Позичковий капітал і позичковий процент

Позиковий капітал – це грошовий капітал, який віддається як позика і приносить власнику дохід у формі відсотка. Основною функцією позикового капіталу є грошове обслуговування суб’єктів ринкового господарювання.

Найважливіші джерела позикового капіталу є:

1. Амортизаційні відрахування (увесь час, поки амортизація накопичується для заміни засобів праці, які ще функціонують, грошові кошти є вільними і можуть бути перетворені на позиковий капітал).

2. Частина оборотного капіталу, який вивільнюється в результаті не збігання часу продажу виготовленої продукції і купівлі необхідних матеріалів для забезпечення безперервності виробничого процесу.

3. Тимчасово вільний капітал у проміжках між надходженням грошових коштів після реалізації товарів і виплатою заробітної плати.

4. Кошти фонду розвитку виробництва, які є частиною прибутків підприємства і накопичуються до певного розміру, перед тим як бути використаним для розширеного відтворення.

5. Грошові доходи і заощадження населення.

6. Грошові нагромадження держави.

Рух позикового капіталу здійснюється по наступній схемі: Г- Г ', тобто він виступає тільки в одній, незмінній грошовій формі і приносить своєму власнику - позиковий процент.

Позичковий відсоток — це ціна, що сплачується за використання грошей. Найчастіше він розглядається не в абсолютному значенні (як кількість грошей), а у відносному — як відсоток від суми позичених грошей. Для зручності ставку позичкового відсотка, як правило, дають у перерахуванні на річну. Скажімо, якщо за отримання 10 000 грн. в кредит позичальнику потрібно через рік повернути 14 000 грн., це означатиме, що він отримав гроші під 40% річних.