Результати дослідження зарубіжного ринку, сприятливі можливості та загрози

У структурі українського експорту до ЄС промислові товари займають 72,2%, сільськогосподарські – 27,8%. Проте спочатку найбільше виграють саме аграрії: 330 млн. євро зекономить на сплаті мит сільськогосподарський сектор, 53 млн. євро – харчова галузь.

Нульові мита застосовані ЄС до 82,2% товарів українського аграрного експорту, 83,4% — до експорту харчової продукції та 94,7% — до експорту промислових товарів. Без мит можна продавати живих тварин та рослини, рибу, ракоподібні, сири, горіхи, фрукти, більшість овочевих, зернових та олійних культур, кондитерські вироби й шоколад, товари легкої промисловості тощо.

Скасування мит не означає, що українська продукція автоматично потрапить до ЄС. Щоб вийти на ринок Європи, продукція має бути не лише якісною, але й відповідати стандартам і нормам безпеки. При цьому, відповідність стандартам ЄС дозволить продавати товари також на ринках третіх країн.

Чи будуть обмеження на експорт українських товарів?

Ні! Кількісних обмежень не існуватиме. До деяких товарів застосовано часткову лібералізацію у вигляді безмитних квот, які дозволять ввозити певні обсяги окремих видів аграрної продукції (яловичину — 12 тис. т на рік, свинину — 20 тис. т на рік, м’ясо птиці — 20 тис. т на рік, молоко — 10 тис. т на рік, пшеницю — 1 млн т на рік, тощо) без сплати ввізного мита.

Навіть за таких умов 99% українського аграрного експорту не підпаде під мита, тому буде вільно надходити на ринок ЄС, якщо стандартів буде дотримано.

Чи можна продати в ЄС більше української продукції?

Потенціал поставок суттєвий, оскільки наразі частка товарів із України не перевищує 1% обсягу європейського ринку. Наприклад, 70,7% експорту продукції легкої промисловості Україна направляла до ЄС, займаючи на його ринку лише 0,43%. І якщо раніше нарощування поставок могло стримувати мито в 6,7-9,2% на одяг, в тому числі з хутра і шкіри, то зараз ці мита зняті.

В експорті до ЄС має зрости частка промислових товарів – від одягу до іграшок.

Що потрібно, щоб скористатися автономними преференціями?

Український експортер має отримати сертифікат походження товару EUR.1, який наразі видає Торгово-промислова палата України. У період автономного преференційного торгового режиму можна також працювати з ЄС в режимі GSP (потрібен сертифікат форми А від Торгово-промислової палати України).

АПТР, який вступив у силу з 23 квітня 2014 року діятиме до першого листопада 2014 року. Після підписання Угоди про асоціацію, включно із ЗВТ, АПТР буде замінено на регламенти, які містяться в Угоді. Проте, оскільки експортні мита в Угоді ідентичні до норм АПТР, складностей із переходом на норми Угоди не виникне.

Для того, щоб отримати право постачати свою продукцію до ЄС, українському підприємству, що виробляє продукцію тваринного походження, необхідно отримати попереднє схвалення виробничих потужностей (бійні, молочні ферми, склади, цехи виробництва тощо). Аналогічне правило діє і для європейських постачальників.

Процедура схвалення потужностей полягає в разовій перевірці наявності всіх необхідних документів (сертифікатів, дозволів, результатів аналізів), що засвідчуватимуть дотримання стандартів і високий рівень якості продуктів. Перелік цих документів буде публічним після набуття чинності Угодою. Перелік товарних груп і видів виробничих потужностей, що підлягають попередньому погодженню, можна знайти у відповідному додатку до Угоди.

В Угоді не лише викладені загальні принципи контролю за поставками харчових продуктів, але й чітко вказана частотність перевірок. Зокрема, частотний показник перевірок молочних продуктів становить 50%, риби та м’яса – 20%, а продуктів бджільництва – не більше 10%. Це означає, що митні органи не зможуть запроваджувати невмотивовані перевірки, таким чином затримуючи партії товарів на кордоні.

Європейські принципи контролю передбачають, що стан продукції відслідковується на кожному з етапів від виробника до споживача, причому це відбувається не через збільшення кількості контролерів, а завдяки впровадженню системи контролю безпечності ХАССП. Із Директивою про загальну безпеку продукції ЄС можна ознайомитися на сайті Мін’юсту України.

ХАССП (англ. НАССР, Hazard Analysis and Critical Control Point) – система аналізу небезпечних факторів і контролю в критичних точках, яка ідентифікує, оцінює та контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів. Оператори ринку харчових продуктів (крім первинного виробництва) зобов’язані впровадити систему НАССР чи процедури, засновані на її принципах, для того, щоб відповідати вимогам європейського й українського харчового законодавства та мати можливість експорту продукції в країни ЄС.

Аби ефективно контролювати безпечність харчових продуктів за допомогою системи ХАССП, виробникам необхідно буде:

- розробити систему ХАССП для конкретного виробництва;

- удосконалити інфраструктуру виробничих потужностей, оптимізувати технологічні та допоміжні процеси з урахуванням обсягів й асортименту виробництва;

- провести навчання працівників;

- підтримувати систему, зокрема, фіксувати й усувати нові загрози та ризики на всіх етапах виробництва

Date: 2015-11-14; view: 372; Нарушение авторских прав