Філософська мудрість століть 3 page

Г. Ліхтенберг

Лезо ножа утворює рукоятка.

Г. Ліхтенберг

Люди, яким завжди ніколи, зазвичай нічого не роблять.

Г. Ліхтенберг

Ми живемо у світі, де один дурень породжує багато дурнів, а один мудрий — дуже мало мудрих.

Г. Ліхтенберг

Намагатися зробити все одразу означає нічого не зробити.

Г. Ліхтенберг

Наші вади для нас нешкідливі, якщо ми про них знаємо.

Г. Ліхтенберг

Перетворити дурня на генія настільки ж важко, як і свинець на золото.

Г. Ліхтенберг

Перш ніж осудити, завжди слід подумати, а чи не можна

пробачити.

Г. Ліхтенберг

Погані люди виграють, коли їх краще пізнаєш, а добрі втра­чають.

Г. Ліхтенберг

Прагни не бути нижчим за свою епоху.

Г. Ліхтенберг

Співчуття — погана милостиня.

Г. Ліхтенберг

Там, де раніше були межі науки, там тепер її центр.

Г. Ліхтенберг

У слово "вчений" іноді вміщене лише поняття про те, що лю­дину багато чого вчили, але не те, що він сам чогось навчився.

Г. Ліхтенберг

Як сильно можуть нашкодити правила, тільки-но наведеш у всьому жорсткий порядок.

Г. Ліхтенберг

Філософська мудрість століть

Якщо при зіткненні книги з головою лунає звук порожнечі, то чи завжди винна книга?

Г. Ліхтенберг

Вада не в тому, щоб мати бажання, а у невмінні підпорядку­вати їх правилам розуму...

Дж. Локк

Велике мистецтво навчитися багато чого — це не братися відразу за все.

Дж. Локк

Від правильного виховання дітей залежить вихованість усього народу.

Дж. Локк

Заздрість — це лише неспокій душі, породжений усвідом­ленням того, що бажане для нас благо дісталося іншій людині, яка, на нашу думку, не повинна володіти ним раніше за нас.

Дж. Локк

Істина, подібно до золота, не буває гіршою від того, що її не­щодавно винесли з копальні.

Дж. Локк

Коли віру доведено до достовірності, вона руйнується. Тоді це вже не віра, а знання.

Дж. Локк

Н. Мальбранш вважає, що ми вбачаємо всі речі у Богові. Але тоді виходить, що Сонце непотрібне.

Дж. Локк

Навчання наукам сприяє розвитку чеснот у людей з добрими духовними задатками; люди, яким не властиві подібні задат­ки, стають через нього дурнішими і гіршими.

Дж. Локк

Філософська мудрість століть

Насмішка — це найвитонченіший спосіб показати недоліки

інших.

Дж. Локк

Дії людей — найкращі перекладачі їхніх думок.

Дж. Локк

Нікому ще не вдавалося бути настільки хитрим, аби прихо­вати цю рису характеру.

Дж. Локк

Погані приклади, поза сумнівом, діють сильніше за хороші

правила.

Дж. Локк

У людині, яка погано вихована, відвага стає грубістю, уче­ність — педантизмом, дотепність — блазенством, простота — незграбністю, добродушність — улесливістю.

Дж. Локк

Хитрість людини свідчить лише про відсутність у неї розу­му: не маючи змоги досягти своєї мети прямими шляхами, вона намагається досягти їх шахрайськими й обхідними шляхами, і біда її полягає в тому, що хитрість допомагає лише один раз, а

потім завжди лише заважає.

Дж. Локк

Якщо запитають, коли в людини з'являються ідеї, то пра­вильна відповідь, на мій погляд, така: "Коли вона вперше за­знає відчуттів".

Дж. Локк

За загальну користь, а особливо за утвердження науки у Віт­чизні, і проти батька свого рідного повстати за гріх не вважаю.

М. Ломоносов

Іноді зволікання подібне смерті.

М. Ломоносов

Філософська мудрість століть

Істинний хімік має бути і теоретиком і практиком, має бути також і філософом.

М. Ломоносов

Помилки помічати — справа мало чого варта; дати щось кра­ще — оце личить гідній людині.

