Однозначність і багатозначність слова

План

1. Лексичне значення слова (визначення, види).

2. Поняття «лексема», «семема», «сема».

3. Особливості слів з абстрактним і конкретним значенням.

4. Виникнення багатозначності у слові.

5. Типи лексичного значення слова.

5.1. За співвіднесеністю із дійсністю (прямі і переносні).

5.2. За походженням (первинні і вторинні).

5.3. За сполучуваністю з іншими словами (вільні і зв’язані).

6. Види переносних значень слів.

6.1. Метафоричні перенесення найменувань.

6.2. Метонімічні перенесення найменувань.

6.3. Синекдоха як основа нових перенесень.

7. Розвиток лексичного значення слова.

Рекомендована література

1. Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища шк., 1985. – 360 с.

2. Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова: Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. – К.: Либідь, 2001. – 224 с.

3. Мала філологічна енциклопедія / Уклали О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк. – К.: Довіра, 2007. – 478 с.

4. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля-К, 2006. – 716 с.

5. Українська мова: Енциклопедія. – К.: Укр. енциклопедія, 2004. – 824 с.

6. Гуйванюк Н. В., Кардащук О. В., Кульбабська О. В. Українська мова: Схеми, таблиці, тести. – Львів: Світ, 2005. – С. 52–55.

7. Бондар О. І., Карпенко Ю. О., Микитин-Дружинець М. Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія. – К.: Академія, 2006. – С. 205–220.

8. Сучасна українська літературна мова / За ред. А. П. Грищенка. – К.: Вища шк., 2002. – С. 120–136.

9. Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія / За ред. І. К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 32–45.

10. Сучасна українська літературна мова: Лексикологія. Фонетика / А. К. Мойсієнко, О. В. Бас-Кононенко, В. В. Бондаренко та ін. – К.: Знання, 2010. – С. 29–34, 47–64.

11. Ющук І. П. Українська мова. – К.: Либідь, 2003. – С. 158–169.

12. Батрин Н. Проблема значення слова – основне питання семантичної лінгвістики // Мандрівець. – 1999. – № 1. – С. 71–73.

13. Ковалик І. І. Слова з конкретним і абстрактним значенням // Укр. мова і літ. в шк. – 1977. – № 4. – С. 37–42.

14. Кочерган М. П. Лексична сполучуваність і семна структура слова // Мовознавство. – 1984. – №1. – С. 25–32.

15. Кочерган М. П. Слово і контекст: Лексична сполучуваність і значення слова. – Львів: Вища шк., 1980. – 183 с.

16. Левицький В. В. Лексична полісемія та квантитативні методи її дослідження // Мовознавство. – 2003. – № 4. – С. 57–68.

17. Левицький В. В. Сучасне розуміння структури лексичного значення // Мовознавство. – 1982. – № 5. – С. 12–19.

18. Лисиченко Л. А. Лексикологія сучасної української мови: Семантична структура слова. – Х.: Вища шк., 1977. – С. 3–17.

19. Лисиченко Л. А. Лексико-семантична система української мови. – Х.: ХНУ, 2006. – С. 11–64.

20. Марцинківська О. Є. Переносне значення та образне вживання // Мовознавство. – 1973. – № 3. – С. 24–33.

21. Пентилюк М. Семантична структура мовних одиниць // Південний архів. Серія: філологічні науки. – Вип. 10. – Херсон, 2001. – С. 8–9.

17. Русанівський В. М. Закономірність розвитку значення слова // Укр. мова і літ. в шк. – 1981. – № 4. – С. 27–36.

22. Русанівський В. М. Структура лексичної і граматичної семантики. – К.: Наук. думка, 1988. – 240 с.

23. Соколовська Ж. П. Картина світу та ієрархія сем // Мовознавство. – 2002. – № 6. – С. 87–91.

24. Чемес В. Ф. Зміни в семантиці слова внаслідок міжмовної взаємодії // Укр. мовознавство. – 1983. – Вип. II. – С. 21–25.

Вправа 6. Визначте слова, які залежно від контексту можуть мати конкретне або абстрактне значення, доведіть це прикладами.

