Методика застосування відеотехнічної апаратури

За допомогою відеокамери вчитель може зняти на відеострічку і підготувати для використання в навчально-виховному процесі відповідні матеріали.

1. Для використання на уроках залежно від навчальної дисципліни, яку він викладає:

– репортаж з електростанції;

– репортаж з комп’ютерної лабораторії;

– навколишнє середовище;

– репортаж зі спортивних змагань;

– подорож по історичних місцях;

– репортаж з промислових підприємств;

– вирощування сільськогосподарських культур;

– цікаві явища в природі;

– виступи письменників;

– виступи державних і політичних діячів;

– виконання музичних творів майстрами мистецтв;

– зустрічі з діячами літератури, культури, мистецтв.

2. Для використання в позакласній виховній роботі з учнями незалежно від специфіки навчальних дисциплін, які вивчають учні:

– музей експозиції;

– зустрічі з цікавими людьми;

– матеріал з різних тематичних виставок;

– матеріали екскурсії в природу;

– матеріал з життя країн світу;

– досягнення науки і техніки;

– інтерв’ю з майстрами різних галузей діяльності людини;

– репортаж з місця роботи батьків;

– розповідь про рідний край.

Відеоматеріали, зняті для використання в урочній діяльності, можна демонструвати на різних етапах різних типів уроків при актуалізації опорних знань, поясненні, закріпленні і повторенні вивченого матеріалу, при узагальненні і систематизації знань, умінь і навичок учнів.

У процесі позакласної роботи зняті відеоматеріали найчастіше використовують на виховних годинах, а також при проведенні різноманітних масових виховних заходів. Місце демонстрування залежить від змісту відзнятої відеоінформації та планів проведення відповідних виховних заходів.

Існує декілька способів використання телевідеотехники в навчальному процесі: прийом телепередач, використання замкнутої телевізійної системи, використання телевідеокомплексу. Однак дидактичні можливості в них різні. Так, використання телепередач у навчальному процесі ускладнене через необхідність узгодження часу телепередачі й часу проведення уроку та темпу вивчення матеріалу в школі з часом телепередач.

Використання замкнутої телевізійної системи в школі теж має суттєві недоліки. Наприклад, необхідно терміново припинити телепрограму, бо в класі виникла непередбачена ситуація, що зробити практично неможливо. Передбачити всі такі ситуації у реальному шкільному житті практично неможливо.

Використання відеодвійки (відеомагаітофон + телевізор) укласі розв'язує вищеназвані проблеми і діяльність вчителя набуває нового змісту. Учитель зможе самостійно записувати і відтворювати будь-яку телепрограму, брати напрокат готові відеопрограми, а при наявності в школі відеокамери і самостійно створювати навчальні відеопрограми.

Відеоапаратура дає учням багатий матеріал для спостережень, організації найрізноманітніших вправ та видів робіт як письмових, так і усних. Відеопрограми повинні давати не лише певну суму знань, а й викликати в учнівській уяві зорові, музично-слухові та інші образи, змусити інтенсивніше думати, а потім знаходити адекватні засоби для передачі змісту переглянутого матеріалу. Саме так званий ефект присутності особливо сприяє підвищенню мотивації у навчанні. Найчастіше він досягається за допомогою ведучого, цілком конкретної людини (учителя, артиста, вченого, письменника), якому у відеопрограмі належить першорядна роль; він допомогає здійснюється процес засвоєння знань, забезпечує виховний вплив. Текст ведучого має то форму монологу (але такого, що поширює словесні можливості, інтенсифікує їх за рахунок конкретного адресата - учня і його можливої реакції на слово), то форму умовного діалогу з різного роду запитаннями, проблемним викладом теми, обґрунтуванням її актуальності, поділом на логічно завершені фрагменти тощо. В усіх варіантах розповідь ведучого чергуються з демонструванням картин, схем, відеофрагментів, інсценувань, ігрових сюжетів тощо.

Метою деяких відеофільмів є постановка проблемного завдання (його мають вирішити учні під керівництвом учителя, звертаючись до переглянутого матеріалу), спрямування учнів на пошук знань.