М. Ломоносов

Прагніть Батьківщину мужністю прославити!

М. Ломоносов

Моя наука — це жити і бути здоровим.

Лукрецій

Александр Македонський, у бесіді з сімдесятирічним Діоге-ном у Корінфі, сказав, що він — Александр, великий цар. На це Діоген досить-таки безсоромно, щоб не сказати нахабно, відпо­вів: "А я — собака Діоген".

Якби я не був царем, я хотів би бути Діогеном.

Александр Македонський

Коли государ намагається викоренити лестощі, він ризикує накликати на себе презирство.

Н. Макіавеллі

Людині, яка хоче за всіх обставин залишатися добродійною, залишається лише гинути серед безлічі тих, хто не добродійний.

Н. Макіавеллі

Той, хто хоче зберегти владу, має вдатися до зла.

Н. Макіавеллі

У справах судять по тому, чи досягнуто мети, а не по засо­бах, якими її досягнуто.

Н. Макіавеллі

Фортуна — це лише не пізнані досі природні закономірнос­ті часу й історії, але вони можуть бути пізнані і, таким чином, стануть підпорядкованими людині.

Н. Макіавеллі

Філософська мудрість століть

Хай государ робить потрібне для перемоги і утримання дер­жави, а засоби завжди будуть визнані гідними, і кожний їх

схвалить.

Н. Макіавеллі

Хай доля розтопче мене, я подивлюся, чи не стане їй соромно.

Н. Макіавеллі

Хороший, надійний, стійкий тільки той захист, що зале­жить від тебе самого і від твоєї доблесті.

Н. Макіавеллі

Відчуття людей завжди оманливі.

Н. Мальбранш

Щоб бути філософом, потрібно ясніше бачити...

Н. Мальбранш

Людина народжена не для себе, а для інших.

Н. Мальбранш

Мабуть, ми можемо бачити не самі речі, а тільки ідеї.

Н. Мальбранш

Не Бог міститься у своєму творінні, а воно в ньому.

Н. Мальбранш

Небажання бути щасливим непідвладне людській волі.

Н. Мальбранш

Я вірю, що тіла існують, проте вважаю це добре показаним,

але погано доведеним.

Н. Мальбранш

Філософи лише по-різному пояснювали світ, але справа по­лягає в тому, аби змінити його.

К. Маркс

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Коли людина вміє робити те, чого не навчалася, — це хоро­ше уміння, коли людина знає те, про що не думала, — це хоро­ше знання.

Мен-Цзи

Велич душі не стільки в тому, щоб не оглядаючись прямува­ти вперед і все вище вгору, скільки в тому, щоб оминути пере­шкоди.

М. Монтень

Вся мудрість і всі міркування в нашому світі зводяться, зре­штою, до того, щоб навчити нас не боятися смерті.

М. Монтень

Для камердинера немає героїв.

М. Монтень

Душі імператорів і шевців скроєні в один і той самий спосіб.

М. Монтень

Зміст моєї книги — я сам.

М. Монтень

Ми зазвичай губимо себе нетерпінням. Але ж біди наші ма­ють своє життя і свою межу, свої хвороби і своє здоров'я.

М. Монтень

Найбільше благо у світі — вміння належати самому собі.

М. Монтень

Найкращим доказом мудрості є постійний гарний настрій.

М. Монтень

Немає відповіді більш принижуючої, ніж презирливе мов­чання.

М. Монтень

Немає іншої істоти, яка була б такою незлагідною і такою товариською, як людина: перше — внаслідок її пороків, друге

— через її природу.

М. Монтень

Ніщо в природі не марне, навіть сама марнота.

М. Монтень

Основа більшості смут у світі — граматична.

М. Монтень

Прекрасне, коли воно не до речі, перестає бути прекрасним.

М. Монтень

Релігія людей не що інше, як їхня власна вигадка, необхідна для підтримки людського суспільства.

М. Монтень

Розумна людина не втратила нічого, якщо вона зберегла

саму себе.

М. Монтень

Тисячі шляхів відводять від мети і лише один-єдиний веде

до неї.

