Ландшафтні умови як інтегральний фактор формування стану навколишнього середовища

В ландшафтному відношенні територія міста Харкова належить до лісостепової зони Лівобережної України.

Харків як система взаємопов’язаних різноманітних міських ландшафтів сформувався в умовах зміни природних екосистем в процесі будівництва та функціонування міста. В першу чергу важливе значення займає роль кліматичних умов та рельєфу місцевості на структуру забудови, а отже й на характер розподілення в межах міського середовища забруднюючих речовин, які в процесі взаємодії природних потоків енергії та речовини з промисловими відвалами, звалищами, викидами тощо, формують природно-техногенні кругообіги речовини та енергії. Історично відомо, що Харків почав забудовуватися з низьких терас та заплав річок Харків та Лопань, це зумовило формування ядер локального забруднення ґрунтового покриву та ґрунтових вод, а самі річки перетворилися у природну систему очищення міського середовища.

Густа забудова центральної частини міста викликала застої забрудненого повітря у зв’язку з частими інверсіями і штильовими погодами, які стали частими особливо завдяки з розвитком автотранспорту, що змусило авторів проекту реконструкції центральної частини міста, що обговорювався наприкінці 80-х років, розпочати реалізацію ряду архітектурно-планувальних реконструкцій, націлених на створення ажурної конструкції міста.

На основі природних ґрунтів сформувались антропогенно перетворені грунти. Такі ґрунти підрозділяють на антропогенно поверхнево-перетворені (АПП) – це агроземи ріллі і антропогенно-глибинно перетворені (АГП) – антропоземи. Природні системи під впливом людської діяльності в своїй більшості змінилися, відбулася трансформація компонентів природного ландшафту в міський. Сучасний міський ландшафт знаходиться в стані еволюційного розвитку та зміни. Причинами таких змін можуть бути цілеспрямовані чи необдумані людські дії, естетичні зміни в результаті розвитку міста [14].

Через те, що місто Харків є особою системою антропогенних та природних ландшафтів, класифікація міських ландшафтів є специфічною. Основним законом формування підкласу міських ландшафтів є особливість функціонального значення тієї чи іншої зони міста. Тобто можна розрізнити такі підкласи міських ландшафтів:

· селітебний

· промисловий

· зелені насадження

· транспортний

В свою чергу, ландшафти кожного підкласу поділяються на типи. Підставою для виділення типу є те, що він формується на перехрещенні підкласу міського ландшафту та природного територіального комплексу (ПТК) відповідного рангу (місцевості, урочища). Типи ландшафту поділяються на роди – вони відображають більш дрібну, ніж на рівні підкласів, спеціалізацію й призначення антропогенних міських ландшафтів. Нарешті, вид ландшафту – таксономічна одиниця території, яку можна вважати первинною ячейкою таксономії

Досдідивши карту з геренального плану місту Харкова ми виділяємо такі ряди таксономічних одиниць ландшафту:

1. Селітебний:

а) індивідуальної забудови (Нова Баварія, Журавлівські схили, Немишля, Велика Данилівка, Основа і т. ін.);

б) капітальної забудови (Салтівка, Олексіївка, Рогань, Холодна Гора, Сокольники, Павлове поле і т. ін.).

2. Промисловий та транспортний:

а) енергетичний (виробничі майданчики ТЕЦ-3, ТЕЦ-5, Харківських теплових мереж і т.д.);

б) машинобудівний (виробничі майданчики Харківського тракторного заводу, Харківського заводу тракторних самохідних шасі, Заводу ім. Малишева, виробничого об’єднання “Турбоатом”, Харківського електромеханічного заводу, заводу “Електоважмаш” і т. ін.);

в) хімічний (виробничі майданчики Заводу хімреактивів, заводу “Харпластмас”, лакофарбового заводу “Червоний хімік”, хіміко-фармацевтичного заводу “Червона зірка”, автогенного заводу і т. ін.);

г) будівельної промисловості (виробничі майданчики цеглових заводів, Заводу будматеріалів, Плиткового завод, цементного заводу і т. ін.);

д) легкої промисловості (виробничі майданчики бавовняних та трикотажних комбінатів, швейних фабрик, взуттєвих фабрик та виробничих об’єднань і т.д.);

а) залізничний магістральний (Південна залізнична дорога);

б) залізничний місцевий (залізничні зони південної та південно-західної частин міста зі станціями “Балашовка”, “Диканівка”, “Левада”, “Лосєво”, Дитяча залізниця, трамвай і т.д.);

в) автомобільний магістральний (Білгородське шосе, Московський проспект, Симферопольське шосе, проспект Постишева, Полтавський шлях, вулиця Клочківська, вулиця Шевченка, вулиця Академіка Павлова та ін.);

г) автомобільний внутріміський (вулиця Героїв Праці, проспект Маршала Жукова, вулиця Пушкінська, вулиця Отакара Яроша і т.д.);

д) автомобільний стоянково-парковий (автостоянка біля Салтівського ринку, біля станції метро “Барабашова” і т. ін.).