Усмішка, вогнище, садочок, поле, нива, квіти, думка, красивий, солодкий, смачний, правдивий, бігати, стерегти, знаходити, брати.

Вправа 7. Лінгвістичний експеримент. Подані слова поділіть на дві групи: 1) однозначні, 2) багатозначні. Зробіть висновок, яких слів більше і які слова переважають серед однозначних.

В-І. Голова, залізний, Дніпро, гарячий, дихати, гострий, година, заєць, лихий, летіти, надійність, земля, мова, сухий, говорити, хустка, Київ, термометр, відмінок, ангіна, білий, атмосфера, говорити, стояти, кипіти.

В-ІІ. Префікс, бджола, вельвет, буквар, Дністер, корінь, операція, іти, збирати, хмара, реакція, масштаб, лежати, гострий, їсти, лампа, книжка, скло, мама, картка, українець, олень, сосна, шафа, міський.

Вправа 8. Визначте, з якимзначенням вживаються слова глухий, гострий і грубий у поданих словосполученнях.

В-І. Глухий як пень, глухий світ, глухі окрики, глухе місце, глуха провінція, глухий ліс, глухий кут, глухий приголосний, глуха ніч, глуха нора, глуха тиша, глуха кропива.

В-ІІ. Груба тканина, груба книжка, грубий шар землі, груба вовна, груба їжа, грубі корми, груба мова, груба репліка, грубе вимірювання, груба помилка, грубе насильство, грубий голос.

В-ІІІ. Гострий кут, гостра сокира, гостра страва, гострий язик, гостра розмова, гострий предмет, гострий погляд, гостре слово, гострий розум, гостре запалення, гостра проблема, гострий інструмент.

Вправа 9. У поданих реченнях знайдіть багатозначні слова, з’ясуйте їх значення.

В-І. 1. Як голова сивіє, то чоловік мудріє (Н. тв.). 2. Він думає, як голова, то й велика цяця (П. Мир.). 3. Соняшник за тином голову схилив (В. С.). 4. Прапороносці, в голову колони! (О. Г.). 5. Язик до Києва доведе (Н тв.). 6. Довжелезні язики полум’я виривались з батарей … (О. Г.). 7. Вам завдання: добудьте язика (М. Т.). 8. На ниві праці і на ратнім полі ішли ми поруч, друзі і брати (М. Р.). 9. Бродив у бору, гуляв у чистім полі, рвав квіти, слухав жайворонка спів (О. Г.). 10. Грудка рідної землі дорожча за золото (Н. тв.)

В-ІІ. 1. Слово, чому ти не твердая криця? (Л. Укр.). 2. Слово – срібло, мовчання – золото (Н. тв.). 3. Музика П. Майбороди, слова А. Малишка. 4. Сам виконроб дав зборам слово будинок закінчити достроково (Л. Д.). 5. «Слово о полку Ігоревім». 6. Ти грими, наша славо, по світу, рідне слово, дзвени голосне (П. Т.). 7. Слову художника надано величезну силу. Воно може разити ворогів і надихати друзів (О. Г.). 8. Не відділяймо слова від діла (М. К.). 9. Возвеличу малих отих рабів німих! Я на сторожі коло них поставлю слово (Т. Ш.). 10. А я стою за тексти мужні: хвала – так щира. Бій – так бій. Слова оголені і пружні – рідня поезії моїй (Р. Т.).

Вправа 10. Утворіть словосполучення, добираючи з дужок відповідні слова. Визначте, як називається такий тип лексичного значення слова.

Основні (напрями, напрямки) розвитку науки, порушення (чинних, дійсних) законів, (жильці, мешканці) будинку, будинок (з усіма зручностями, з усіма вигодами), зі сказаного (випливає, витікає), (розкрити, розплющити) очі, доброчинний (вклад, внесок), схилятися на (сторону, бік) кого, телефонна (книжка, книга), лист до (питання, запитання), творче (обличчя, лице) митця, (лінгвістика, мовознавство) тексту, (любити, кохати) свій народ, (надівати, надягати) окуляри, (щільні, тісні) контакти.

Вправа 11. Знайдіть слова з лексично невільними значеннями.