М. Монтень

Якщо хочеш вилікуватися від неуцтва, треба в ньому зізна­тися... На початку будь-якої філософії лежить здивування, її розвитком є дослідження, її кінцем — незнання.

М. Монтень

Автори — актори.

Ш. Монтеск'є

Жорстокість законів перешкоджає їх дотриманню.

Ш. Монтеск'є

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Багато речей впливають на людей — клімат, релігія, зако­ни, принципи правління, приклади минулого, вдачі, звичаї; як результат усього цього — утворення загального духу народу.

ПІ. Монтеск'є

Буря у склянці води.

ПІ. Монтеск'є

Відомо вже з досвіду століть, що кожна людина, яка при владі, схильна зловживати нею, і вона рухається в цьому на­прямі, доки не сягне межі.

ПІ. Монтеск'є

Демократія має уникати двох крайнощів: духу нерівності, що веде її до аристократії або правління одного, і доведеного до крайності духу рівності, що веде до деспотизму одного так само неминуче, як деспотизм одного закінчується завоюванням.

ПІ. Монтеск'є

Є пороки, причина яких — нестача самоповаги. Є й такі, що виникають через надлишок її.

ПІ. Монтеск'є

Заздрісник сам собі ворог, бо страждає від зла, створеного ним самим.

ПІ. Монтеск'є

Іноді мовчання виразніше за будь-які промови.

ПІ. Монтеск'є

Люди народжені добродійними, і справедливість — якість, властива їм так само, як і саме існування.

ПІ. Монтеск'є

Моя хвороба полягає в тому, що я пишу книги, а написавши, соромлюсь їх.

ПІ. Монтеск'є

Найжорстокіша та тиранія, що виступає під захистом за­конності і під прапором справедливості.

ПІ. Монтеск'є

Найкращий спосіб прищепити дітям любов до вітчизни по­лягає в тому, щоб ця любов була у батьків.

ПІ. Монтеск'є

Не слід законами добиватися того, що можна досягти покра­щанням звичаїв.

ПІ. Монтеск'є

Недостатню глибину думки зазвичай компенсують її трива­лістю.

ПІ. Монтеск'є

Неробство більше за всі пороки ослаблює мужність.

ПІ. Монтеск'є

Потрібно багато вчитися, аби знати хоч трохи.

ПІ. Монтеск'є

Потрібно жити в мирі — таким є перший закон людини.

ПІ. Монтеск'є

Саме за допомогою законів треба зробити так, щоб багатство було таким же обтяжливим, як і бідність.

ПІ. Монтеск'є

Свобода — це право робити все, дозволене законами.

ПІ. Монтеск'є

Сила релігії тримається головним чином на вірі в неї, а сила людських законів — на страху перед ними.

ПІ. Монтеск'є

Читання завжди було для мене найкращим засобом проти неприємностей у житті; не було такого горя, яке б година чи­тання не розсіяла.

ПІ. Монтеск'є

Де тепер людяність? Невже зникла назавжди? Людини будь-якої страшиться будь-яка людина.

Нізамі

Філософська мудрість століть

Всі старі люди хвалять минулі часи.

П. Школь

Достовірне те, що немає нічого достовірного.

П. Школь

Мудрість — це не тільки вміння знати, а і вміння не знати.

ТІ. Школь

Мудрість краща за силу.

П. Школь

Найкращою критикою є жарт.

П. Школь

Немає нічого в розумі, чого б раніше не було у відчуттях.

П. Школь

Вчіться добре читати мене!

Ф. Шцше

Геній — це невроз.

Ф. Шцше

Історик — це пророк, обернений назад.

Ф. Шцше

Мистецтво нам дароване, щоб не померти від істини.

Ф. Шцше

Моя вихідна точка — прусський солдат.

Ф. Шцше

Муки сумління — така сама глупість, як спроба собаки роз­гризти камінь.

Ф. Шцше

Повстання є доблестю раба.

Ф. Шцше

Філософська мудрість століть

Страждання — найшвидший засіб для збагнення істини.

Ф. Шцше

У стадах немає нічого хорошого, навіть якщо вони біжать

услід за тобою.

Ф. Шцше

Якщо відмовляються від війни, то тим самим відмовляють­ся від життя у великому масштабі.

