Зміст та послідовність виконання завдань

ЖИТОМИРСЬКИЙ АГРОТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА №8

для проведення

Практичного заняття

з дисципліни

«ЕКСПЛУАТАЦІЯ МАШИН ТА ОБЛАДНАННЯ»

Тема: Розрахунок потреби транспортних засобів для обслуговування збиральної техніки (зерно, цукрові буряки, качани кукурудзи, картопля, силос та ін.). Визначення основних техніко-економічних показників використання транспортних засобів.

Мета: Оволодіти методикою розрахунку потреби транспортних засобів для обслуговування збиральної техніки та визначення основних техніко-економічних показників використання транспортних засобів.

Матеріально-технічне оснащення робочого місця:

1. Методичні вказівки;

2. Довідникова література;

3. Калькулятор.

Зміст та послідовність виконання завдань

1. Ознайомитись з інструкційною картою та теоретичним матеріалом з даної теми

2. Ознайомитись з методикою та розрахувати потреби транспортних засобів трьома методами.

3. Ознайомитись з методикою та розрахувати основні техніко-економічних показників використання транспортних засобів.

4. Дати відповіді на контрольні запитання.

Завдання додому: оформити звіт в робочому зошиті.

Навчальні посібники:

1. Ружицький М.А., Рябець В.І., Кіяшко В.М., Бурлака В.М., Івашина М.Б. Експлуатація машин і обладнання: Навч. посібн. – К.: Аграрна освіта, 2010.

2. Фортуна В.Й., Миронюк С.К. Технологія механізованих робіт. – К.: Вища школа, 1991. – ст. 145-153.

Викладач – Поліщук Олександр Степанович

Методична довідка

Для забезпечення ритмічності і планового перевезення сільсько­господарських вантажів під час збирання врожаю необхідно правильно визначити потребу в транспортних засобах. При цьому слід враховувати, що перевезенню підлягають вантажі, зосереджені на токах, а також від збиральних агрегатів (зерно, цукрові буряки, качани кукурудзи, картопля, силос та ін.).

Залежно від характеру вантажів і конкретних умов застосовують кілька методів розрахунків. Перший метод стосується випадку, коли вантажі необхідно транспортувати між двома пунктами на певну віддаль. Розглянемо на конкретному прикладі.

Необхідно визначити потребу в автомобілях ГАЗ-53А для перевезення 600 т вантажу на віддаль 25 км за 10 робочих днів. Технічна швидкість автомобіля = 35 км/год. Коефіцієнт технічної готовності —0,9. Рекомендується така послідовність розрахунків.

1. Тривалість рейсу

де — час завантаження, хв, для нашого прикладу =20 хв; , — час руху автомобіля з вантажем і без нього, хв. Тривалість поїздки , у цьому випадку: — віддаль перевезення (25 км); — середньотехнічна швидкість автомобіля (35 км/год); — час зважування і розвантажування, =15 хв; — час на оформлення документів і технічне обслуговування, =15 хв.

2. Кількість рейсів

де — тривалість робочого дня, год; — кількість робочих днів (10); — тривалість рейсу, год (2,2).

3.Маса вантажу, яку перевіз би автомобіль за рейсів:

де — номінальна вантажопідйомність автомобіля ГАЗ-53А, т; — коефіцієнт використання вантажопідйомності.

4. Загальна експлуатаційна кількість автомобілів

5. Інвентарна кількість автомобілів

де — коефіцієнт технічної готовності (для тракторів і автомобілів =0,85...0,95).

Другий метод розрахунку транспортних засобів розглянемо на такому прикладі: необхідно визначити потребу автомобілів ГАЗ-САЗ-53Б для перевезення силосної маси від комбайна КСС-2,6 із загінки довжиною 1000 м, при врожайності силосної маси 350 ц/га. Віддаль перевезення L = 5 км. Середньотехнічна швидкість автомобіля =25 км/год. Робоча швидкість комбайна = 8 км/год. Тривалість розвантаження =2 хв, тривалість оформлення документів і технічного обслуговування =8 хв. Вантажопідйомність =3,5 т, = 0,7.

Рекомендується така послідовність розрахунків.

1. Тривалість рейсу

Складові частини рейсу, які не задаються умовами, визначаються так:

а) час завантаження

— номінальна вантажопідйомність автомобіля, т (3,5); — урожайність зеленої маси, т/га (35,0); — коефіцієнт використання вантажопідйомності (0,7), який визначається залежно від обсягу кузова (причепа) і питомої ваги маси;

б) тривалість поїздки

де — віддаль перевезення, км; — швидкість руху автомобіля, км/год.

2. Тривалість поворотів (протягом цього часу завантаження автомобіля не відбувається)

де — тривалість одного повороту (1,5 хв, або 0,025 год), — довжина загінки (1000 м); — робоча швидкість комбайна (8 км/год).

3. Площа, з якої збирається силосна маса за час рейсу з ура­хуванням тривалості поворотів ():

де — робоча ширина захвату комбайна (2,6 м).

Кількість силосної маси з цієї площі

де — врожайність (35 т/га).

4. Необхідна кількість автомобілів

Отже, для перевезення маси потрібно 14 автомобілів ГАЗ-САЗ-53Б.

