо виразити тільки через слова, через мову. Тому перейдемо до наступного питання нашої лекції.