Рослинність та тваринний світ як фактор формування стану навколишнього середовища

В умовах інтенсивної урбанізації та індустріалізації в Харкові, як і в інших містах світу, здійснюються процеси як зміни природних, так і появи нових, характерних лише для міських екосистем, рослинних угруповань. Порушення умов зростання, пов’язане з господарською та побутовою діяльністю населення міста, призводить до постійної зміни фітоценозів на певній території, що веде, в свою чергу, до створення сукцесійного ряду.

Значного антропогенного впливу зазнали також рослинний та тваринний світ. Це виявляється насамперед у видовому складі та різноманітності рослинного світу. Рослинність м. Харкова є азональною, тобто не характерною для лісостепової зони, в якій знаходиться місто.

Біля жилих будівель вирощують фруктові дерева та чагарники – з дерев: вишню, черешню, сливу, грушу, яблуню, шовковицю, абрикосу; з чагарників: малину, барбарис, аґрус.

Вздовж доріг висаджують значною мірою тополі пірамідальні, чорні, звичайні, чагарники здебільшого знищуються [14].

Особливе місце у формуванні фітоценозів Харкова займають угруповання рудеральних рослин. Вони пристосовані до збагачених та незбагачених девастованих місцезростань, до яких належать пустирі, звалища, залізничні насипи, будівельні майданчики, свіжонасипані ґрунти, промислові відвали та ін. Типовими для Харкова є пижмо-полинові, пажитницево-подорожникові та подорожникові-гірчакові асоціації. Рудеральні угруповання саду ім. Шевченка, парку ім. Горького, Лісопарку, а також угруповання садових ділянок представлені асоціаціями підмаренниково-кропивовою, лопуха справжнього, кропиво-яглицевою, а в вологіших місцезростаннях – собачокропиво-лопуховою.

Що стосується лісових фітоценозів (сільвоценозів), то можна сказати, що природні (корінні) ліси збереглися лише у Лісопарку, Журавлівському гідропарку (заплавні ліси) та парку ім. Горького. Типовими для цих територій є горобина, липа, тополя чорна та звичайна, клен гостролистий, ясенелистий, акація біла та жовта, береза, осика, верба, черемха, дуб. Всі міські парки відмічені високим ступенем рекреаційного навантаження через підвищену засміченість та будівельну діяльність. Це призводить до появи і існування паралельно з лісовими фітоценозами угруповань рудеральних рослин.

Зразками природних пратоценозів (лучних фітоценозів) Харкова можуть служити Основ’янський лугопарк та частина території Олексіївського гідропарку. Але в умовах антропогенного впливу (поява стихійних звалищ, яка призводить до зміни ґрунтових умов) лучні фітоценози в результаті інтенсифікації сукцесійних процесів замінюються угрупованнями рудеральних рослин. Лучні фітоценози Харкова представлені асоціацією пажитниці подорожникової, пажитниці багаторічної, подорожника великого, тонконога однорічного, гірчака звичайного, кульбаби лікарської, костриці лучної, лисохвоста колінчастого, щавелю та рослин родини чередові.

В місті можна спостерігати величезне різноманіття захворювань дерев.

а) хвороби, зумовлені впливом метеорологічних факторів (вітер, блискавки, низькі чи високі температури);

б) хвороби, зумовлені несприятливими ґрунтовими умовами;

в) хвороби, що виникають під впливом антропогенних факторів (накопичення викидів промислових підприємств та транспортних засобів, забруднення ґрунтів вздовж автомобільних шляхів, механічні пошкодження).

Фауна Харкова є дуже різноманітною через паралельне існування природних (корінних) біотопів з біотопами антропогенного походження. Найбільший інтерес представляють види, які мешкають на території житлової забудови та на звалищах, тому що саме вони є розповсюджувачами інфекційних хвороб, таких як енцефаліт, чума, малярія, менінгіт, сказ та ін. та впливають на санітарно-гігієнічні умови міста [5].

Фауна житлової забудови поділяється на фауну будівель та фауну прилеглих територій (смітники, двори, стадіони). До фауни будівель міста треба віднести паразитів людини та домашніх тварин, мешканців домашнього пилу, що представлені різними видами кліщів, домашніх павуків, двокрилих (кімнатні мухи, оводи, комарі (в тому числі, малярійні)), рудий тарган. Особливе місце посідає фауна підвалів. Тут більш-менш сталі температура повітря і відносна вологість, освітлення, а головне, достатньо корму. Тому нерідко тут утворюються трофічні ланцюги з кількома ланками, які включають близько 13 видів павуків, мокриць, багатоніжок, ногохвісток, домового цвіркуна, жужелиць; поширені слимаки, які є шкідниками продовольчих запасів; з ссавців – щур і домова миша.

В прилеглих до будівель місцях мешкають різноманітні птахи: голуб сизий, горлиця, горобець домовий, грак, сорока та інші. Основним джерелом харчування їх є смітники та звалища. Головною проблемою міста є поширення чисельності бездомних котів та собак, які є носіями небезпечних інфекційних захворювань, серед яких перше місце займає сказ.

Однією з найбільш гострих проблем охорони тваринного світу є їх використання і відтворення. Основними причинами незадовільного стану відтворення та збереження рибних ресурсів у водоймах міста та його околиць є невпорядковане використання, порушення гідрологічного режиму, зарегульованість річок, низька ефективність меліоративних заходів.

Важливою особливістю стану рослинного та тваринного світу є те, що на зміну природних умов флори та фауни приходять штучно насаджені людиною рослинні культури, а також практично повністю зникають дикі тварини, на місце яких приходять тварини-носії інфекційних хвороб, недоглянуті бездомні кішки, собаки тощо.