Ф. Шцше

Не плещи марно язиком, не витріщайся безглуздо на світ, не вслухайся у безглузді розмови.

Парменід

Вся наша гідність — у думках.

Б. Паскаль

Коли на моєму боці істина, я готовий наодинці виступити проти тридцяти тисяч зі мною не згодних.

Б. Паскаль

Лише закінчуючи задуманий твір, ми розуміємо, з чого нам

слід було починати.

Б. Паскаль

Людину завжди роздирають міжусобиці між розумом і при­страстями.

Б. Паскаль

Навіть найблискучіпіа промова набридне, якщо її затягнути.

Б. Паскаль

Найбільш філософським було би просто і спокійно жити.

Б. Паскаль

Правильний метод — це доводити всі положення, що хоч би

незначною мірою неясні.

Б. Паскаль

Філософ ська мудрість століть

Серце відчуває Бога, а не розум. Ось що таке віра.

Б. Паскаль

У любові не буває віку, вона завжди нова.

Б. Паскаль

Чому люди дотримуються більшості? Чи тому, що вона пра­ва? Ні, тому що вона сильна.

Б. Паскаль

Якщо людина вихваляє себе, я її принижую, якщо прини­жує — вихваляю і суперечу їй, доки вона не зрозуміє, яким є чудовиськом.

Б. Паскаль

Не поспішай: спочатку подумай.

Періандр

Прагни заводити друзів своєю гідністю, а не грошима.

Періандр

Життя людське на землі не просто військове служіння, а бій.

Ф. Петрарка

За все своє життя я переконався, що більш за все і непоміт­ніше за все віднімають час розмови з друзями; друзі — великі грабіжники часу...

Ф. Петрарка

Може, мене якось потерплять серед живих, а коли я покину землю, мої писання, можливо, вийдуть назовні і покажуть, що я був учнем істини... І хто знає, чи не я сам з моєю обуреною душею, що не боялася примар, прокладу шлях тим, хто мають волю йти вперед?

Ф. Петрарка

Не хочу вождя, який би мене обмежував або утрудняв; вождь вождем, але хай при мені залишаться і очі, і власна думка, і

Філософська мудрість століть

свобода; хай мені не заважають ні йти, куди хочу, ні залишати щось без уваги, ні намагатися досягти недосяжного; хай дозво­лять ходити і по найкоротшій, і — якщо вистачить терпіння — по рівнішій дорозі, і поспішати, і зволікати, і відхилятися зі шляху, і повертатися назад.

Ф. Петрарка

Немає нічого настільки правильного, щоб у ньому не було помилок.

Ф. Петрарка

Особиста присутність шкодить славі.

Ф. Петрарка

Проти натиску долі слугує щитом мужність, боязких можна вважати беззбройними; чим більше їхній страх, тим більша не­безпека; тих, які біжать, доля тіснить, тих, які лежать, — топ­че, а тих, які стоять, не може розтоптати...

Ф. Петрарка

На кожне слово є протилежне.

Піррон

Якось Піррон знаходився у відкритому морі на кораблі; його супутники були налякані бурею; один лише він, абсолютно спокійний, не втрачаючи присутності духу, вказав на порося, яке поїдало щось, і зауважив, що мудрець має зберігати по­дібну байдужість.

Якось Піррону поставили провокаційне запитання: "А чи не помер ти, Пірроне?", і той відповідно до свого вчення зі стійкіс­тю, вартою кращого застосування, спромігся лише відповісти: "Не знаю".

Люди складаються з життя і часу.

Піттак

Половина більша за ціле.

Піттак

Філософська мудрість століть

Та держава краща, в якій поганим людям не можна прави­ти, а хорошим не можна не правити.

Піттак

Бог — це число чисел.

Піфагор

Добрі і красиві люди живуть на землі не для того, щоб відпо­чивати і розважатися, а щоб допомагати своїм ближнім.

Піфагор

Засади мудрості: навчитися розмірковувати, розучитися ба­зікати.

Піфагор

Кубок життя був би солодкий до нудоти, якби не падали в нього гіркі сльози.

Піфагор

Людина, яка мало знає, старіє подібно до вола: в неї розрос­таються м'язи, а знання не росте.

