Захисне заземлення та занулення, допустимі значення їх опору в залежності від напруги в установках. Надання першої допомоги при ураженні електрострумом

Захисне заземлення - це навмисне електричне з'єднання з землею або з її еквівалентом металевих неструмоведучих частин, котрі можуть опинитись під напругою. Призначення захисного заземлення - усунення небезпеки ураження людей електричним струмом при появі напруги на конструктивних частинах електрообладнання, тобто при замиканні на корпус.

Згідно з вимогами Правил улаштування електроустановок опір захисного заземлення в будь-яку пору року не повинен перевищувати: 4 Ом, сила струму-10 А. - в установках напругою до 1000 В.

Занулення - це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих неструмоведучих частин котрі можуть опинитися під напругою. Призначення занулення таке ж, як і заземлення: усунути небезпеку ураження людей струмом при пробиванні фази на корпус.

При пробиванні фази на корпус струм йде через трансформатор, фазовий провід, запобіжник, корпус електроустановки, нульовий провід. З огляду на те, що опір при короткому замиканні малий, струм досягає значних величин і захисний пристрій спрацьовує. Для того, щоб відбулося швидке та надійне вимкнення, необхідно, щоб струм короткого замикання перевищував струм установки вимкненого апарата:

І_к.з.≥kІ_ном.

де Ікз - струм короткого замикання, А; Іном - номінальний струм плавкої вставки або струм уставки автомата, А; k - коефіцієнт кратності струму короткого замикання відносно струму уставки.

Електротравма – дія електроструму на організм(розрив м’язів, перелом кісток, розрив сухожилля, металізація шкіри, опіки(4 ступеня), електроліз крові(відмирання червоних кров’яних тілець)).

Найбільш небезпечні схеми включення людини в електроколо: через мозок, через серце.

Перша медична допомога - це комплекс заходів, спрямованих на відновлення або збереження здоров'я потерпілих, здійснюваних немедичними працівниками (взаємодопомога) або самим потерпілим (самодопомога). Найважливіше положення надання першої допомоги - її терміновість. Чим швидше вона надана, тим більше сподівань на сприятливий наслідок.

Послідовність надання першої допомоги: усунути вплив на організм ушкоджуючих факторів, котрі загрожують здоров'ю та життю потерпілих, оцінити стан потерпілого; визначити характер та важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого і послідовність заходів щодо його рятування; виконати необхідні заходи з рятування потерпілих в послідовності терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, здійснити штучне дихання, провести зовнішній масаж серця); підтримати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника; викликати швидку медичну допомогу або вжити заходів щодо транспортування потерпілого до найближчого лікувального закладу.