3. Зелені насадження:

а) сади, ягідники (садові ділянки на Салтовці, в Рогані, в Новоселівці, Новій Баварії і т. ін.);

б) теплиці (Салтівка).

в) лісопаркового поясу (Лісопарк);

г) загальнодоступні (міські сквери, Сад ім. Шевченка, Гідропарк, Основ’янський лугопарк, парк Артема і т.д.);

д) обмеженого користування (санітарно-захисні зони навколо територій промислових підприємств (Харківські теплові мережі, “Турбоатом”, Завод ім. Малишева і т. ін.));

є) спеціального користування (кладовища);

ж) пустирі, що не використовуються (пустирі в районі проспекту 50-річчя СРСР, на Північній Салтовці, в Основі і т. ін.).

4. Гідрологічна мережа

а) річки обласного значення (Харків, Уди, Лопань)

б) водосховища

в) місця рекреації (фонтани)

г) джерела питної води

Визначення ландшафтної неоднорідності на основі аналізу ландшафтної карти міста Харків. Для цього необхідно обчислити площу, яку займає кожна ландшафтна одиниця.(Рисунок 1.1)

Вона буде складатися із суми площ окремих ділянок певного типу, розповсюджених по всій території, що виражається у відсотках. Таким чином, показник ландшафтної неоднорідності(F) обчислюється за формулою:

(1.1)

де і – площа кожної ділянки, яку займає певний ПТК(ПАК);

S_заг – загальна площа території міста Харків.

Отриманні дані були наступними: Загальна площа Харкова – 28697,6 км²; Селітебна зона має розмір 16476,3 км²; Промислова та транспортна – 4946,2 км²; Зона зелених насаджень – 6139,2 км²; Гідрологічна мережа – 1135,9 км².

Рис. 1.1. Ландшафтна диференціація міста Харків

Аналіз отриманих даних дає можливість дати загальну оцінку ландшафтної стійкості до антропогенних навантажень кожної зони окремо.

Загальна оцінка виглядає таким чином, що показник гідрологічної мережі є найменшим (3,9 %), отже вона є найбільш уразливою до шкідливих антропогенних чинників; показник промислової и транспортної зони наступний по уразливості(17,2%); показник зеленої зони має 21,4%, а зона промисловості і транспорту 54,4%. Це вказує на те, що найменш уразливою безперечно є зона промисловості та транспорту.

В умовах міста структура міського середовища визначається не лише (і навіть не стільки) таксономічним положенням даної територіальної одиниці в ряді собі подібних, скільки взаємним положенням одиниць незалежно від їхнього рангу (сусідством, позицією). Це можна пояснити на прикладі двох однотипних ділянок, що знаходяться у типологічно однакових умовах – наприклад, на заплаві однієї з міських річок. Одна частина цієї заплави знаходиться під крутим правим схилом долини (наприклад, у підніжжя Лисої Гори), а інша – поруч з низькою терасою (Лугопарк). Ці типологічно однакові ділянки знаходяться в абсолютно різних позиціях: перша приймає поверхневий та внутришньоґрунтовий стік з просторого схилу й дуже навантажений забрудненнями, друга – існує ніби сама по собі, відчуваючи вплив лише атмосферних випадінь та стоку паводкових вод [7].

Природні та штучні об’єкти утворюють добрі умови для організації відпочинку городян, а також сприяють збереженню деяких рідкісних видів флори та фауни.

Рослинність змінюється під впливом господарської діяльності та збільшенням території міста (забудівля нових територій, звалища та ін.), зменшується біомаса, що позначаться на екологічному режимі міста. Зміна рослинності не може негативно не позначиться на міській фауні (птахи, гризуни, комахи), тому що зміна одного з компонентів ландшафту веде до зміни всього ландшафту в цілому.