Трудове право

Програма курсу передбачає формування основних знань в сфері трудового права та формування навиків в практичному його застосуванні. Головною метою даного курсу є забезпечення опанування студентами основних знань з правового регулювання трудових відносин. Завданням для досягнення цієї мети є викладання лекцій, проведення практичних занять, організація самостійної підготовки студентів по окремим темам, написання рефератів.

Для досягнення мети вивчення даної навчальної дисципліни студентам необхідно засвоїти наступні дисципліни: „Теорія держави і права”, „Конституційне право”, „Цивільне право”.

За результатами вивчення матеріалу з трудового права студенти повинні:

Знати:

- правові механізми регулювання і забезпечення трудових відносин і відносин по праву соціального забезпечення;

- суб’єктів цих відносин і їх правовий статус; підстави виникнення, зміни та припинення трудових правовідносин;

- засоби забезпечення, підстави, зміст та види відповідальності при порушенні чинного законодавства, колективних угод, колективних договорів, трудових угод;

- порядок розгляду спорів, що виникають між суб'єктами тру­дового права і права соціального забезпечення.

Уміти:

- визначати зміст трудових фактичних відносин;

- тлумачити чинне законодавство, колективні угоди, колек­тивні договори, трудові угоди;

- застосовувати чинне законодавство в сфері трудових правовідносин;

- розробляти проекти колективних угод, колективних дого­ворів і інших локальних правових актів, трудових угод, процесуальних документів в сфері захисту трудових прав.

5. Криміналістика

Навчальна дисципліна „Криміналістика” є нормативною і входить до циклу дисциплін професійно-практичної підготовки. Вона є навчальною програмою для студентів юридичного факультету Закарпатського державного університету.

Знання криміналістики і вміння використовувати їх під час вирішення завдань з боротьби із злочинністю є невід’ємною умовою професійної підготовки працівників юридичних професій. Виходячи з цього, головною метою вивчення курсу криміналістики є:

- надання студентам необхідного мінімуму теоретичних знань з основних положень криміналістики, які необхідні для їх майбутньої практичної діяльності;

- відпрацювання практичних навичок щодо використання криміналістичних знань у ході розкриття і розслідування злочинів та проведенні окремих слідчих дій;

- забезпечення законності та гарантій прав і свобод особи шляхом прищеплення у студентів навичок неухильного виконання норм кримінально-процесуального законодавства в ході розслідування та судового розгляду кримінальних справ.

За підсумками вивчення повного курсу криміналістики студенти повинні знати:

· поняття предмету і завдань криміналістики, її місце в системі інших юридичних суміжних наук;

· об’єкти, суб’єкти та форми криміналістичної ідентифікації і діагностики;

· порядок висунення та перевірки кримінальних версій;

· існуючі криміналістичні засоби, прийоми і методи їх застосування у ході виявлення фіксації, огляду та вилучення слідів і інших речових доказів;

· порядок збирання, перевірки та оцінки доказів під час розсліування кримінальних справ;

· структуру існуючих в Україні установ і підрозділів та порядок призначення в них різних видів судових експертиз;

· тактику проведення окремих слідчих дій та порядок використання необхідних знань спеціалістів;

· загальні положення і значення криміналістичної методики та криміналістичної характеристики злочинів;

· особливості методики розслідування окремих видів злочинів.

Студенти повинні вміти:

· ефективно використовувати відповідну криміналістичну техніку для виявлення, фіксації і вилучення слідів та інших об’єктів, що можуть бути знайденими та місці події і мають відношення до справи;

· аналізувати наявні відомості про подію злочину, висувати і обґрунтовувати криміналістичні версії щодо встановлення причин події та осіб, винних у вчиненні злочину;

· готувати, проводити самостійно та з залученням необхідних спеціалістів і у відповідності до норм процесуального законодавства окремі слідчі дії, призначати криміналістичні експертизи та дослідження;

· організовувати розкриття та розслідування окремих злочинів, забезпечувати при цьому взаємодію різних підрозділів і служб правоохоронних органів.

6. Безпека життєдіяльності.

Для підготовки до державного екзамену студент повинен знати мету та основні завдання курсу “Безпека життєдіяльності та охорона праці ”, основні положення Концепції національної безпеки України, що стосуються безпеки життя та здоров’я особи, основні поняття, визначення та терміни стосовно безпеки життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях,таксономію та квантифікацію небезпеки; вміти: визначати рівень безпеки системи «людина – життєве середовище», ідентифікувати небезпеки, здійснювати таксономію небезпеки, визначати причини та можливі наслідки небезпеки, оцінювати рівень небезпеки та моделювати умови виникнення небезпечних ситуацій.

Структура тестового білета:

- теорія держави і права – 9 питань;

- конституційне право – 8 питань;

- адміністративне право – 6 питань;

- трудове право – 9 питань;

- криміналістика – 5 питань;

- безпека життєдіяльності – 3 питання.

Анотований перелік питань до навчальної дисципліни

«Теорія держави і права»

1. Предмет теорії держави і права.

Класифікація юридичних наук, їх окремі види: фундаментальні та прикладні, теоретичні та історичні, галузеві і міжгалузеві юридичні науки, міжнародно-правові науки. Виділення науки теорії держави і права з енциклопедії та філософії права.

Теорія держави і права як система узагальнених наукових знань про основні закономірності виникнення розвитку і функціонування держави і права. Основні ознаки теорії держави і права.

Ключові поняття і категорії: юриспруденція, юридична наука, наука теорії держави і права, предмет теорії держави і права.

2. Функції теорії держави і права.

Характеристика основних напрямків теоретичного і практичного призначення науки теорії держави і права. Визначення основних форм здійснення функцій теорії держави і права.

Ключові поняття і категорії: функція теорії держави і права, онтологічна функція, евристична функція, прогностична функція, методологічна функція, ідеологічна функція, прикладна функція.