Піфагор

Навіть злива із золотих монет не вдовольнить пристрасті. Мудрий той, хто знає: пристрасті болісні і мало від них радо­щів.

Піфагор

Наймудрішим є число.

Піфагор

Не будь одним із таких, які здаються мудрими лише у своїх творах.

Піфагор

Не вважай знання за мудрість.

Піфагор

Не женись за щастям, воно завжди у тобі самому.

Піфагор 770

Філософська мудрість століть

Прокинувшись уранці, запитай у себе: "Що я маю зробити?". Увечері, перш ніж заснути запитай у себе: "Що я зробив?".

Піфагор

Слухаючи і дотримуючись мовчання, ти набудеш мудрості: мовчання — основа премудрості.

Піфагор

Щастя — це розумність, прихильність до високої філософії, звільненість від хибних думок, залучення до науки, позбавлен­ня розуму від великого неуцтва, близькість до божественних

предметів, самодостатність.

Піфагор

Велика сила в тієї людини, яка вміє промовчати, хоч вона і

права.

Платон

Все, що приводить до переходу з небуття в буття, — твор­чість.

Платон

До роду богів нікому не вдається потрапити, якщо він не за­ймається філософією.

Платон

З богів ніхто не займається філософією і не прагне стати му­дрим, оскільки боги і так уже мудрі.

Платон

Займайтеся філософією і спонукайте до того ж молодших за

вас людей.

Платон

Істинні філософи ті, хто люблять вбачати істину.

Платон

Людство не позбудеться зла, доки істинні і правильно мис­лячі філософи не займуть державні посади, або володарі в дер-

Філософська мудрість століть

жавах, за якимось божественним визначенням, не стануть іс­тинними філософами.

Платон

Ми насправді нічого не знаємо.

Платон

Можна відповісти на будь-яке запитання, якщо воно постав­лене правильно.

Платон

Не золото слід заповідати дітям, а найбільшу совісність.

Платон

Ні мудрі, ні неуки філософією не займаються. Займаються нею ті, хто знаходяться посередині між мудрими і неуками.

Платон

Основою будь-якої мудрості є терпіння.

Платон

Питати, чому хоче бути щасливим той, хто хоче ним бути, немає сенсу.

Платон

Платон радив: перш ніж комусь за щось дорікати, запитай себе внутрішнім голосом: "А чи я не такий самий?" — і тоді причіпка неодмінно обернеться поблажливістю.

Повне неуцтво — не найбільше зло: накопичення погано за­своєних знань ще гірше.

Платон

Пристрасть — приманка для зла.

Платон

У своїх бідах люди схильні звинувачувати долю, богів і все що завгодно, але тільки не самих себе.

Платон

Філософська мудрість століть

Філософія чарівна, якщо займатися нею помірно й замоло­ду; та варто затриматися на ній більше ніж слід, і вона — поги­бель для людини. Якщо ти навіть дуже обдарований, але при­свячуєш філософії найбільш зрілі свої роки, ти неминуче за­лишишся без того досвіду, який потрібен, щоб стати людиною шляхетною і шановною. Ти залишишся нетямущим у законах свого міста, у тому, як вести з людьми ділові бесіди, у радощах і бажаннях, тобто абсолютно нетямущим у людських звичаях. І до чого б ти тоді не приступив, чим би не зайнявся — влас­ною справою або державною, — ти будеш смішний так само, мабуть, як буває смішним державний муж, який втручається у філософські міркування й бесіди.

Платон

Ламетрі своєю сміливістю лякав навіть найсміливіших.

Г. Плеханов

Душа не покине вас, не захопивши що-небудь із собою.

Плотін

Нового нічого немає, все вже сказано Платоном.

Плотін

Початок — мета для всього.

Плотін

Прекрасні ми, коли пізнаємо самих себе, і потворні, коли

цього знання не маємо.

Плотін

Розум прекрасний, навіть прекрасніший за все.

Плотін

Сльози і скарги не є підтвердженням існування зла, адже й діти плачуть і скаржаться на те, що не є злом.

Плотін

Що ж таке філософія? Вона — найцінніше за все.

