Лексема як одиниця мови

План

1. Лексикологія як мовознавча наука.

1.1. Предмет вивчення лексикології.

1.2. Зв’язок лексикології з іншими науками.

1.3. Історична та описова лексикологія.

1.4. Розділи лексикології, їх зв’язок між собою.

2. Лексема (слово) – одна з найважливіших й найскладніших одиниць мовної системи.

2.1. Найпоширеніші визначення слова як лінгвістичної одиниці.

2.2. Слово як двостороння одиниця мови.

2.3. Ознаки слова.

3. Типи слів.

4. Зв’язок між денотатом, поняттям і лексемою.

Рекомендована література

1. Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища шк., 1985. – 360 с.

2. Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова: Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. – К.: Либідь, 2001. – 224 с.

3. Мала філологічна енциклопедія / Уклали О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк. – К.: Довіра, 2007. – 478 с.

4. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля-К, 2006. – 716 с.

5. Українська мова: Енциклопедія. – К.: Укр. енциклопедія, 2004. – 824 с.

6. Гуйванюк Н. В., Кардащук О. В., Кульбабська О. В. Українська мова: Схеми, таблиці, тести. – Львів: Світ, 2005. – С. 45, 47, 48, 50, 51.

7. Бондар О. І., Карпенко Ю. О., Микитин-Дружинець М. Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія. – К.: Академія, 2006. – С. 195–204.

8. Сучасна українська літературна мова / За ред. А. П. Грищенка. – К.: Вища шк., 2002. – С. 92–120.

9. Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія / За ред. І. К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 5–32.

10. Сучасна українська літературна мова: Лексикологія. Фонетика / А. К. Мойсієнко, О. В. Бас-Кононенко, В. В. Бондаренко та ін. – К.: Знання, 2010. – С. 15–18, 24–29, 39–47.

11. Ющук І. П. Українська мова. – К.: Либідь, 2003. – С. 147–158.

12. Космеда Т. А., Гажева І. Д. Аспекти й методика вивчення слова у контексті зміни лінгвістичних парадигм // Мовознавство. – 1999. – № 1. – С. 39–47.

13. Кочерган М. П. Сема // Українська мова: Енциклопедія. – К.: Укр. енциклопедія, 2004. – С. 575.

14. Лисиченко Л. А. Лексикологія сучасної української мови: Семантична структура слова. – Х.: Вища шк., 1977. – С. 3–17.

15. Лисиченко Л. А. Лексико-семантична система української мови. – Х.: ХНУ, 2006. – С. 5–11.

16. Снітко О. С. Внутрішня форма і зміст номінативних одиниць // Мовознавство. – 1989. – № 6. – С. 9–14.

Вправа 4. Визначте належність кожного слова до того чи іншого типу. Свою думку обґрунтуйте. Усі повнозначні слова згрупуйте залежно від того, що вони означають (предмет, ознаку, кількість, дію, стан тощо). Серед слів із значенням предметності визначте ті, що позначають істоту/неістоту, мають конкретне/абстрактне значення.

Мовчання мови – то оббитий цвіт: Уже не дасть ні зав’язі, ні плоду. А рідна мова – оберіг народу, Віків минулих строгий заповіт. Мовчання мови – німота криниць, Дзвінких джерел повільне висихання. То – вільних мрій забуте поховання, Холодний попіл згаслих блискавиць. Калинова, співуча, дзвінкова, о мово, будь, не замовкай у світі: В твоєму сонцесяйному зеніті Душа народу – ластівка жива (Н. Нікуліна).

Вправа 5. За словниками мовознавчих термінів[1] опрацюйте словникові статті лексема, сема, семема, слово.