Основні методи аналізу причин травматизму та профзахворювань, їх призначення та зміст

Методи аналізу виробничого травматизму

Найбільш поширеними взаємодоповнюючими методами дослідження виробничого травматизму є статистичний, топографічний і монографічний. При проведенні статистичного аналізу для характеристики рівня виробничого травматизму на підприємстві і в галузі використовують абсолютні та відносні кількісні і якісні показники, засновані на вивченні первинних документів про травматизм. Коефіцієнт частоти травматизму К_ч розраховується на 1000 працюючих:

,

де Н – число нещасних випадків та професійних захворювань, що сталися на підприємстві за звітний період і призвели до втрати працездатності на добу і більше;

С – середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві за той самий звітний період часу.

Якісний показник травматизму К_т, або коефіцієнт тяжкості травматизму (нещасних випадків), характеризує середню втрату працездатності в днях, що припадають на одного потерпілого за звітний період:

,

де Д – сумарне число днів непрацездатності всіх потерпілих, які втратили працездатність на добу і більше під час звітного періоду.

При топографічному методі всі нещасні випадки систематично наносять умовними знаками на плані розташування обладнання у цеху або на ділянці. Накопичення таких знаків на позначці робочого місця або обладнання характеризує його підвищену небезпечність і потребує відповідних профілактичних заходів.

Монографічний метод являє собою поглиблений аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які властиві технологічному процесу, обладнанню, ділянці виробництва. Цей метод дозволяє не тільки проаналізувати нещасні випадки, що сталися, а й виявити потенційні небезпечні фактори, які існують на ділянці технологічного процесу або обладнання, що вивчається, а також використати отримані результати при проектуванні виробництва та для розробки заходів з охорони праці.

Date: 2015-11-15; view: 367; Нарушение авторских прав