Третій метод визначення потреби транспортних засобів доцільно розглянути на такому прикладі: визначити необхідну кількість автомобілів ГАЗ-53А для перевезення зерна від комбайна СК-5 «Нива», який підбирає і обмолочує валки після жатки ЖВН-6. Віддаль перевезення L = 6 км. Вантажопідйомність автомобіля = 4,0 т. Час завантаження =10 хв, зважування і розвантажування =8 хв, оформлення документів = 5 хв. Середньотехнічна швидкість руху автомобіля =25 км/год, врожайність зерна 40 ц/га (при співвідношенні зерна до соломи 1:1,2).

1. Тривалість рейсу

2. Площа, з якої комбайн підбере валки за час рейсу:

де — робоча швидкість комбайна, визначається за формулою

де — пропускна здатність молотарки комбайна, кг/с ( =5...8); — робоча ширина жатки, якою скошено хлібну масу у валки; — урожай зерна, ц/га; — величина соломистості (відношення маси зерна до маси соломи); ⁼ 1-2;

3. Кількість зерна з площі, зібраної за період рейсу:

4. Експлуатаційна кількість автомобілів, необхідна для перевезення зерна від комбайна СК-5 «Нива» за прийнятих конкретних умов:

Інвентарна кількість автомобілів буде залежати від використання їх номінальної вантажопідйомності, тобто від значення коефіцієнта .

Оцінка ефективності використання транспорту в сільському господарстві

Ефективність використання транспортного агрегату (парку) оцінюють за допомогою таких показників: використання вантажності, пробігу, часу і швидкості. Крім того, по всьому парку визначають коефіцієнт технічної готовності, коефіцієнт використання справного парку, коефіцієнт експлуатації всього парку, а також собівартість перевезень і витрату палива на 1 т • км.

Використання вантажності. Для оцінки ефективності завантаження автомобіля чи причіпу застосовують статичний і динамічний коефіцієнти використання номінальної вантажності. Перший з них визначає ступінь використання номінальної вантажності рухомого складу під час завантаження, а другий — під час руху. Коефіцієнт статичного використання вантажності

де — кількість фактично перевезеного вантажу; — маса вантажу, яку міг перевезти автомобіль (причіп); якби при кожному рейсі він завантажувався до номінальної вантажності; — кількість рейсів.

Коефіцієнт динамічного використання вантажності (коефіцієнт використання тонно-кілометрів) являє собою відношення фактично виконаної транспортної роботи в тонно-кілометрах до можливої роботи при повному використанні номінальної вантажності:

де — інвентарна кількість автомобілів даної марки; — відстань перевезення вантажу.

Використання пробігу. До пробігових показників відносять серед­ню відстань перевезення вантажу і коефіцієнт використання пробігу. Середню відстань перевезень визначають за формулою

де —пробіг з вантажем, км; —кількість навантажених їздок.

Коефіцієнт використання пробігу — це відношення пробігу транспортного агрегату з вантажем до загального пробігу:

де — загальний пробіг (з вантажем і вхолосту) агрегату, км.

Коефіцієнт використання пробігу визначають для їздки, рейсу одного транспортного засобу і всього парку за будь-який період часу. Для вантажного автотранспорту практично знаходиться в межах 0,5...0,56.

Використання часу характеризують коефіцієнти використання робочого часу агрегату, агрегату з вантажем, парку, випуску рухомого складу на лінію і середній час руху транспортної одиниці протягом дня.

Коефіцієнт використання робочого часу окремого агрегату

Де — час руху агрегату.

Коефіцієнт використання часу руху окремого агрегату з вантажем

де — час руху з вантажем.

Коефіцієнт використання робочого часу парку

Середній час руху однієї транспортної одиниці протягом дня, години

де — загальний час перебування парку машин в наряді; — кількість робочих машино-днів на весь парк.

Коефіцієнт випуску рухомого складу налінію для парку автомобілів (тягачів, причепів) за D_K календарних днів

де , — відповідно кількість днів в експлуатації і календарних.

Використання швидкості. Для кожного агрегату можна визначити середню технічну і експлуатаційну швидкість.

Середня технічна швидкість — це відношення загального пробігу до часу руху рухомого складу :

При розрахунках середньої технічної швидкості під час руху враховують усі короткочасні зупинки, які залежать від регулювання дорожнього руху (біля світлофорів, перехресть доріг тощо). Примірні значення технічних швидкостей під час сільськогосподарських перевезень дорівнюють: по польових дорогах 9... 16 км/год для тракторних потягів і 12...25 км/год для автомобілів; по грейдерних дорогах — відповідно 15...18 і 30...50 км/год, а по дорогах з удосконаленим покриттям — 18...25 і 50...80 км/год.

Середню експлуатаційну швидкість визначають з відношення загального пробігу до загального часу перебування рухомого складу в наряді:

де — загальний пробіг транспортних засобів, км; , — відповідно час в наряді і простоїв (навантажування, розвантажування тощо).

Відношенням експлуатаційної швидкості до технічної визначається коефіцієнт використання часу руху транспортного агрегату:

Коефіцієнт готовності парку

де — кількість автомобіле-днів у готовому до експлуатації стані; — інвентарна (спискова) кількість одиниць рухомого складу.

Коефіцієнт готовності парку залежить від організації технічного обслуговування і ремонту автомобілів (причепів) і не повинен бути меншим за 0,8...0,85.

Варіанти завдань для розрахунку:

Date: 2015-12-11; view: 331; Нарушение авторских прав