1. Гнат узяв ручку і поліз пером по аркушеві паперу (Г. Т.). 2. Щось тріснуло в санях, і Василько дав сторчака в сніг (М. К.). 3. Розумну річ приємно й слухать (Н. тв.). 4. Береженого і Бог береже, а козака шабля стереже (Н. тв.) 5. Майстер читати, писати й з горшків хватати (Н. тв.). 6. Дорога додому йому тепер заказана, й взагалі він буде обачніший, а то мало не вскочив у халепу (Ю. М.). 7. Люблю, мов сонце, материнську мову (С. Литвин). 8. Скільки я знаю мов, стільки разів я людина (Н. тв.). 9. Говорушки Клава й Мила на уроках говорили, а на зборах – навпаки: червоніли і мовчали, наче в рот води набрали, проковтнули язики (Г. Бойко). 10. Поставити крапку над «і» – то неабияке мистецтво в житті (Н. Р.).

Вправа 12. З’ясуйте, які із значень, подані за «Великим тлумачним словником сучасної української мови», але розташовані довільно, є первинними, а які – вторинними. Визначте семний склад слів.

Викладати. 1. Читати лекції, вести уроки, навчати слухачів певної дисципліни. 2. Розповідати, висловлювати що-небудь. 3. Класти в певному порядку шматки дерну, дерев’яні бруски, камінці і т. ін., вкриваючи яку-небудь поверхню. 4. Дістаючи, витягаючи звідки-небудь, класти що-небудь назовні, на щось.

Збірник. 1. Зведені докупи і розміщені в певному порядку які-небудь положення, правила, закони і т. ін. 2. Резервуар, у якому збирається яка-небудь рідина або газ. 3. Книжка, що містить у собі однорідні матеріали, документи і т. ін.

Кафедра. 1. Об’єднання викладачів, науковців однієї або споріднених дисциплін у вищому навчальному закладі. 2. Поміст із похилою дошкою, укріпленою на підвищенні для лектора, викладача або промовця. 3. Посада єпископа, який керує єпархією.

Лекція. 1. Усний виклад навчального предмета викладачем у вищому або середньому спеціальному навчальному закладі. 2. За-няття у початковій або середній школі, звичайно приватне. 3. Записи курсу з якого-небудь навчального предмета, публічних читань, складені лектором або слухачем.

Підручник. 1. Пособник у зрадницькій, підступній і т. ін. справах. 2. тех. Підставка, опора для різального інструмента на токарному станку. 3. Книга, за якою вивчають предмет; посібник.

Вправа 13. Перепишіть речення, визначте слова з переносним значенням чи переносним уживанням.

В-І. 1. Гостре словечко коле сердечко. 2. І від солодких слів буває гірко. 3. Шабля ранить голову, а слово душу. 4. Не бий дубцем, а карай слівцем. 5. Не мотузком людину в’яжуть, а словом. 6. Не крути словами, як пес хвостом. 7. Мовчанка гнів гасить. 8. Хто став у ряду, то держи і біду. 9. Зимою сонце крізь плач сміється. 10. Держи хліб на обід, а слово на одвіт.

В-ІІ. 1. Сонце вже добре перехилилося через обрій зеніту (І. Вільде). 2. Засліпили небо хмари, тоне сонечко в імлі (П. Грабовський). 3. Сіло сонце. Легенько тінь ночі упала на землю (П. Мир.). 4. У далекому коліні річки, під крислатими вербами, тихо посувались за водою плоти (М. К.). 5. Ліс очерету хилиться п’яний, дивиться мрійно у воду. 6. І в срібних одблисках надземної музики у небі журавлів далекий ключ пливе. 7. О дзвоне крапель весняних, о брость, набрякла на деревах! Хіба ж не треба моїх для виросту садів вишневих? (З тв. М. Р.). 8. Задрижали зелені листки герані на вазонах (І. Н-Л.). 9. Іще б мені хоч раз відвідати поляну, де в травах гомонять дуби-богатирі, де золото кульбаб надвечір гасне тьмяно і повагом пливе шуліка угорі (М. Руденко). 10. Аж ось веселка над селом у небі грає, розквітає, вона барвистим рукавом із річки воду набирає (А. Качан).