Плотін

Філософська мудрість століть

Всюди рясніє зло.

77. Помпонацці

Істина не вміє брехати.

77. Помпонацці

Метою філософа є істина.

77. Помпонацці

Мова релігій — це мова притч.

77. Помпонацці

Одному переконливому доказу безсмертя розумної душі я віддав би перевагу перед папською владою і всіма багатствами світу. Я радше хотів би мати один доказ безсмертя, ніж тисячу тисяч років бути повелителем світу.

77. Помпонацці

У філософії кожному, хто прагне досягнути істини, личить бути єретиком.

77. Помпонацці

Чесноти вкрай рідкісні.

77. Помпонацці

В управлінській діяльності нерідко слід чинити, керуючись не стільки правом, скільки добром і справедливістю: за дещо скоріше слід пробачити, ніж покарати, на щось свідомо закри­ти очі або відкласти розгляд до іншого часу.

Дж. Понтано

Владу справедливого правителя всі сприймуть спокійно.

Дж. Понтано

Для государя немає нічого вищого за істину.

Дж. Понтано

З усіх манер спілкування з людьми люб'язність, щедрість і доброзичливість є найкориснішими.

Дж. Понтано

Філософська мудрість століть

Щедрість ворогів робить друзями, чужих — близькими, не­вірних — вірними.

Дж. Понтано

Що може бути гіднішим для людини, ніж виділитися серед інших? Саме такими є вчені люди.

Дж. Понтано

Людина є мірою всіх речей: існуючих, що вони існують, неіс­нуючих, що вони не існують.

Протагор

Основні причини всіх явищ містяться у матерії.

Протагор

Вища перевага філософії полягає не тільки у знанні всього, що їй доступне, айв усвідомленні, що те, чого вона не знає, пе­ревершує її сили.

Ж. Робіне

Завдання природознавства — вирішити найважчі проблеми

метафізики.

Ж. Робіне

Скільки істин, що зараз визнаються нами як безперечні, на момент їх проголошення здавалися лише парадоксами або на­віть єрессю.

Ж. Робіне

У справі пізнання необхідні і сила, і мужність.

Ж. Робіне

Жити гідно не забороняється нікому.

Еразм Роттердамський

Кажуть, що гроші створюють друзів. Я погоджуся, але до­дам: фальшивих друзів.

Еразм Роттердамський

Філософська мудрість століть

Людський розум схильний до пороків, він підхоплює згуб­ний приклад, зовсім як нафта вогонь.

Еразм Роттердамський

Неуцтво — матір зарозумілості, а вченість породжує скром­ність.

Еразм Роттердамський

Ні до чого не стався з ненавистю, нічого не жахайся, нічого не уникай, окрім ганьби...

Еразм Роттердамський

Розпочати війну легко, а закінчити важко.

Еразм Роттердамський

Світ повний фарисеїв.

Еразм Роттердамський

Така вже в людей натура, що ніхто з них не буває вільний від тяжких пороків.

Еразм Роттердамський

У житті потрібно бути пильним.

Еразм Роттердамський

Важливо знати не те, що є, а те, що корисно, і в першу чергу ті речі, що розвивають уважність і любов до природи.

Ж.-Ж. Руссо

Вам ніколи не вдасться виростити мудреців, якщо вбивати­мете в дітях пустунів.

Ж.-Ж. Руссо

Великий секрет виховання — в умінні домогтися того, щоб тілесні й розумові вправи завжди були відпочинком одна для одної.

Ж.-Ж. Руссо 776

Філософська мудрість століть

Виховання людини починається з її народження; вона ще не говорить, ще не слухає, але вже вчиться. Досвід передує на­вчанню.

Ж.-Ж. Руссо

Відмовитися від свободи означає відмовитися від своєї люд­ської гідності, від прав людства, навіть, від його обов'язків.

Ж.-Ж. Руссо

Всі пристрасті добрі, коли ми пануємо над ними; всі погані, коли вони панують над нами.

Ж.-Ж. Руссо

Вся моральність людини полягає в її намірах.

Ж.-Ж. Руссо

Голос розуму буде почутий, якщо проходитиме через серце.