Відеофільми вирішують на уроці й інші дидактичні завдання, зокрема:

а) передачі-екскурсії дають можливість побувати на тих чи інших об'єктах і ознайомитися з ними з певною дидактичною метою (особливо це корисно для учителів-фізики й праці, бо організувати екскурсії на підприємства не завжди можливо);

б) екранізація літературних творів не лише полегшує засвоєння художнього тексту (вона сприяє виробленню як суб'єктивних оцінок на той чи інший твір та активізації власних вражень, так і об'єктивних – глибокому проникненню у зміст твору, конкретизації явища, розуміння авторської позиції), а й збільшує коло читачів, оскільки теля перегляду виникає підвищена цікавість до художнього твору, бажання перечитати його знову;

в) введення у зміст відеофільму краєзнавчого та історичного матеріалу є особливо цінним на сучасному етапі відродження нашої державності та виховання національної гідності українців.

Таким чином, знання особливостей побудови таких навчальних посібників, як відеофільми допоможе вчителеві раціонально добирати їх і методично правильно застосовувати на уроках.

При підготовці та проведенні навчальних відеозйомок доцільно користуватися тележурналістською термінологією. Основним документом для проведення зйомки є сценарій − послідовність епізодів і дій, які розміщенні у порядку їх розгортання в часі з визначенням текстових (змістових) елементів. Розрізняють робочий сценарій (той, що лежить в основі зйомки кожного окремого епізоду) і монтажний сценарій (порядок розміщення відзнятих фрагментів і їх тривалість). Монтаж − це процес розміщення відзнятих епізодів у порядку, що забезпечує розкриття вибраної теми (розгортання сюжету).

Для розробки робочого сценарію вчителю необхідно здійснити конкретизацію таких вузлових етапів:

− вибрати тему;

− виділити в розкриті теми окремі питання, що мають висвітлюватися (епізоди);

− вказати, що необхідно робити для розкриття кожного питання і теми в цілому і що при цьому має відображуватись (відеоряд);

− визначити текстове наповнення кожного епізоду у вигляді діалогів або розповіді (аудіоряд);

− вказати орієнтовну тривалість кожного епізоду.

Робочий сценарій можна подати у вигляді таблиці.

Керівництво учителя процесом навчальної відеозйомки називається режисурою. Усі вказівки педагога повинні узгоджуватися із оператором. При підготовці навчальної зйомки необхідно забезпечити такі основні підготовчі етапи:

- вибрати місце зйомки та розміщення оператора, встановити необхідне освітлення; вибрати спосіб зйомки (динамічний або статичний);

- провести репетицію кожного епізоду, визначивши дії кожного учасника зйомки (за винятком подій, які не піддаються режисеруванню);

- забезпечити знання кожним учасником дії свого тексту і його відтворення в потрібний момент;

- провести зйомку вибраних епізодів, вибравши оптимальні технічні характеристики відеокамери.

У якості навчальних зйомок можна вибрати зразки тележурналістських форм викладу: інтерв'ю (діалог); репортаж (розповідь); телешоу (масове обговорення теми); телерозповідь тощо.

Навчальні відеотелепрограми та теледемонстрації проводять з найскладніших тем програми, з яких у школі бракує наочних посібників. У передачах не просто повторюють матеріал підручника, а широко і різноманітно використовують усі можливості й переваги відеотехніки; залучають матеріали, які відбивають останні досягнення науки і техніки; використовують усі можливі засоби наочності. Телепередачі (відеопрограми) розрізняють за формою та змістом. За формою програми можуть бути: з теми одного уроку, узагальню вального характеру, телевізійні лекції, телевставки, телеекскурсії, навчальні кінофільми, зразкові уроки для вчителів, консультації для учнів.

Методика використання відеопрезентаційної системи аналогічна до методики застосування засобів статичної проекції (графопроектора). Аудиторну телевізійну систему (телевізор) розташовують посередині класу, а передавальну телевізійну установку − на учительському або лабораторному столі. Зауважимо, що підсилювач ПТУ-42 дозволяє розміщення телеприймача на відстані до 50 м. Для навчальних демонстрацій готують непрозорі об'єкти здебільшого чорно-білого зображення (схеми, таблиці, креслення, графічні малюнки, слайди, кодограми). Дозволяється використання невеликих об'ємних об'єктів. Для підвищення чіткості зображення рекомендується об'єкти демонстрації освітити настільною лампою. Ефект від демонстрацій можна підсилити, якщо використати звуковий супровід з цікавою навчальною інформацією.