Вправа 14. Згрупуйте словосполучення з метафорою, метонімією, синекдохою, розмежовуючи їх лексичний і стилістичний різновиди.

В-І. Рукав річки; гірський хребет; столове срібло; пити з кришталю; крило літака; гострий розум; музей приймає відвідувачів; читати Стуса; дубова голова; високі ідеали; придбати кухню; келих вина; солодкий голос; міцна дружба; цимбали виграють.

В-ІІ. Голова зборів; голка їжака; ложка меду; біжить час; п’ять голів рогатої худоби; іде годинник; ходити в золоті; за кущами блукали вуха; місто спить; закінчив училище; варити сталь; їсти сливу; любить каву, черства людина, село чекає переможців.

В-ІІІ. Малиновий капелюх; вушко голки, холодний погляд, відро води; теплий прийом; озеро спочиває; закінчити університет; плаче верба; у дверях ні голови, ні хвоста; слухати Баха; кам’яне обличчя; повернути за ріг; шийка пляшки; пити чай; мати руку (десь).

Вправа 15. Визначте тип переносного вживання слів у поданих реченнях. За якою ознакою переносні вживання слів співвідносяться зі словами, що мають пряме номінативне значення?

В-І. 1. Рідний вітер України Мене за шию обніма й цілує в губи (Сос.). 2. Вечірній вітер турбував стареньку нашу грушу (М. Р.). 3. Смушева шапка захвилювалася з того, що Дмитро Холод назвав її прізвище, і одразу заховала довгі вуса (Г. Епік). 4. Обабіч дороги бредуть з клуночками малі і літні, хустки і бороди, мовчазні, заклопотані, знесилені. 5. Хата в німій печалі слухала сувору повість про нескорену дівочу волю (З тв. К. Гордієнка). 6. Наш люд має в собі багато сили, щоб родити Шевченків, Федьковичів і Франків (В. Стефаник). 7. Дніпро на нас розсердився, плаче Україна (Т. Ш.). 8. Ішли музики із весілля. Цимбали, бубок і скрипаль (Л. К.). 9. Плачуть голі дерева, плачуть солом’яні стріхи, умивається сльозами убога земля і не знає, коли усміхнеться (М. К.). 10. Ви знаєте, як сплять старі гаї? (П. Т.)

В-ІІ. 1. В церкві вистоювала старість, біля церкви сперечалася молодість і любов, а під ними бавилося наше дитинство (М. Ст.). 2. Вже українське щире слово почув, збагнув і визнав світ (Б. Дег-тярьов). 3. Він Глінку й Лисенка заграв і Гулака, і усміхнулись люди так гостинно (М. Р.). 4. В день такий на землі розцвітає весна і тремтить од солодкої муки (Сос.). 5. Поглянь: взялись за руки і йдуть до праці разом і шахти, і заводи, і села, і міста (П. Т.). 6. Закохався вітер у дівча русяве. Виніс її з колиби і на хмару поклав (Д. П.). 7. Спить Київ – степова Олександрія – Під золотом царгородських мозаїк (Є. М.). 8. Стоять на варті. Багнет і очі. Чекають гостро в набої кулі (Сос.). 9. Ридма ридають хвилі, а морю пишуть ріки, що води їх сміються від сонця і вітрів (П. Т.). 10. Повз них все йшли і йшли підняті коміри, капелюхи, кепки і спецівки, окуляри і берети, цокали туфельки і човгали матерчаті боти (Є. Носов).

В-ІІІ. 1. Бідна волошко, чому ти у житі, а не на клумбах волієш рости? Дика у тебе, волошко, натура, що не злама її людська культура, бо ж не скорив тебе той садівник, що дивовиди виводити звик. 2. Мій рідний край збирає урожай, що звеселяє струменем живим трудівників засмаглих світлі очі. 3. Було, по улицях знайомих ідеш до рідної ріки – і раптом бачиш владний помах Богдана гордої руки. 4. І тратиш ніби часу вимір, бо оступили навкруги Софія древня, Володимир, Дніпра безсмертні береги (З тв. М. Р.). 5. І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син і буде мати, і будуть люди на землі (Т. Ш.). 6. От, недобрі черевички – завжди лізуть до водички! Неслухняні вони дуже, все шукають, де калюжі... (К. Перелісна) 7. Трудова копійка до віку годує (Н. тв.). 8. Вітри з розгону поламали скрипку, гуде у сосен буйна голова (Л. К.). 9. Сонна тиша, лиш перо дзвінке й крилате по папері, мов стріла, дзижчить. 10. Вітри на кленах грають, вітри – світанку сурмачі (З тв. Б.-І. Антонича).