Ж.-Ж. Руссо

Дайте дитинству дозріти в дитинстві.

Ж.-Ж. Руссо

Дехто сходить у могилу столітнім, а помер, ледь народив­шись.

Ж.-Ж. Руссо

Дивно ми живемо... Мої брати хочуть побудувати своє щас­тя на моїй біді... Дика пустеля для мене миліша за товариство злих, яке живиться ненавистю і зрадами.

Ж.-Ж. Руссо

Доброчинне і чесне життя... Ось істинна релігія, єдина, яка не припускає ні зловживань, ні безчестя, ні фанатизму. Хай проповідують ще більш піднесені релігії, я не визнаю жодної іншої.

Ж.-Ж. Руссо

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Єдине мистецтво бути щасливим — усвідомлювати, що твоє щастя у твоїх руках.

Ж.-Ж. Руссо

Жити не означає дихати, це означає діяти.

Ж.-Ж. Руссо

З усіх суспільних станів найбільш незалежний від долі і від людей — стан ремісника. Коли руки працюють більше, ніж го­лова, то хоч це і не дасть багатства, зате гарантовано допоможе обійтися без нього.

Ж.-Ж. Руссо

За дивної діалектики історії, релігія бідних і стражденних стала релігією тих, хто вважає бідність і страждання вічним божественним порядком.

Ж.-Ж. Руссо

Іноді удар не потрапляє в ціль, але намір не може промах­нутися.

Ж.-Ж. Руссо

Існувати означає відчувати, адже відчуття незрівнянно вищі за розум.

Ж.-Ж. Руссо

Істина, яку я люблю, не стільки метафізична, скільки мо­ральна.

Ж.-Ж. Руссо

Культ, який вимагає Бог, є культ серця.

Ж.-Ж. Руссо

Людино, не безчесть у собі людину!

Ж.-Ж. Руссо

Моє найбільше безумство — це віра у розум та бажання го­ворити тільки істину.

Ж.-Ж. Руссо

Молодість — час для засвоєння мудрості, старість — час для її використання.

Ж.-Ж. Руссо

Назад до природи!

Ж.-Ж. Руссо

Найбільша помилка при вихованні — це надмірна квапли­вість.

Ж.-Ж. Руссо

Наука і мистецтво зобов'язані своїм походженням нашим вадам.

Ж.-Ж. Руссо

Наші душі розбещувалися у міру того, як удосконалювали­ся наші науки та мистецтва.

Ж.-Ж. Руссо

Наші істинні вчителі — досвід і відчуття.

Ж.-Ж. Руссо

Не знайшовши істини в книгах, слід шукати її всередині себе.

Ж.-Ж. Руссо

Не можна бути доброчесним, не маючи релігії; я занадто довго дотримувався того помилкового погляду, що "можна", але вже позбувся його.

Ж.-Ж. Руссо

Необхідно, щоб усі мали засоби для існування.

Ж.-Ж. Руссо

Перша нагорода справедливості — це усвідомлення, що ми чинимо справедливо.

Ж.-Ж. Руссо

Філософська мудрість століть

Філософська мудрість століть

Поводьтеся з вашим вихованцем відповідно до його віку... Хай у нього навіть думки не виникне, що ви претендуєте на якусь владу над ним.

Ж.-Ж. Руссо

Похвала розбещує тих, кому вона подобається.

Ж.-Ж. Руссо

Страждати — це перше, чого має навчитися дитина, це те, що їй потрібно буде знати більш за все.

Ж.-Ж. Руссо

Тепер розпуста всюди однакова; по всій Європі немає ні мо­ральності, ні чеснот.

Ж.-Ж. Руссо

Терпіння гірке, але плід його солодкий.

Ж.-Ж. Руссо

Ті, хто мало знають, багато говорять, а ті, хто багато знають, говорять мало.

Ж.-Ж. Руссо

Християнство проповідує лише рабство і залежність. Його дух занадто сприятливий для тиранії, щоб вона постійно ним не користувалася. Істинні християни не створені бути рабами; вони це знають, і це їх майже не турбує: таке коротке життя, на їхню думку, мало чого варте.

Date: 2015-11-13; view: 401; Нарушение авторских прав