Економічна ефективність проекту

У процесі виробничо-господарської діяльності перед підприєм­ством постає безліч завдань, ефективне розв'язання яких визначає стабільність його фінансово-економічного стану, ідо відображує ефективність здійснюваних операцій, фінансову незалежність і пла­тоспроможність.

Економі́чна ефекти́вність — це вид ефективності, що характеризує результативність діяльності економічних систем. Основною особливістю таких систем є вартісний характер засобів (видатків, витрат) досягнення цілей (результатів), а в деяких випадках і самих цілей - одержання прибутку. Ефективність визначається відношенням результату (ефекту) до витрат, що забезпечили його отримання.

Саме фінансово-економічний стан становить інтерес для креди­торів при вирішенні питання про надання підприємству позик і кре­дитів, для інвесторів - при схваленні рішень про доцільність здій­снення в нього інвестицій. Крім того, фінансово-економічний стан підприємства є об'єктом постійного інтересу як конкурентів, так і партнерів.

Фінансово-економічний стан підприємства перебуває в центрі уваги керівництва підприємства, оскільки відображує всі позитивні та негативні впливи прийнятих ним рішень на ефективність діяль­ності організації.

Основними джерелами інформації, на підставі якої можна зроби­ти висновки про фінансово-економічний стан підприємства, є Баланс (форма № 1), Звіт про фінансові результати (форма № 2) і Звіт про рух грошових коштів (форма № 3).

У Законі України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.94 № 334/94-ВР і в редакції від 22.05.97 № 283/97-ВР (зі змі­нами і доповненнями) визначено склад валових доходів і витрат під­приємства.

Валовий дохід— це загальний дохід підприємства від усіх видів його діяльності, отриманий або нарахований протягом певного пері­оду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на тери­торії України, так і за її межами.

Валові витративключають будь-які витрати підприємства у гро­шовій, матеріальній або нематеріальній формах, які здійснюються як компенсація вартості товарів, що використовувати­муться при підготовці, організації, веденні виробництва, продажу продукції.

Можливими шляхами збільшення прибутку підприємства є збіль­шення доходу, зниження собівартості продукції та інших витрат.

Економічна ефективність є конкретною формою дії закону економії часу. За капіталістичного способу виробництва узагальнюючий показник економічної ефективності - норма прибутку. Для народних підприємств у розвинутих країнах Заходу основною метою стає максимізація не прибутку, а чистого доходу на одного зайнятого, що не виключає необхідності використання показника норми прибутку. Конкретнішими показниками економічної ефективності є продуктивність і фондомісткість праці, фондовіддача і фондомісткість продукції, матеріаловіддача і матеріаломісткість продукції, економічна ефективність капітальних вкладень, нової техніки, енергомісткість продукції та ін. Основні напрями зростання економічної ефективності в Україні: суттєве зниження енергомісткості (витрати енергії на одиницю продукції приблизно в 2,5-3 рази перевищують аналогічні витрати у розвинутих державах світу, нафти - у 8-10 разів), зростання фондовіддачі тощо.

Економічна ефективність йде далі технічної ефективності і враховує вартість витрати і вигоду, пов'язані з різними ринковими вподобаннями, намірами і рішеннями. Щоб отримати максимальну користь від використання наших обмежених ресурсів, ми повинні здійснювати тільки ті економічні дії, які ведуть до додаткової вигоди, що перевищує додаткові витрати.