Природна вентиляція відбувається в результаті теплового та вітрового напору

Тепловий напір обумовлений різницею температур, а значить і густини внутрішнього і зовнішнього повітря. Вітровий напір обумовлений тим, що при обдуванні вітром будівлі, з її навітряної сторони утворюється підвищений тиск, а підвітряної — розрідження. Природна вентиляція може бути неорганізованою і організованою. При неорганізованій вентиляції невідомі об'єми повітря, що надходять та вилучаються із приміщення, а сам повітрообмін залежить від випадкових чинників (напрямку та сили вітру, температури зовнішнього та внутрішнього повітря). Неорганізована природна вентиляція включає інфільтрацію — просочування повітря через нещільності у вікнах, дверях, перекриттях та провітрювання, що здійснюється при відкриванні вікон та кватирок.Організована природна вентиляція називається аерацією. Для аерації в стінах будівлі роблять отвори для надходження зовнішнього повітря, а на даху чи у верхній частині будівлі встановлюють спеціальні пристрої (ліхтарі) для видалення відпрацьованого повітря. Для регулювання надходження та видалення повітря передбачено перекривання на необхідну величину аераційних отворів та ліхтарів. Це особливо важливо в холодну пору року. Інфільтрáція (рос. инфильтрация, англ. percolation, seepage, infiltration; нім. Infiltration f) —

1) Процес просочування рідин у пори твердого тіла.2) Процес просочування опадів і поверхневих вод у гірські породи й ґрунт капілярними порами, тріщинами та іншими пустотами і рух цієї гравітаційної вологи від поверхні Землі через зону аерації до рівня ґрунтових вод.

Розрізняють інфільтрацію вільну і нормальну.Вільна інфільтрація — низхідний рух води у вигляді окр. струменів під дією сили тяжіння і частково капілярних сил по тріщинах або каналах.Нормальна інфільтрація — рух води через пори порід зони аерації під дією різниці напорів. Рух інфільтрац. вологи є ламінарним і підкоряється закону Дарсі.При наявності гідравлічних зв'язків у зоні аерації вода, яка інфільтрується, досягає дзеркала ґрунтових вод, при відсутності — утворюється зависла волога, відділена від дзеркала ґрунтових вод і капілярної облямівки сухим «мертвим» горизонтом. Зависла волога витрачається на транспірацію і випаровування і не бере участі в живленні підземних вод. Відношення кількості опадів, що просочуються в ґрунт, до кількості атмосферних опадів називають коефіцієнтом інфільтрації. Його величина в залежності від інфільтраційної здатності ґрунтів змінюється від 1-3% до 25-30%. Швидкість, з якою ґрунт і вся зона аерації може вбирати дощові і талі води, називається швидкістю інфільтрації і звичайно змінюється від дек. см до дек. м на добу.

24.Механічна вентиляція – це примусове видалення з приміщень забрудненого повітря і заміна його на свіже за допомогою вентиляційних агре-гатів. Сукупність вентиляційного агрегату, повітроводів, регулювальних, пускових та інших пристроїв складає вентиляційну систему для конкрет-ного виробничого приміщення.Штучна вентиляція може бути загально обмінною, місцевою та комбінованою.Загально обмінна вентиляція забезпечує створення необхідного мік-роклімату та чистоти повітряного середовища у всьому об’ємі робочої зони приміщення.Місцева вентиляція забезпечує нормалізацію повітряного середови-ща на робочих місцях. Вона може бути припливною (повітряні душі, по-вітряні та повітряно-теплові завіси) і витяжною(вловлювання шкідливих речовин безпосередньо біля місць їх утворення).Достоинства:возможность обрабативать как подаваемий так и удаляемий воздух.Недостатки:большие затрати електроенергии.Отношение количества подаваемого к количеству удаляемого воздуха називается- вентиляційний повітряний баланс.

26. Кратність повітрообміну — це показник, який показує, скільки разів протягом години змінюється повітря в приміщенні. Враховуючи виділення діоксиду вуглецю людиною в спокої, вчені підрахували, що мінімальний об'єм венти­ляції на одну людину в житлових приміщеннях повинен бути не меншим 30 м³ за 1 годину. Оптимальні ж умови повітряного середо­вища для людини, що фізично працює, забезпечуються при об'ємі вентиляції 80-120 м³/год.

Визначається кратність повітрообміну за ф-лою: К=W/V_ПР, год^-1

де V_ПР –обьем приміщення,м³

W-обьемна швидкість повітря,м³/год.