Вправа 16. Визначте вид метонімії у наведених реченнях.

В-І. 1. Ти слово куй, як я гарячу сталь, щоб серце в ньому плакало й раділо (П. Засенко). 2. Тільки той, єдиний, необхідний, не схотів тривожити поріг (І. Жиленко). 3. Серед темної ночі біля Рильського хати «Рушничка» нам на трубах почали вигравати (А. М.). 4. Неслися Колумби – Івани, Микити, щоб знову вкраїнську столицю відкрити. 5. Народжує Антеїв земля (З тв. Л. Забашти). 6. Люблю тебе, мово Сервантеса, знаю твій смак гіркуватий (С. Жолоб). 7. А поруч вставали некороновані справжні монархи і вожді. Вставали Коперники і Джорджоне (В. С.). 8. І всі кричали разом з Абрумом, кричали беззубі роти, кричали зморшки мудрості й досвіду, скакали бороди й білі та худі руки (М. К.). 9. Маса захвилювалась, заворушилась, як мухи, яких потривожено на їхнім меду. Особливо, я бачив, хвилювались бантини й боки (В. Винниченко). 10. Заплакали села... Уже не чути, як гукає гармата: далеко-далеко одступило військо «золотих богів», і на місці гарячих боїв селянської волі лишилась чорна руїна, полита сльозами, як дощем... (Г. Косинка)

В-ІІ. 1. Намігся він, замість жебрацьких лат, Убрати гору в золото й шарлати. 2. Та рання юнь сміється – не холоне... Що ж обіцяєш їй ти, сива скроне? Фальшиву мудрість? Безперечний нуд? (З тв. М. Зерова). 3. Затривожився базар, гончарі заходилися складати горщики на вози, циганчата потягли за хвости коней, посунули люди до дворів (М. Хв.). 4. Ще засилатимеш, на жаль, До Києва послів московських, – і по паркету наших заль ступати лаптю буде сковзко. 5. Мушу випити келих до краю – полиновий мед самоти, так нещадно, так яро згораю, – чи ж побачиш, почуєш ти? (З тв. Є. М.). 6. Місто, розташоване на сопках і в долинах, хукало, тупотіло, хлопало рукавицями і волохатими од інею віями (І. Багряний). 7. Флоренція плаче йому навздогін. 8. Ще тільки вирок – і скінчиться справа. І славний рід скінчиться – Чураї. А як тоді співатиме Полтава? Чи сльози не душитимуть її? (З тв. Л. К.). 9. Сам народний бас, що сидів попереду, теж вибіг на сцену, трохи поспівав (Ю. Яновський). 10. Наш панич вже має собі панну: там така кучерява, а ходить уся в золоті (Н.-Лев.).

Вправа 17. З’ясуйте значення і відтінки значень дієслова іти.

Іде учень вулицею, ідуть війська, іде пароплав, іти на лижах, іти під вітрилами, йде риба з моря, іде сонце, хвиля йшла, ідуть кола по воді, промінь іде, йде плуг, листи йдуть, не йде ключ, йти на дно, йти на посадку, поїзд іде о 6-й ранку, іти по воду, ідіть здорові, іди геть, іти на пенсію, іти світ за очі, іти у відставку, іти в гості, до нього не йде дитина, усе йде з рук.

[1]Рекомендуємо використати:

Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова: Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. – К.: Либідь, 2001. – 224 с.;

Мала філологічна енциклопедія / Уклали О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк. – К.: Довіра, 2007. – 478 с.;

Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля-К, 2006. – 716 с.;

Українська мова: Енциклопедія. – К.: Укр. енциклопедія, 2004. – 824 с.